Справа № 752/23510/20
Провадження № 2-др/752/69/21
іменем України
(додаткове)
13 вересня 2021 року Голосіївський районний суд .м Києва в складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши заяву представника позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до АТ «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк В. С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т. Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2021 року позов ОСОБА_2 до АТ «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк В.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т. Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 05.09.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В. С., зареєстрованим у реєстрі за № 3431, яким запропоновано звернути стягнення на користь АТ «Банк Форвард» із ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 29 658,81 грн., таким, що не підлягає виконанню та стягнуто з АТ «Банк Форвард» в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
02.09.2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, а саме просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з АТ «Банк Форвард» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000, 00 грн.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як вбачається, при ухваленні 18.05.2021 року рішення судом не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2021 року позов ОСОБА_2 до АТ «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк В.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т. Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 05.09.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В. С., зареєстрованим у реєстрі за № 3431, яким запропоновано звернути стягнення на користь АТ «Банк Форвард» із ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 29 658,81 грн., таким, що не підлягає виконанню та стягнуто з АТ «Банк Форвард» в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Разом з позовною заявою були надані понесені позивачем витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн. що підтверджується
- Копією договору про надання правової допомоги № 35 від 14.05.2020 року.
- Квитанцією про сплату витрат за надання професійної правничої допомоги № 35 від 13.11.2020 року.
- Розрахунком витрат на правову допомогу від 13.11.2020 року.
- Актом прийому-передачі виконаних робіт від 13.11.2020 року до договору № 35 від 14.05.2020 року.
- Детальним описом виконаних робіт адвокатом від 13.11.2020 року.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Право на правову допомогу гарантовано ст. ст. 8, 59 Конституції України.
Згідно вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суду надані: копія договору про надання правової допомоги № 35 від 14.05.2020 року; квитанція про сплату витрат за надання професійної правничої допомоги № 35 від 13.11.2020 року; розрахунок витрат на правову допомогу від 13.11.2020 року; акт прийому-передачі виконаних робіт від 13.11.2020 року до договору № 35 від 14.05.2020 року; детальний опис виконаних робіт адвокатом від 13.11.2020 року.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, у зв'язку з вищевикладеним, суд при вирішенні питання про розподіл (відшкодування) судових витрат враховує, що вказані витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір обґрунтований, приймаючи до уваги конкретні обставини справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 133-137, 141, 246, 270 ЦПК України, -
заяву представника позивача - Бовшика Миколи Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000, 00 грн.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, адреса: вул. Саксаганського, буд. 105, м. Київ, 01032.
Третя особа - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, адреса: вул. Златоустівська, буд. 55, оф. 61, м. Київ, 02002.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко