Справа № 368/1301/20
Провадження №1-кп-120/21
20 липня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурорів ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42020111190000004 від 11.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 127, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 152 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 152 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2, ст. 127 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146-1 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України,
В провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває вказане кримінальне провадження.
Під час судового засідання 20.07.2021 року, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_15 , заявив клопотання про відвід головуючому судді ОСОБА_1 . Свою заяву обґрунтував тим, що 30.06.2021 року був допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 . Так, в ході допиту свідка ОСОБА_18 прокурор чотири рази задавав одне і те ж саме питання: «Чи повідомляв ОСОБА_18 оперуповноваженому, який його опитував, про те, що він ( ОСОБА_18 ) бачив побитим потерпілих ОСОБА_19 і Ткача в райвідділі. Захист зробив зауваження щодо тиску на свідка та просив суд зняти це питання, яке ставиться ОСОБА_18 прокурором вчетверте. Натомість, головуючий суддя ОСОБА_1 відхилила зауваження та наполягала на тому, щоб свідок знову надав відповідь на це питання, хоча ОСОБА_18 вже тричі відповідав, що не бачив в той день Салія та ОСОБА_20 в Кагарлицькому райвідділі. Тобто, в ході судового допиту свідка ОСОБА_18 , який надавав показання не на користь сторони обвинувачення, головуючий суддя ОСОБА_1 не реагувала на такий тиск на свідка, навпаки підтримувала тиск на свідка зі сторони прокурора, про що явно свідчили дії головуючого. Натомість, майже після кожної відповіді свідка не на користь сторони обвинувачення, головуючий суддя ОСОБА_1 попереджала свідка про кримінальну відповідальність, тобто фактично також здійснювала психологічний тиск на свідка при наданні ним «неправильної» відповіді. Тобто, головуючий суддя ОСОБА_1 явно не зацікавлена в об'єктивному та неупередженому судовому розгляді кримінального провадження, а навпаки допомагає стороні обвинувачення незаконно тиснути на свідків, які дають показання не на користь сторони обвинувачення.
Крім того, 07 липня 2021 року в судовому засіданні прокурором було заявлені клопотання про продовження запобіжних заходів п'ятьом обвинуваченим, і суд видалився до нарадчої кімнати для вирішення цих клопотань, при цьому вже через 15 хвилин вийшов з нарадчої кімнати, проголосивши вступну та резолютивну частини ухвали. Тобто, захисник вважає, що за цей час не вистачить навіть написати такий текст. Захисник вважає, що суд лише формально побув у нарадчій кімнаті і наперед знав, яке прийме рішення щодо продовження запобіжного заходу. Тобто, зазначає, що головуючий суддя ОСОБА_1 фактично імітує здійснення належного правосуддя, хоча вже наперед знає, які рішення приймати. А тому, вважає, що вищевказані обставини свідчать про упередженість головуючого судді, який згідно з положенням ст. 22 КПК України, зобов'язаний зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, і свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
У сторони захисту подальший розгляд вказаного кримінального провадження викликає сумніви та побоювання у обвинуваченого та сторони захисту стосовно упередженості головуючого судді, і породжує легітимні сумніви щодо безсторонності головуючого судді при розгляді справи, внаслідок чого, вважає, що буде порушено право обвинуваченого очікувати від держави справедливий суд.
Інші обвинувачені та захисники вказане клопотання підтримали.
Прокурор проти вказаного клопотання заперечив, зазначивши, що питання свідкові повторювалися в зв'язку із тим, що свідок ОСОБА_18 допитувався за допомогою відеоконференцзв'язку, і через певні труднощі у встановленні зв'язку належної якості прокурор змушений був по декілька разів повторювати запитання. Проти будь-яких процесуальних порушень з боку головуючої судді, які б мали ознаки упередженості чи обвинувального нахилу, він заперечує.
Згідно з положеннями ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Тобто, наведене указує на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
У цій ситуації, із предмета та меж судового розгляду провадження, в якому заявлено відвід, у ракурсі доданих до заяви про відвід доказів, не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість головуючої судді ОСОБА_1 щодо учасників провадження або обставин цієї справи, чи її необ'єктивність при її розгляді.
Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК, які б унеможливлювали розгляд справи вказаною суддею та викликали необхідність її відводу.
Як і не встановлено інформацію, яка б указувала на те, що головуюча суддя ОСОБА_1 не є безсторонньою, адже особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, як наслідок побоювання заявника що суддя є небезстороннім не можна вважати об'єктивно обґрунтованими.
При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні, чи постановленими ним процесуальними рішеннями організаційного характеру, не є підставою його відводу.
У справі № 826/14033/17 в ухвалі від 03.07.2019 ВС сформував позицію про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, за відсутності обставин, які підтверджують доводи захисника ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 22, 26, 75, 77, 81 80, 81, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні відводу головуючому судді ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст складений та підписаний 21.07.2021 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3