СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23679/20
пр. № 2/759/2756/21
31 серпня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Войтенко Ю.В.,
за участю секретаря Проневич В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання втратившими право на користування житловим приміщенням,
В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання втратившими право користування жилим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У 2009 році позивач за проханням свого сина, зареєструвала відповідачів у вказаній квартирі. Позивач погодилась на реєстрацію відповідачів, які пообіцяли через один рік добровільно знятись з реєстрації. Відповідачі жодного дня не проживали у вказаній квартирі, жодного разу не несли витрат по утриманню квартири. При цьому, відповідачі добровільно не бажають знятись з реєстрації, у зв'язку з чим, позивач звернулась до суду та просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 10.02.2021 провадження у справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. На підставі ухвали від 20.04.2021 підготовче провадження було закрито.
В судовому засіданні позивач та її представник вимоги підтримала, просила задовольнити, повідомила, що відповідачі ніколи не проживали у її квартирі.
Також в судовому засіданні був допитаний у якості свідка син позивача ОСОБА_7 , який повідомив, що відповідачі були його знайомими, з метою допомогти у працевлаштуванні, він попросив свою матір зареєструвати відповідачів у її квартирі. При цьому, жодного дня відповідачі у вказаній квартирі не проживали. За домовленістю, вони мали через рік самостійно та добровільно знятись з реєстрації, проте, своєї обіцянки відповідачі не виконали. Наразі, зв'язок з відповідачами відсутній, їх місцезнаходження не відомо.
Відповідач до суду не з'явились, повідомлялись належним чином з відповідним роз'ясненням процесуальних права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки, у тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади. Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідачів до суду не надходили.
Від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності її представника.
Суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 19.10.1999 (а.с.5).
За інформацією відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 19.05.2009 по теперішній час.
Відповідно до довідки ЖБК «Жовтень-2» №07/23/01 від 23.07.2020 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зареєстровані, але фактично не проживають понад два роки в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . На момент перевірки квартири їх особистих речей, їхньої присутності та проживання в квартирі не виявлено.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно положень ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України, право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як зазначає позивач, відповідачі не являються членами його сім'ї та ніяких домовленостей з приводу користування спірною квартирою між ними не існує, а реєстрація відповідачів у квартирі порушує його права, як власника житла.
Враховуючи положення передбачені ст. ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України, власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Отже, за вищевикладених обставин судом встановлено, що відповідачі не являються членами сім'ї позивача, у спірній квартирі не проживають, угода щодо користування жилим приміщенням між сторонами не укладалась, майно відповідачів у квартирі позивача не знаходиться, тому відсутні правові підстави для користування відповідачами спірним житловим приміщенням, реєстрація останніх порушує права позивача, як власника квартири.
Разом з тим, суд враховує ті обставини, що відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є неповнолітні.
Згідно положень ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу у опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації надала висновок про недоцільність визнання неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Разом з цим, висновок є не обґрунтований, лише містить посилання на загальні норми законодавства щодо захисту житлових прав дітей, при цьому фактичне місце проживання і умови такого проживання, що мають перевірятись та встановлюватись під час складення висновку, у ньому не зазначені, як і не наведені обставини стосовно осіб, які є мешканцями квартири, що є предметом спору.
Відповідно частин 1, 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Таким чином, визнання неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такими, що втратили право на користування належною позивачу на праві власності квартири не буде порушенням прав дітей, так як вони більше двох років не проживають у вказаній квартирі за інформацією ЖБК та ніколи не проживали у вказаній квартирі за твердженнями позивача та свідка.
У спростування вищевикладеного будь яких доказів відповідачами суду не надано.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням зазначеного позов підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 29, 316, 317, 319, 321, 346, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280, 281, 354 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання втратившими право на користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Святошинський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Повний текст складено 10.09.2021.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя Ю.В. Войтенко