Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2452/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П. О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Рябініної Світлани Василівни, м. Харків
до Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", м. Харків
про стягнення 46133,96 грн та розірвання договору,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Бойко В.В., ордер серії АН №1044561 від 30.08.21
Позивач, Фізична особа-підприємець Рябініна Світлана Василівна, м. Харків звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", м. Харків про стягнення з відповідача на свою користь 46133,96 грн, з яких: 44756,53 грн сума основної заборгованості; 1153,38 грн пені за період з 17.04.2020 по 04.08.2020; 224,05 грн інфляційних втрат за період з 17.04.2020 по 04.08.2020. Також, позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір про продаж квитків від 21.12.2017 №57/17.
На обґрунтування позову вказує на невиконання відповідачем умов договору №57/17 щодо повної та своєчасної оплати заборгованості від реалізації квитків внаслідок здійснення позивачем пасажирських перевезень.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2020 у справі №922/2452/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного суду від 11.05.2021 у справі №922/2452/20 касаційну скаргу ФОП Рябініної С.В. задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2020 у справі №922/2452/20 скасовано. Справу №922/2452/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, для нового розгляду справи № 922/2452/20 визначено головуючого суддю (суддю-доповідача): Жиляєва Є.М., про що керівником апарату суду складено та підписано відповідний Витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 прийнято справу № 922/2452/20 до свого провадження, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.07.2021 на 12:00.
02.07.2021 у системі документообігу суду зареєстровано відзив на позовну заяву АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" (вх. № 15491) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
06.07.2021 у системі документообігу суду зареєстровано заяву АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" про відкладення розгляду справи (вх. № 5695).
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 заяву відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №15695 від 06.07.21) задоволено та відкладено підготовче засідання на 03.08.2021 на 12:00.
21.07.2021 у системі документообігу суду зареєстровано заяву АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" про відкладення розгляду справи (вх. № 5695).
21.07.2021 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" про приєднання доказів (вх. №16990) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
27.07.2021 у системі документообігу суду зареєстровані пояснення АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" (вх. № 17527), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
03.08.2021 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання ФОП Рябініної С.В. про відкладення розгляду справи (вх. №17998).
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2021 у справі № 922/2452/20 клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 17998 від 03.08.21) задоволено та відкладено підготовче засідання на 10.08.2021 на 11:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 у справі № 922/2452/20 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2021 на 12:30.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2021 у справі № 922/2452/20 розгляд справи по суті відкладено на 07.09.2021 о(б) 10:30.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.09.2021 до 11:00.
Позивач у судове засідання 08.09.2021 не з'явився, про причини неявки в судове засідання суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідач у судове засідання 08.09.2021 з'явився, проти позову заперечив повністю, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
27.11.2017 між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) та ФОП Рябініною С.В. (перевізник) укладено договір №68 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Згідно з пунктом 1.1 зазначеного договору замовник надає перевізникові право на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування №1485 Печеніги - Харків (АС-6 "Заводська"), а перевізник зобов'язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором. Відповідно до пункту 2.4.7 зазначеного договору перевізник зобов'язаний забезпечувати відправлення чи прибуття автобусів приміського (міського) автобусного маршруту загального користування тільки з автостанцій та із зупинок, передбачених паспортом приміського (міжміського) автобусного маршруту. Відповідно до п. 6.1 вищезазначеного договору цей договір діє з 29.12.2017 до 28.12.2022 включно і подовженню не підлягає.
27.11.2017 між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) та ФОП Рябініною С.В. (перевізник) укладено договір №70 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Згідно пунктом 1.1 зазначеного договору замовник надає перевізникові право на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування Артемівка - Харків (АС-6 "Заводська"), Мартове - Харків (АС-6 "Заводська"), Печеніги - Харків (АС-6 "Заводська") через П'ятницьке, Новий Бурлук - Харків (АС-6 "Заводська"), з заїздом у Приморське, а перевізник зобов'язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором. Відповідно до пункту 2.4.7 зазначеного договору перевізник зобов'язаний забезпечувати відправлення чи прибуття автобусів приміського (міського) автобусного маршруту загального користування тільки з автостанцій та із зупинок, передбачених паспортом приміського (міжміського) автобусного маршруту. Згідно з пунктом 6.1 зазначеного договору цей договір діє з 29.12.2017 до 28.12.2022 включно і подовженню не підлягає.
