Справа № 168/270/21
Провадження № 2/168/137/21
03 серпня 2021 року смт Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області у складі:
головуючий - суддя Назарук О.В.,
секретар судового засідання - Таксюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Філіпович Володимир Євгенійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Старовижівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання,
15 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Філіпович В.Є. звернувся до суду з позовом до ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Старовижівський РВ ДВС Західного МУ МЮ (м. Львів), нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича від 29.01.2020 №9708 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості, у розмірі 59 441,90 грн та стягнути судові втрати.
Разом з позовом подав заяву про забезпечення позову, а саме зобов'язати Старовижівський РВ ДВС Західного МУ МЮ (м. Львів) не вчиняти дії по примусовому виконанню виконавчого напису від 29 січня 2020 року зареєстрованого в реєстрі за №9708, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в сумі 59 441,90 грн
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що із стягненням зазначеної суми позивач категорично не погоджується, позаяк на момент його вчинення кредитний договір № 003-02511-161012 від 16 жовтня 2012 року не був тим документом, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Позивач зазначає, що про існування вчиненого виконавчого напису від 29 січня 2020 року №9708 виданого Гуревічовим Олегом Миколайовичем приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу він довідався із постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 64830744, що була винесена 15 березня 2021 року начальником Старовижівського РВ ДВС Західного МУ МЮ (м. Львів) Прохорчуком С.Ф., на підставі зазначеного виконавчого напису. Вищевказана постанова була отримана ним листом, тобто тільки тоді він взнав про порушення своїх прав. Також вважає, що виконавчий напис №9708 від 29.01.2020 зроблено без надання нотаріусу документів, що підтверджують безспірність суми боргу, а також без дотримання вимог законів України, що регулюють дані відносини, а відтак вважає що, є всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
15 квітня 2021 року Старовижівським районним судом Волинської області було винесено ухвалу, якою заяву про забезпечення позову було задоволено та ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 26 квітня 2021 року підготовче засідання було перенесено.
Так як підготовчі дії до судового розгляду закінчено 08 липня 2021 року Старовижівським районним судом Волинської області було постановлено ухвалу, якою підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання подав заяву з проханням розгляд справи здійснювати у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовільнити, крім того просить долучити до матеріалів провадження заяву директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про визнання позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.54).
Представником позивача адвокатом Філіпович-Силкою Т.Ю. направлено до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, а саме копію відповіді на адвокатський запит, наданої Міністерством юстиції України від 23 липня 2021 року з додатком - наказом про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 . (а.с.57-64)
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія управління активами» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання, яке містяться у матеріалах справи. (а.с.37) станом на дату розгляду справи будь яких заяв, клопотань чи відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходили.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. в судове засідання не з'явився, поштове повідомлення з відміткою про відсутність адресата повернулось до суду та міститься у матеріалах справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Старовижівський РВ ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, будь яких клопотань, заяв чи заперечень від них на адресу суду не надходило.
Згідно із частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 29 січня 2020 року було вчинено виконавчий напис (зареєстровано у реєстрі за № 9708), яким звернено стягнення з ОСОБА_1 в розмірі 59 441,90 гривень (а.с.17).
15 березня 2021 року начальником Старовижівського РВ ДВС Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів) Прохорчуком С.Ф. на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64830744 (а.с.15).
Окрім цього приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №64830744 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору (а.с.19, 20).
За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною 1 статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5).
Згідно з частиною 1 статті 1 ЗУ від 02 серпня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до статті 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями статті 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу ( підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів нотаріусам подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, нотаріусу слід надати кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).
При цьому, стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Як встановлено судом, підставою вчинення приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. виконавчого напису, як вбачається із змісту виконавчого напису, є, зокрема, пункт 2 Переліку документів, затверджених постановою КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року. В дану постанову постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п.2 Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року в цій частині. Вказану постанову залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Таким чином, кредитний договір №003-02511-161012 від 16 жовтня 2012 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 кредиту на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тобто, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис щодо стягнення за кредитним договором, що не був посвідчений нотаріально.
Окрім цього, матеріали справи не містять достовірних та беззаперечних доказів, які б підтверджували безспірність заборгованості боржника та встановлювали прострочення виконання зобов'язання. Відповідачем також не подано суду договорів про уступку права вимоги боргу за укладеним кредитним договором №003-02511-161012, які б достовірно свідчили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» є правонаступником усіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору відступлення прав вимоги №20/01/20-1/1 від 20 січня 2020 року, яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на підставі договору відступлення прав вимоги №194/К від 09 лютого 2018 року, як це зазначено у тексті виконавчого напису.
Одночасно матеріали справи не містять доказів дотримання відповідачем вимог законодавства, зокрема, щодо доведеності безспірності заборгованості боржника. Відсутній доказ отримання ОСОБА_1 відповідної письмової вимоги про усунення порушень станом на дату вчинення виконавчого напису, а відтак відсутні підстави вважати, що станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису позивачу було відомо про вимогу відповідача та суму боргу, що свідчить про відсутність узгодження боржником суми боргу.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що нотаріусом порушено процедуру вчинення виконавчого напису. Оспорюваний виконавчий напис вчинено за договором, за яким стягнення заборгованості не може провадитись у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, за вимогами, які не є безспірними, з порушенням процедури повідомлення боржника про вчинення виконавчого напису, а відтак вимоги позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та доведеними.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України).
Як передбачено статтями 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. №9708 від 29.01.2020, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 59 441,90 грн, таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частиною сьомою статті 158 ЦПК у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, на підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» в користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1362 грн. 00 коп.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн за подачу позовної заяви та 454 грн за подачу заяви про забезпечення позову. (а.с.1, 2) При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об'ємі, а тому за таких обставин, з відповідача ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі - 1362 гривні.
На підставі вищевикладеного та керуючись
ст.ст.5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст.87-89 Закону України "Про нотаріат",
Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012,
постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Старовижівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання - задовільнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича від 29 січня 2020 року №9708 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 59 441,90 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» в користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Захід забезпечення позову, обраний на підставі ухвали Старовижівського районного суду Волинської області від 15 квітня 2021 року у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні №64830744 на підставі виконавчого напису, вчиненого 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем за №9708, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» 59 441,90 грн, продовжує діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасниками справи є:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса
проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія
управління активами» адреса місцезнаходження: Київська обл. 08200 м. Ірпінь вул. Стельмаха, 9А офіс 203 код ЄДРПОУ: 35017877;
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Гуревічов Олег Миколайович, адреса місцезнаходження: Київська область 01001 м. Київ вул. Мала Житомирська, буд.6/5;
Старовижівський РВ ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), адреса місцезнаходження: Волинська обл. Старовижівський р-н 44401 смт Стара Вижівка вул. Соборності, 3А.
СуддяО.В. Назарук