79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.09.2021 справа № 914/1828/21
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши справу
за позовом: Комунального некомерційного підприємства "МІСЬКИЙ КЛІНІЧНИЙ ПЕРИНАТАЛЬНИЙ ЦЕНТР ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС"
про: стягнення 41 740,60 грн.,
Представники
позивача: Ткачук Л.В.;
відповідача: не з'явився.,
23.06.2021р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства "МІСЬКИЙ КЛІНІЧНИЙ ПЕРИНАТАЛЬНИЙ ЦЕНТР ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС" про стягнення 41 740,60 грн.
29.06.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, ухвалив: вищевказану позовну заяву залишити без руху; надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
12.07.2021р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№16154/21.
13.07.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження; судове засідання призначити на 18.08.2021р.; явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
17.08.2021р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№19116/21.
У судове засідання 18.08.2021р. представник позивача з'явився.
Протокольною ухвалою від 18.08.2021р. суд постановив розгляд справи відкласти на 15.09.2021р.
Ухвалою, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав відповідача у цій справі та повідомляв про дату, час та місце проведення судового засідання, відкладеного на 15.09.2021р.
10.09.2021р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, вказана заява зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№3629/21.
В судовому засіданні, яке відбулося 15.09.2021р., прийняв участь представник позивача, відповідач не забезпечив участь повноважного представника, причин неявки суду не повідомив.
Відзиву від відповідача не надходило.
Приписами ч.ч.1 та 2 ст.27 ГПК України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020р. у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020р. у справі №914/6968/16.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обовязків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні 15.09.2021 року суд розглянув подану 10.09.2021 року заяву позивача щодо зменшення позовних вимог та встановив, що така подана після закінчення встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України строку, оскільки перше судове засідання у даній справі відбулось 18.08.2021 року, відтак вказана заява залишена судом без розгляду на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно, суд вирішує спір, виходячи з первісної ціни позову.
Позиція позивача:
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про поставку товару №324 від 30.06.2020р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 41740,60 грн.
Зокрема, позивач стверджує, що внаслідок невиконання відповідачем, як постачальником, своїх зобов'язань в частині забезпечення належного відпуску (отоварення) талонів на АЗС, він не має змоги належним чином скористатися належним йому на праві власності товаром, який знаходиться на зберіганні в постачальника (відповідача).
Відповідно, на переконання позивача, спір виник в зв'язку з тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, в частині видачі товару на АЗС постачальника (2 150 літрів бензину на суму 41 740,60 грн.), тому сплачені за товар кошти підлягають поверненню позивачу в зазначеному розмірі.
Позиція відповідача:
Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи пояснень не подав.
Відповідач в судові засідання 18.08.2021р., 15.09.2021р. не з'явився, вимог ухвал Господарського суду Львівської області у даній справі не виконав.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС" (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "МІСЬКИЙ КЛІНІЧНИЙ ПЕРИНАТАЛЬНИЙ ЦЕНТР ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" (Покупець) укладено Договір про постачання Бензину А-95 (у талонах) -1100 (одна тисяча сто) літрів бензину А- 92 (у талонах) 3500 (три тисячі п'ятсот) літрів від 30.06.2020 року №324 (далі Договір).Ціна договору становить 81600 грн. (Вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 коп).
Відповідно до Розділу IV Права та обов'язки сторін Договору № 324 від 30.06.2020р., Постачальник зобов'язаний, а саме:
1. Забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором;
2. Забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору;
3. У разі, якщо на АЗС отримання пального по талонах не відбувалося з причин, незалежних від Покупця, Постачальник має усунути такі причини та забезпечити отримання пального. Якщо причини не будуть усунені протягом 5 робочих днів, Постачальник повинен повернути на рахунок Покупця кошти за ту кількість товару, яка не отримана;
4. Нести всі ризики та витрати, пов'язані з поставкою Товару, включаючи оплату податків та інших зборів і обов'язкових платежів відповідно до вимого чинного законодавства.