16.03.2018 між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) та ФОП Рябініною С.В. (перевізник) укладено договір №88 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Згідно з пунктом 1.1 зазначеного договору замовник надає перевізникові право на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування Сахновщина (АС) - Харків (АС-1) через Кегичівку, а перевізник зобов'язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором. Відповідно до пункту 2.4.7 зазначеного договору перевізник зобов'язаний забезпечувати відправлення чи прибуття автобусів приміського (міського) автобусного маршруту загального користування тільки з автостанцій та із зупинок, передбачених паспортом приміського (міжміського) автобусного маршруту. Згідно з пунктом 6.1 зазначеного договору цей договір діє з 17.03.2018 до 16.03.2023 включно і подовженню не підлягає.
Згідно з пунктом 1.8.4 статуту ХПАС до складу Товариства (без права юридичної особи) входять відокремлені виробничі структурні підрозділи (автостанції, касові та касово-диспетчерські пункти), розташовані в м. Харкові та Харківській області та інші об'єкти, що йому належать.
21.12.2017 між ФОП Рябініна С.В. (перевізник) та ХПАС було укладено договір №57/17 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях (далі - договір №57/17), відповідно до умов п. 1.1. якого, предметом договору є надання послуг і виконання робіт, пов'язаних з відправленням і прибуттям автобусів та пасажирів автобусних маршрутів згідно з затвердженими розкладами руху на автостанціях м.Харкова та Харківської області, які входять до складу ХПАС. ХПАС надає перевізникові послуги, пов'язані з відправленням і прибуттям автобусів та пасажирів тих маршрутів, які згідно з дозволами органу державного управління на автомобільному транспорті закріпленні за перевізником.
Пунктом 4.1 договору №57/17 передбачено, що виручка від реалізації квитків згідно з касовими відомостями без урахування страхового збору розподіляється у співвідношенні: винагорода ХПАС - 10% (в тому числі ПДВ), перевізнику - 90%.
Згідно з пунктом 4.2 договору №57/17 виручка від реалізації багажних квитків касами автостанцій розподіляється у співвідношенні: Підприємству автобусних станцій - 50% (в тому числі ПДВ), перевізнику - 50%.
У відповідності до пункту 4.3 договору №57/17 розрахунки ХПАС з перевізником проводяться плановими платежами на поточний рахунок перевізника, зазначений у розділі 12, кожні 5 діб, а кінцевий розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним по реєстру відомостей реалізації квитків за вирахуванням винагороди ХПАС, зазначеної у пунктах 4.1 та 4.2.
Виконання робіт оформлюється актом виконаних робіт, який підписується сторонами до 10 числа місяця наступного за звітним, і є підставою для розрахунків (пункт 4.5 договору №57/17).
Відповідно до пункту 5.1 договору №57/17 ХПАС і перевізник за невиконання зобов'язань, передбачених цим договором, несуть матеріальну відповідальність у вигляді штрафів.
Згідно з пунктом 5.1.2.1 договору №57/17 перевізник сплачує ХПАС штрафи за неподачу автобуса в начальний пункт маршруту (зрив рейсу), початок руху автобуса за маршрутом не з автостанції та за незаїзд транзитного автобуса згідно з затвердженим розкладом руху на автостанцію без поважних причин - у розмірі 50 грн за кожний випадок.
У відповідності до пункту 5.2. договору №57/17 підставою для матеріальної відповідальності ХПАС і перевізника є претензії, до яких додаються акти, що оформлюються згідно з матеріалами перевірок посадових осіб, відомостями касового продажу квитків, даними диспетчерських журналів, записами у дорожній документації, завіреними підписами відповідальних осіб. Суми штрафів визначаються на підставі цього договору згідно з претензіями, виставленими не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з пунктом 5.3 договору №57/17 у разі незгоди з виставленим ХПАС або перевізником штрафом винна сторона у 10-тиденний термін після надходження претензії в письмовій формі повинна повідомити іншу сторону з обґрунтованістю причин незгоди. При відсутності обґрунтованої письмової відповіді ХПАС стягує з перевізника штрафи або відшкодовує перевізнику штрафи згідно з виставленою претензією.
Відповідно до пункту 5.4 договору №57/17 на суму виставлених стороною штрафних санкцій зменшуються або збільшуються платежі, передбачені пунктом 4.1 договору. У разі, якщо суми штрафів перевищують суму платежу, перевізник сплачує суму штрафів на розрахунковий рахунок або в касу ХПАС.
Розділом 11 договору №57/17 передбачено, що термін дії договору встановлюється з 29.12.2017 до 28.12.2022. При отриманні перевізником дозволу або укладенні перевізником договору з замовником перевезень, термін дія якого перевищує термін дії договору, останній автоматично продовжується на передбачений дозволом або договором строк. Договір може бути розірваний достроково чи змінений за погодженням сторін. Сторона, яка є ініціатором розірвання договору письмово попереджає іншу сторону про своє рішення не пізніше ніж за 30 діб.
