17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 570/335/20
адміністративне провадження № К/9901/32746/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі №570/335/20 за позовом ОСОБА_1 до Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, у якому просив визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Олексієвець Іванни Володимирівни щодо повернення виконавчого документа (виконавчого листа, виданого 05 лютого 2019 року Рівненським районним судом Рівненської області по адміністративній справі № 570/4595/17) без прийняття його до виконання; зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Олексієвець Іванну Володимирівну прийняти до виконання виконавчий лист Рівненського районного суду Рівненської області, виданий 05 лютого 2019 року за ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2018 року у справі №570/4595/17, якою накладено на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області штраф за невиконання звіту про виконання судового рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року у справі № 570/4595/17 в частині зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо повернення ОСОБА_1 виконавчого листа, виданого 05 лютого 2019 року Рівненським районним судом Рівненської області по адміністративній справі № 570/4595/17, без прийняття його до виконання. Зобов'язано Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) прийняти до виконання виконавчий лист Рівненського районного суду Рівненської області, виданий 05 лютого 2019 року Рівненським районним судом Рівненської області по адміністративній справі № 570/4595/17, щодо накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу за невиконання звіту про виконання судового рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року у справі № 570/4595/17.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано апеляційну скаргу, яку постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року - без змін.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 01 вересня 2021 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження судового рішення у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу дій державного виконавця.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливо лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Проаналізувавши ухвалені у цій справі судові рішення, які ґрунтуються на встановлених конкретних обставин по цій справі, а також доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що за таких фактичних обставин справи, рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі №570/335/20 за позовом ОСОБА_1 до Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова