проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"13" вересня 2021 р. Справа № 917/442/21
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
за участю представників:
позивача - керівник Сокирко П.Г. (особисто) та адвокат Баликова Н.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ № 1941 від 09.01.2018 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ПТ № 225962 від 09.09.2021;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України (вх. № 2199П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 14 червня 2021 року (повний текст складено 14.06.2021) у справі № 917/442/21
за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, с. Степне Полтавського району Полтавської області,
до Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, м. Полтава,
про стягнення грошових коштів,
26.03.2021 за вх. № 473/21 ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України, в якій просить стягнути 262000,00 грн матеріальної шкоди, та просить стягнути 3930,0 грн судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо відшкодування вартості насіння кукурудзи та ячменю, поставленого позивачем на підставі усного договору поставки на загальну суму 262000,00 грн, а саме: згідно накладної № 109 від 12.03.2020 поставлено насіння кукурудзи ДН Корунд 1 покол. в кількості 5000 кг на суму 150000,00 грн; згідно накладної № 110 від 12.03.2020 поставлено насіння ячменю Авгур перша в кількості 16000 кг на суму 112000,00 грн. Зазначає, що відповідач, отримавши насіння, не сплатив за нього, тому позивач звернувся до відповідача з претензією від 10.08.2020 за № 445, в якій вимагав сплатити заборгованість в сумі 262000,00 грн. Відповідач зазначену претензію залишив без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.03.2021 у справі № 917/442/21 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Пунктом 3 ч. 1 чт. 42 ГПК України передбачене право учасників справи подавати заяви та надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
У відповідності до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позивач - ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України 11.06.2021 за № 6363 подав до Господарського суду Полтавської області додаткові пояснення до позовної заяви, в яких уточнює позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 262000,00 грн по усному договору поставки.
Господарський суд Полтавської області (суддя Білоусов С.М.), розглянувши спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами, прийняв рішення від 14.06.2021 у справі № 917/442/21, яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 262000,00 грн заборгованості та 3930,00 грн судового збору.
Рішення мотивовано тим, що позивачем на підставі усного договору поставлено відповідачу насіння кукурудзи та ячменю по накладним № 109 від 12.03.2020 на загальну суму 150000,00 грн та № 110 від 12.03.2020 на загальну суму 112000,00 грн, насіння видане представнику відповідача на підставі доручення від 12.03.2020 серія ІС № 3 та перевезене транспортом позивача. Відповідач не заперечує факту отримання сільськогосподарської продукції на суму 262000,00 грн, втім безпідставно посилається на сплату заборгованості за отримане насіння по платіжним дорученням від 05.08.2020 № 274, від 16.09.2020 № 339 та від 18.09.2020 № 343, оскільки по зазначеним платіжним дорученням здійснена оплата за сільгосппродукцію, отриману по іншим накладним та отримувачем коштів є інша особа - ТОВ «Агрозахист». Договори купівлі-продажу № 84 та № 85 від 30.03.2020 укладені з ТОВ «Агрозахист Полтава», тому не мають жодного відношення до правовідносин за усним договором між позивачем та відповідачем. Крім того, умовами зазначсених договорів не встановлено кому саме буде здійснено поставку сільськогосподарської продукції.
Повний текст зазначеного рішення складено 14.06.2021.
На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Полтавської області 12.07.2021 видано наказ № 917/442/21 (а.с. 137).
Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН України (відповідач) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу (з урахуванням наданих пізніше додаткових пояснень до апеляційної скарги) обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем не укладався договір на поставку насіння кукурудзи та ячменю. Не заперечує, що 12.03.2020 позивач передав відповідачу насіння кукурудзи та ячменю. Посилається на те, що 30.03.2020 за результатами проведеного тендеру переможець - ТОВ "Агрозахист Полтава" уклало з ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України договори купівлі-продажу № 84 та № 85, на підставі яких ТОВ "Агрозахист Полтава" закупило у позивача насіння кукурудзи та ячменю і поставило його відповідачу. Перевезення насіння здійснено транспортом продавця-позивача. Оплату за насіння проведено ТОВ "Агрозахист Полтава" по платіжним дорученням від 06.08.2020 № 9790, від 12.08.2020 № 9802, від 13.08.2020 № 9809, від 29.12.2020 № 10230, від 05.04.2021 № 10325 на оплату за ячмінь на суму 112000,00 грн та платіжним дорученням від 21.09.2020 № 9924 на оплату за кукурудзу на суму 150000,00 грн. Але позивач повернув ТОВ "Агрозахист Полтава" зазначені кошти, що підтверджується виписками банку із зазначенням платіжних доручень позивача №№ 1813, 1846, 1877, 3103, 2234 про повернення коштів. Також зазначає, що на виконання тендеру між відповідачем - Інститутом свинарства і агропромислового виробництва НААН України та ТОВ "Агрозахист Полтава" укладено договір про закупівлю товару від 20.07.2020 № 20/07 на поставку насіння сої, соняшнику, кукурудзи, ярого ячменю, зобов'язання за яким відповідачем виконані повністю та достроково, що підтверджується платіжним дорученнями від 05.08.2020 № 274, від 16.09.2020 № 339, від 18.09.2020 № 343.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі № 917/442/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, встановлено строк для подання відзиву, призначено розгляд справи на 12.08.2021 о 10:00 та зупинено дію оскаржуваного рішення.
На виконання зазначеної ухвали позивач - ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України засобами поштового зв'язку надіслав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 9022 від 05.08.2021), в якому не погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 у справі № 917/442/21 у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання відкладено розгляд справи до 09.09.2021 о 12:30.
В судовому засіданні 09.09.2021 оголошено перерву до 13.09.2021 об 11:00.
13.09.2021 на підставі Розпорядження керівника апарату суду у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Медуниці О.Є. проведено повторний автоматизований розподіл у справі № 917/442/21 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.
За приписами ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду, розгляд справи починається спочатку.
Представники позивача в судовому засіданні 13.09.2021 підтримали відзив на апеляційну скаргу, надали до матеріалів справи платіжні доручення на підтвердження повернення коштів ТОВ "Агрозахист Полтава".
Представник відповідача в судове засідання 13.09.2021 не прибув, про дату та час проведення судового засідання належно повідомлений, що підтверджується особистим підписом представника відповідача в повідомленні про оголошення перерви до 13.09.2021 (а.с. 203).
Неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені в апеляційні скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представників позивача в судовому засіданні, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 3.1 Статуту ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 27.12.2017 (далі-Статут), Державне підприємство "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання.
Відповідно до п. 2.2 Статуту, одним із напрямків та видів діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Відповідно до п. 1.5 Статуту, ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України підприємство безпосередньо підпорядковане Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України.
Відповідно до п. 4.17 Статуту, безоплатна передача майна, яке знаходиться на балансі ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України, на баланс іншої Наукової установи, організації, підприємства, які перебувають у віданні Академії, здійснюються з дозволу Президії НААН України.
Як зазначає позивач у позовній заяві, у попередні роки на підставі отриманих у НААН України погоджень ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України укладало з Інститутом свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України відповідні договори на благодійну допомогу.
На початку березня 2020 року ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України на виробничій нараді отримало в усній формі вимогу від керівника Наукової установи - Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України на поставку насіння кукурудзи та ячменю. Директор Наукової установи Волощук В.М. зазначив на необхідності негайної поставки насіння, з метою вчасного проведення посівної компанії, та запевнив, що на черговій Президії НААН України, так як і в попередні роки, буде затверджене погодження НААН України про безоплатну передачу насіння з балансу ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України на баланс Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України.
12.03.2020 на виконання усної вимоги керівника Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України (відповідача) позивач поставив відповідачу насіння на загальну суму 262000,00 грн, зокрема: по накладній № 109 - насіння кукурудзи ДН Корунд 1 покол. в кількості 5000 кг на суму 150000,00 грн (а.с. 28) та по накладній № 110 - насіння ячменю Авгур перша в кількості 16000 кг на суму 112000,00 грн (а.с. 29).
Як вбачається з накладних від 12.03.2020 №№ 109, 110, поставлене позивачем насіння кукурудзи та ячменю отримане уповноваженою особою Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України (відповідача) - Рись Оленою Анатоліївною на підставі довіреності від 12.03.2020 серія ІС № 3 (а.с. 30) та перевезено відповідачу транспортом позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням від 03.07.2020 № 216 про оплату відповідачем за автопослуги по перевезенню кукурудзи та ячменю на суму 12589,50 грн (а.с. 53) і відповідними товарно-транспортними накладними, які є первинними документами щодо проведення господарської операції в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідач, отримавши поставлене позивачем насіння кукурудзи та ячменю, провів посів ярих культур в оптимальні строки посіву сільськогосподарських культур. Проте Національною академією аграрних наук України не надано погодження на безоплатну передачу насіння з балансу позивача на баланс відповідача, що стало підставою пред'явлення позивачем претензії від 10.08.2020 № 445 (а.с. 42-43) про стягнення заборгованості в розмірі 262000,00 грн. Відповідачем поставлене позивачем насіння на загальну суму 262000,00 грн не оплачено.