Звертаючись із даним позовом, позивачка зазначила, що відповідно до пункту 4.3 договору №57/17 відповідач на її користь в строк не пізніше 16.03.2020 повинен був сплатити 44756,53 грн за надані позивачкою послуги, що підтверджується відповідним актом звіряння від 30.06.2020. Станом на момент подання позовної заяви відповідач не виконав зазначений обов'язок та не розрахувався за фактично надані послуги. 17.03.2020 позивачем була направлена претензія №17/03 від 17.03.2020 з проханням роз'яснити причини неперерахування відповідачем за період з 11.03.2020 по 16.03.2020 на поточний рахунок позивача планового платежу у сумі 46000,00 грн. та роз'яснити, у який термін буде сплачена відповідна заборгованість. 22.06.2020 позивачем був направлений лист №41 від 19.06.2020 з вимогою негайно оплатити заборгованість у сумі 44756,53 грн. до 26.06.2020. Також, позивачкою зазначено, що вона надіслала лист від 05.06.2020 до ХАПС з проханням припинити продаж квитків з 11.06.2020. 22.04.2020 позивач надіслав попередження про дострокове припинення в однобічному порядку договору № 57/17 від 21.12.2017 з 25.05.2020. Відповіді на лист від 22.04.2020 про дострокове припинення в однобічному порядку договору № 57/17 від 21.12.2017 з 25.05.2020 не отримав.
Таким чином, позивачка вказує, що невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором порушує її права, у зв'язку з чим остання звернулася з відповідним позовом до суду для відновлення порушених прав.
Відповідач із позовними вимогами не погодився повністю, на обґрунтування своїх заперечень стверджує про недоведеність позивачкою як істотного порушення відповідачем умов договору №57/17, так і взагалі наявності заборгованості відповідача на час вирішення спору у вигляді не отриманого позивачкою доходу за триваючим договором за п'ять днів роботи, тобто 1/6 частини місяця. Відзив на позовну заяву не містить вказівки на незгоду відповідача з доводами позивача щодо наявності станом на 16.03.2020 у ХПАС заборгованості перед позивачем у спірній сумі. Відповідач визнає, що між сторонами дійсно існувала заборгованість. Водночас, відповідачем наголошено про те, що з 18.03.2020 на всій території України було припинено регулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні у зв'язку із запровадженням протиепідемічних заходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами). Наказом ХПАС від 17.03.2020 №33 зупинено діяльність підприємства з 18.03.2020 на період карантину. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 було послаблено карантинні обмеження, зокрема з 23.05.2020 дозволено поновити регулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні. Наказом ХПАС від 22.05.2020 №38 "Про початок роботи автостанцій Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" було відновлено роботу автостанцій ХПАС з 23.05.2020. Отже, з 18.03.2020 по 23.05.2020 ХПАС не здійснювало господарську діяльність у зв'язку з карантинними обмеженнями, введеними на території України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (зі змінами).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Предметом судового розгляду даної справи є питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних витрат та пені за договором про продаж квитків і надання послуг на автостанціях № 57/17 від 21.12.2017, та розірвання договору про продаж квитків і надання послуг на автостанціях № 57/17 від 21.12.2017.
Відповідно до частини першої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
У відповідності до приписів ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Також, приписами статей 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 4.3 спірного договору №57/17 розрахунки ХПАС з перевізником проводяться плановими платежами на поточний рахунок перевізника, зазначений у розділі 12, кожні 5 діб, а кінцевий розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним по реєстру відомостей реалізації квитків за вирахуванням винагороди ХПАС, зазначеної у пунктах 4.1 та 4.2 договору №57/17.
17.07.2018 року Державною службою України з безпеки на транспорті ФОП Рябініній С.В. видано дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування. Термін діє з 02 лютого 2018 року до 01 лютого 2023 року.
Пунктом 2.2.4. договору № 57/17 про продаж квитків і надання послуг був передбачений обов'язок перевізника здійснювати відправлення свого транспорту виключно з автостанцій передбачених розкладом руху за певним маршрутом організатором перевезень.
Відповідно до постанови КМУ «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20.05.2020 № 392 та протоколу Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 22.05.2020 p. з 23.05.2020 були дозволені регулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні.
