Справа № 758/8316/21
3/758/5314/21
02 серпня 2021 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 387413 від 05 червня 2021 року ОСОБА_1 , будучи керуючою ТОВ «ОК ГАСТРО», 05 червня 2021 року близько 01 год. 30 хв. допустила роботу закладу «Оnce upon a time» за адресою АДРЕСА_2 , чим порушила постанову КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.
У відповідності до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд також враховує положення ч.1 ст. 277 КУпАП, згідно з якими справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а також те, що в силу вимог ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП, не є обов'язковою.
Крім того, судом у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховуються положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, відповідно до якої кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
При цьому, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе проводити розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення особою дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Так, у фабулі адміністративного правопорушення зазначено про порушення ОСОБА_1 постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 року.
Стаття 44-3 КУпАП є бланкетною, оскільки вона відсилає до інших нормативно-правових актів.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на конкретний пункт постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року, за порушення якого ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, у матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є посадовою особою та керуючим громадського закладу харчування ТОВ «ОК ГАСТРО», а також те, що саме вона відповідає за закриття закладу до 24 год. 00 хв., а відтак того, що вона є належним суб'єктом вказаного правопорушення.
При цьому суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, що має перевагу над іншими доказами, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів сукупності, які б сукупно підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Будь-яких інших доказів, на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в контексті положень ст.251 КУпАП, у матеріалах справи немає.
Враховуючи вищевикладене, неможливо дійти беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 44-3, 245, 247, 251, 283, 284, 285 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя О. О. Ковбасюк