справа № 489/3745/21 провадження №2/489/1984/21
Іменем України
20 вересня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретар судового засідання Плаксіна В.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинська Катерина Тарасівна (далі - приватний нотаріус, про визначення часток в праві спільної власності
встановив:
У червні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом в якому просить визначити, що розмір часток в праві приватної спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136900:01:061:0014, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та померлому ОСОБА_3 , є рівними і складають по1/3 частки кожного.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно. Після смерті батька вона звернулася до приватного нотаріуса, яким заведено спадкову справу № 131/2020 та 17.03.2021 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частки (у тому числі, з урахуванням Ѕ частки, від якої відмовилася її мати ОСОБА_2 ) в праві спільної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Однак, в оформленні спадкових прав на земельну ділянку постановою приватного нотаріуса від 27.05.2021 було відмовлено у зв'язку з тим, що частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності не визначена.
Посилаючись на наведені обставини та неможливість оформлення спадкових прав на земельну ділянку в досудовому порядку позивач звернулася до суду.
Ухвалою Ленінського районного суду від 16.06.2021 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Цією ж ухвалою витребувано в приватного нотаріуса спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
У судове засідання, призначене на 16.03.2020, сторони не з'явились, до суду надали письмові заяви в яких розглянути справу просили за їх відсутності. У своїх заявах позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, а відповідач позовні вимоги визнала повністю.
Відповідно до частини третьої статі 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 425 та підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом заведено спадкову справу № 131/2020, яка досліджена судом, з якої встановлено, що спадщину прийняла донькою померлого ОСОБА_1 , надавши 29.12.2020 нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідач ОСОБА_2 , яка є дружиною спадкодавця, від прийняття спадщини відмовилася на користь ОСОБА_1 , про що надала приватному нотаріусу заяву від 29.12.2020.
Інші спадкоємці відсутні.
17.03.2021 позивачу ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом з урахуванням Ѕ частки у спадщині, від якої відмовилася дружина померлого ОСОБА_2 , на 1/3 частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , яке зареєстровано в реєстрі за № 279.
Вказаний житловий будинок належав спадкодавцю на праві спільної часткової власності (1/3 частка) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 05.12.2008 на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.11.2008 № 2137.
Іншими співвласниками вказаного нерухомого майна є сторони у справі, частки яких на момент смерті спадкодавця складали по 1/3 кожного.
29.12.2020 позивач звернулася до приватного нотаріусу за оформленням права на спадщину за законом на земельну ділянку під домоволодінням, але їй було відмовлено постановою від 27.05.2021 через невизначеність частки померлого в спадковому майні та роз'яснено судовий порядок визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Із наявного в спадковій справі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № НВ-4811473782021 від 12.05.2021 вбачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810136900:01:061:0014, площею 0,0239 га, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_3 .
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох чи більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до вимог частини першої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають з права учасника спільної сумісної власності на виділення частки у спільному майні, при цьому частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності згідно із статтею 370 ЦК України вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Положеннями статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Положеннями статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
У пункті 5 постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вказано частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Як встановлено судом, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належить сторонам у справі та спадкодавцю на праві спільної сумісної власності. Таким чином, оскільки не встановлено іншого, частки вказаних співвласників є рівними та складають по 1/3 кожного, що відповідає їхнім часткам в праві спільної часткової власності на житловий будинок.
Згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до пункту 4.15 глави 10 розділу Ш Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Враховуючи встановлені обставини та наведені норми матеріального права, а також неможливість оформлення нотаріусом спадкових прав позивача на земельну ділянку через невизначеність часток співвласників, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 про визначення часток в праві спільної власності на земельну ділянку задовольнити.
Визначити, що частки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної власності на земельну ділянку, площею 0,0239 га, за кадастровим номером: 4810136900:01:061:0014, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є рівними та складають по 1/3 кожного.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
третя особа - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинська Катерина Тарасівна, робоче місце: м.Миколаїв, вул. Перша Лінія, 38.
Повний текст судового рішення складено 20.09.2021.
Суддя І.В.Коваленко