З огляду на вказані обставини наказом АТ «ХПАС» від 22.05.2020 року № 38 «Про початок роботи автостанції АТ ХПАС» з 23.05.2020 було відновлено роботу автостанцій АТ ХПАС.
Як вказує відповідач з 23.05.2020 року перевізник - фізична особа-підприємець Рябініна Світлана Василівна частково здійснювала перевезення з автостанцій, а з 11.06.2020 року взагалі перестало здійснювати перевезення. Дані обставини підтверджуються відомостями касового продажу квитків за травень та червень 2020 року.
Відповідно до п. 5.1.2.1. договору № 57/17 про продаж квитків і надання послуг перевізник сплачує ХПАС штрафи за неподану автобуса в начальний пункт маршруту (зрив рейсу), початок руху автобуса за маршрутом не з автостанції та за не заїзд транзитного автобуса згідно з затвердженим розкладом руху на автостанцію без поважних причин - у розмірі 50 грн. за кожний випадок.
У відповідності до п. 5.2. даного договору, підставою для матеріальної відповідальності ХПАС і перевізника є претензії, до яких додаються акти, що оформлюються згідно з матеріалами перевірок посадових осіб, відомостями касового продажу квитків, даними диспетчерських журналів, записами у дорожній документації, завіреними підписами відповідальних осіб. Суми штрафів визначаються на підставі цього договору згідно з претензіями, виставленими не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно п. 5.3. договору у разі незгоди з виставленим ХПАС або перевізником штрафом винна сторона у 10-тиденний термін після надходження претензії в письмовій формі повинна повідомити іншу сторону з обґрунтованістю причин незгоди. При відсутності обґрунтованої письмової відповіді ХПАС стягує з перевізника штрафи або відшкодовує перевізнику штрафи згідно з виставленою претензією.
У матеріалах справи відсутні докази подання позивачем відповідачу аргументованої письмової відповіді з приводу не подачі автобусів в начальний пункт маршруту та не заїздів на транзитні автостанції.
Згідно п. 5.4. договору, на суму виставлених стороною штрафних санкцій зменшуються або збільшуються платежі, передбачені пунктом 4.1. договору. У разі, якщо суми штрафів перевищують суму платежу, перевізник сплачує суму штрафів на розрахунковий рахунок або в касу ХПАС.
За період з 23.05.2020 по 31.07.2020 позивачкою були допущені випадки неподані автобусів в начальний пункт маршруту та не заїздів на транзитні автостанції в кількості 876 разів, на загальну суму 43800,00 грн., що підтверджується актами про невиконання рейсів по датам та часу відправлення (акти від 15.06.2020, 14.07.2020, 13.08.2020) та претензіями до них (№ 11/165 від 15.06.2020, № 11/198 від 14.07.2020, № 11/259 від 13.08.2020), які були направлені позивачу.
Крім того, як убачається з матеріалів справи, з 01.08.2020 по 14.09.2020 позивачкою були допущені випадки не подачі автобусів в начальний пункт маршруту та не заїздів на транзитні автостанції на внутрішньо обласних маршрутах в кількості 248 разів, на загальну суму 12400,00 грн., що підтверджується актом про невиконання рейсів по датам та часу відправлення від 15.09.2020 та претензією № 07/290 від 15.09.2020, які були направлені позивачу.
У матеріалах справи наявна копія листа Управління Укртрансбезпеки у Харківській області № 190 від 28.08.2020 щодо порушень відхилення від маршруту руху перевізником - ФОП Рябініна С.В., а саме не здійснення заїзду на територію Сахновщинської автостанції.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2020 по 14.09.2020, складеного АТ «ХПАС» за договором № 57/17 від 21.21.2017, станом на 15.09.2020 борг ФОП Рябініной С.В. перед АТ «ХПАС» складає 11443,47 грн.
Відповідно до пункту 4.3 спірного договору №57/17 розрахунки ХПАС з перевізником проводяться плановими платежами на поточний рахунок перевізника, зазначений у розділі 12, кожні 5 діб, а кінцевий розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним по реєстру відомостей реалізації квитків за вирахуванням винагороди ХПАС, зазначеної у пунктах 4.1 та 4.2 договору №57/17.
Разом із тим, відповідачем під час розгляду справи не заперечувався факт наявності у останнього станом на 31.03.2020 заборгованості перед ФОП Рябініною С.В. у розмірі 52932,76 грн.
При цьому, з 19.05.2020 АТ «ХПАС» розпочало частково здійснювати оплату заборгованості за реалізацію квитків ФОП Рябініной С.В. за березень 2020 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 89 від 19.05.2020 на суму 20 000,00 грн.; № 8429 від 28.05.2020 на суму 25000,00 грн.; № 8488 від 29.05.2020 на суму 7 900,00 грн. Тобто, сума заборгованості за той період до подання позовної заяви була фактично виплачена.