13.10.2020 ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України направило до Національної академії аграрних наук України звернення № 519 (а.с. 45-46) щодо правомірності дій директора Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України відносно отримання насіння ячменю та кукурудзи.
У відповіді НААН України на звернення позивача від 23.10.2020 № 15.2-21/326 (а.с. 47) рекомендовано вирішувати порушені у зверненні питання виключно в судовому порядку.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 262000,00 грн заборгованості, які рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.06.2021 у справі № 917/442/21 задоволено в повному обсязі.
З накладних від 12.03.2020 №№ 109, 110 вбачається, що продаж кукурудзи та ячменю здійснюється на підставі договору № 66.
Втім, сторонами до матеріалів справи не надано укладеного між ними договору № 66.
Як пояснює позивач, сторони мали намір укласти договір № 66, але відповідач не погодився з його умовами. Тому, позивач на підставі усної вказівки директора Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН України (відповідача) зважаючи на те, що позивач безпосередньо підпорядкований відповідачу (п. 1.5 Статуту), 12.03.2020 поставив відповідачу сільськогосподарську продукцію на загальну суму 262000,00 грн, а саме: по накладній № 109 - насіння кукурудзи ДН Корунд 1 покол. в кількості 5000 кг на загальну суму 150000,00 грн (а.с. 28) та по накладній № 110 - насіння ячменю Авгур перша в кількості 16000 кг на загальну суму 112000,00 грн (а.с. 29).
Тобто між позивачем - ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України та відповідачем - Інститутом свинарства і агропромислового виробництва НААН України виникли господарські зобов'язання щодо поставки насіння кукурудзи та насіння ячменю шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а саме: шляхом підписання накладних на поставку насіння від 12.03.2020 №№ 109, 110 на загальну суму 262000,00 грн (а.с. 28-29).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно зі ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, тобто, з дій осіб, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків згідно із ст 626, 627 Цивільного кодексу України є договором.
За змістом положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).
При цьому, положеннями чч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Виходячи зі змісту ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір.
Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з приписами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплати продавцеві повну ціну переданого товару.
Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Позивач - ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України в позовній заяві (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить стягнути з відповідача - Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України заборгованість в сумі 262000,00 грн по усному договору поставки насіння кукурудзи та насіння ячменю, укладеного шляхом підписання накладних на поставку насіння від 12.03.2020 №№ 109, 110 (а.с. 28-29).
Отримання відповідачем поставленого позивачем насіння кукурудзи та ячменю по накладним від 12.03.2020 №№ 109, 110 підтверджується довіреністю на отримання ячміня та кукурудзи від 12.03.2020 серія ІС № 3, виданою уповноваженій особі Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України (відповідача) - Рись Олені Анатоліївні (а.с. 30), платіжним дорученням від 03.07.2020 № 216 про оплату відповідачем за автопослуги по перевезенню кукурудзи та ячменю на суму 12589,50 грн (а.с. 53) та документами на перевезення ячміня та кукурудзи (а.с. 31-39), зокрема товарно-транспортними накладними, які є первинними документами щодо проведення господарської операції в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідач в апеляційній скарзі не заперечує факт отримання спірного насіння кукурудзи та ячменю. В обґрунтування відмови оплатити заборгованість за поставлене позивачем насіння в розмірі 262000,00 грн посилається на те, що зазначене насіння придбане ТОВ "Агрозахист Полтава" у позивача та поставлене відповідачу на підставі укладених між ДП "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України (позивачем) та ТОВ «Агрозахист Полтава» договорів купівлі-продажу № 84 та № 85 від 30.03.2020. Зазначає, що ТОВ "Агрозахист Полтава" провело оплату за поставлене насіння по договорам № 84 та № 85 від 30.03.2020 по платіжним дорученням на оплату за ячмінь на загальну суму 112000,00 грн від 06.08.2020 № 9790, від 12.08.2020 № 9802, від 13.08.2020 № 9809, від 29.12.2020 № 10230, від 05.04.2021 № 10325 та платіжному дорученню на оплату за кукурудзи від 21.09.2020 № 9924 на суму 150000,00 грн (а.с. 78-83).
Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що на виконання тендеру між відповідачем - Інститутом свинарства і агропромислового виробництва НААН України та ТОВ "Агрозахист Полтава" укладено договір про закупівлю товару від 20.07.2020 № 20/07 на поставку насіння сої, соняшнику, кукурудзи, ярого ячменю, зобов'язання за яким відповідачем виконані повністю та достроково, що підтверджується платіжними дорученнями від 05.08.2020 № 274, від 16.09.2020 № 339, від 18.09.2020 № 343.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договори купівлі-продажу від 30.03.2020 № 84 та № 85 (а.с. 73-74, 75-76) та договір про закупівлю товару від 20.07.2020 № 20/07 не стосуються спірних правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем щодо поставки насіння кукурудзи та ячменю по накладним від 12.03.2020 №№ 109, 110, оскільки відповідач - Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН України не є стороною за вказаними договорам, у тексті зазначених договорів не міститься жодного посилання на те, що насіння закуповується для подальшої передачі саме відповідачу.
Відповідач безпідставно посилається на те, що оплату за насіння, поставлене позивачем, проведено по платіжним дорученням на оплату за ячмінь на загальну суму 112000,00 грн від 06.08.2020 № 9790, від 12.08.2020 № 9802, від 13.08.2020 № 9809, від 29.12.2020 № 10230, від 05.04.2021 № 10325 та платіжному дорученню на оплату за кукурудзи від 21.09.2020 № 9924 на суму 150000,00 грн (а.с. 78-83), оскільки згідно з призначеннями платежів у цих платіжних дорученнях, оплати проведені ТОВ "Агрозахист Полтава" по договорам від 30.03.2020 № 84 та № 85, за якими відповідач - Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН України не є стороною, та які не стосуються спірних накладних щодо поставки насіння кукурудзи та ячменю від 12.03.2020 №№ 109, 110, жодні посилання на відповідача та на спірні накладні в цих платіжних дорученнях відсутні.
Крім того, як зазначає сам відповідач в апеляційній скарзі, позивач повернув ТОВ "Агрозахист Полтава" усі кошти, сплачені по платіжним дорученням від 06.08.2020 № 9790, від 12.08.2020 № 9802, від 13.08.2020 № 9809, від 29.12.2020 № 10230, від 05.04.2021 № 10325 та від 21.09.2020 № 9924, що підтверджується платіжними дорученнями позивача про повернення коштів ТОВ "Агрозахист Полтава" від 29.12.2020 № 3103 на суму 112000,00 грн, від 13.08.2020 № 1877 на суму 112000,00 грн, від 10.08.2020 № 1813 на суму 112000,00 грн, від 12.08.2020 № 1846 на суму 112000,00 грн та від 24.09.2020 № 2234 на суму 150000,00 грн.
Посилання відповідача на платіжні доручення від 05.08.2020 № 274, від 16.09.2020 № 339, від 18.09.2020 № 343 (а.с. 89-91) як на оплату поставленого позивачем насіння кукурудзи та ячменю по накладним від 12.03.2020 №№ 109, 110, також є безпідставним, оскільки, як вбачається із зазначених платіжних доручень, оплату за сільгосппродукцію проведено відповідачем по іншим накладним згідно договору від 20.07.2020 № 20/07, який не стосується спірних накладних, отримувачем коштів є інша особа - ТОВ «Агрозахист ».
Таким чином, заборгованість відповідача за поставлену позивачем сільськогосподарську продукцію на суму 262000,00 грн по накладним про поставку насіння кукурудзи та ячменю від 12.03.2020 №№ 109, 110 підтверджена наявними в матеріалах справи доказами та не спростована відповідачем, тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 262000,00 грн.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Наведені відповідачем в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни зазначеного рішення, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, рішення суду першої інстанції залишається без змін.
В силу приписів ст. 129 ГПК України, оскільки апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, понесені відповідачем судові витрати у зв'язку з поданням апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу відповідача - Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 14 червня 2021 року по справі № 917/442/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 20.09.2021.
Головуючий суддя Н.М. Пелипенко
Суддя С.В. Барбашова
Суддя О.А. Істоміна