Додатковою угодою №1 від 13.07.2020р. до Договору № 324 від 30.06.2020р., сторони погодили внести зміни щодо ціни договору, яка за вказаною угодою визначена в розмірі 81 395,40 грн.
Матеріали справи містять лист, який позивач отримав за вих. №1179 від 24.11.2020р. від відповідача, в якому останнім було заначено про намір виконати свої зобов'язання за Договором № 324 від 30.06.2020р. та запропоновано здійснювати відпуск пального у відповідних мережах АЗС за талонами "ІНТЕР КАРД", емітованими, як у листопаді 2020р. так і за іншими датами, так як вказані умови діють до листопада 2021 року.
У червні 2021 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання умов Договору № 324 від 30.06.2020р. щодо сплати на користь позивача 41 740,60 грн., в порядку відшкодування вартості за не отоварений товар, відповідно: (Бензин А-92) 3 350 л., (Бензин А-95) 1 040 л.
Претензія позивача з вимогами повернути сплачені кошти за неотриманий товар відповідачем залишена без відповіді, кошти повернуто не було.
Проте, позивач стверджує, що не зміг використати належно оплачене за договором і належного покупцю на праві власності по Договору № 324 від 30.06.2020р. - пальне, на загальну суму 41740,60 грн., відповідно звернувся із даним позовом.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частиною 1 ст.265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем, виконано умови договору в повному обсязі, платіжним дорученням №1518 від 10.07.2020р. та платіжним дорученням №1560 від 21.07.2020р. позивач оплатив на виконання умов укладеного договору - 81 395,40 грн. за товар: (Бензин А-92) 3 350 л., (Бензин А-95) 1 040 л., що підтверджують видаткова накладна № 218 від 03.07.2020р. та видаткова накладна № 243 від 14.07.2020р.
Проте, позивач не зміг отримати пальне по талонам на суму 37 563,80 грн., придбаними за договором у відповідача, що стверджується бухгалтерською документацією позивача щодо приходу та розходу бензину по договору №324 від 30.06.2020р. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З системного аналізу умов договору та суті правовідносин між сторонами, вбачається, що під поставкою товару розуміється саме поставка палива, в свою чергу передача талонів не свідчить про повне виконання умов договору поставки, а лише є формою виконання умов договору, пов'язаною із заправленням ТЗ (транспортного засобу) позивача паливом.
Позивач отримав талони, які не зміг обміняти на паливо на АЗС з вини відповідача, отже факт поставки палива за відповідною частиною талонів не відбувся з незалежних від позивача обставин.
Таким чином, відповідач не виконав умов договору в частині забезпечення можливості вільного обміну талонів на товар, що не спростовано останнім належними та допустимими доказами.
Позивач стверджує, а відповідач не спростував таких тверджень, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС" не виконало своїх зобов'язань з поставки товару.
Як вбачається із положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З наведеного вбачається, що покупцю належить право вимагати, повернення суми попередньої оплати за неотриманий товар.
Водночас, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, вартість талонів, які залишились у позивача, становить 37 563,80 грн.
Відповідач належними та допустимими доказами факту невиконання своїх зобов'язань за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС" не виконало своїх зобов'язань за договором поставки товару.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму оплати за непоставлений товар в розмірі 37 563,80 грн.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у даній справі підлягають задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 2 270,00 грн. у вигляді сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору.
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №420 від 08.06.2021р. на суму 2 270,00 грн.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2 042,85 грн.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС" (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, вул.Староєврейська, будинок 7А; ідентифікаційний код 42647162) на користь Комунального некомерційного підприємства "МІСЬКИЙ КЛІНІЧНИЙ ПЕРИНАТАЛЬНИЙ ЦЕНТР ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" (місцезнаходження: Україна, 76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, ВУЛИЦЯ ЧОРНОВОЛА, будинок 49; ідентифікаційний код 20551995) заборгованість в розмірі 37 563,80 грн. та 2 042,85 грн судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2021 р.
Суддя М.Р. Король