Відповідно до ст. 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до пункту 6.1 договору №57/17 сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо воно стало наслідком непереборної сили, а саме: стихійного лиха (злива, град, гроза, землетрус, ожеледь, туман), страйку, війни, актів органів державної влади - якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього договору. При цьому термін виконання зобов'язань за цим договором переноситься на час, протягом якого діяли вказані в цьому пункті обставини.
При цьому, згідно із пунктом 6.2 договору №57/17 перелік форс-мажорних обставин, які вказані в пункті 6.1, не є вичерпним. Усі обставини повинні підтверджуватися регіональним відділенням Торгово-промислової палати або іншими уповноваженими органами.
Згідно з частиною другою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" обставини непереборної сили визначено як форс-мажорні обставини, що є надзвичайними та невідворотними обставинами, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Перелік обставин, які можуть вважатися форс-мажорними, визначено частиною другою статті 14-1 цього Закону, однак, такий перелік не є вичерпним.
Так, відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Судом досліджено умови пункту 6.2 договору №57/17 щодо підтвердження форс-мажорних обставин сертифікатом Торгово-промислової палати України та висновки Верховного Суду, про що суд зазначає наступне.
У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 зроблено висновок про те, що:
- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання;
- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду та умов договору, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України.
У даному разі, у матеріалах справи наявний сертифікат № 6300-21-0684 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), отриманий відповідачем 20.07.2021.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проте, позивачем до позовної заяви не надано жодного належного чи допустимого доказу на підтвердження обов'язку відповідача перед позивачем сплатити заборгованість за умовами передбаченими договором від 21.12.2017 № 57/17 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях на суму 44756,53 грн., зокрема з урахуванням порядку розрахунків визначених у пунктах 4.3 та 4.5 договору відповідно до яких виконання робіт оформлюється актом виконаних робіт, який підписується сторонами до 10 числа місяця наступного за звітним, і є підставою для розрахунків
З урахуванням наведеного, враховуючи умови договору та те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості перед позивачем саме у розмірі 44756,53 грн., що не дає встановити реальну суму заборгованості за період з 11.03.2020 по 16.03.2020, з огляду на умови пунктів 4.3 та 6.2 договору №57/17, а також враховуючи висновки Верховного Суду, які викладено у постановах від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 суд дійшов висновку про те, що у даному разі наведені відповідачем форс-мажорні обставини об'єктивно унеможливили своєчасного виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, які, за доводами позивачки, виникли до припинення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом у приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні у зв'язку із запровадженням протиепідемічних заходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 46133,96 грн. за договором №57/17 від 21.12.2017, з яких: сума основної заборгованості у розмірі 44756,53 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 17.04.2020 по 04.08.2020 у розмірі 1153,38 грн.; інфляційні збитки за період з 17.04.2020 по 04.08.2020 у розмірі 224,05 грн.
Щодо позовної вимоги про розірвання договору про продаж квитків від 21.12.2017 №57/17, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Аналогічні положення наведено у частині 1 статті 188 Господарського кодексу України.
У постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/799/18, від 18.09.2019 у справі № 916/1921/18, від 28.05.2019 у справі № 910/9234/18, від 13.02.2018 у справі № 925/1074/17 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Обґрунтовуючи підстави для розірвання договору, позивач зазначив про порушення відповідачем істотних умов договору щодо здійснення своєчасних перерахувань виручки від реалізації квитків перевізнику, що позбавило змоги виплачувати заробітну плату працівникам позивача, та заправляти транспорт, який використовувався для перевезень.
Проте, як було встановлено судом вище, позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачем істотних умов договору від 21.12.2017 №57/17 щодо здійснення на рахунок перевізника своєчасних та в повному обсязі перерахувань виручки від реалізації квитків по договору, що свідчить про відсутність правових підстав для розірвання договору за рішенням суду в порядку ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи висновки господарського суду про відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору у даному разі покладаються на позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
09.09.2021 представником відповідача подано клопотання про винесення додаткового рішення про стягнення з позивача понесені відповідачем витрати на правничу допомогу на загальну суму 27000,00 грн. (вх. № 21082), тобто, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
За таких обставин суд вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на "27" вересня 2021 року об 11:00 год. в приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, 2-й поверх, зал № 224).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "20" вересня 2020 р.
Суддя Є.М. Жиляєв