17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 215/1841/20
адміністративне провадження № К/9901/17206/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року
у справі №215/1841/20
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Криворізької міської ради
про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:
1) визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради, яка виявилася у порушенні правової форми розгляду заяви позивача від 09 жовтня 2019 року вх. 940 згідно статей 18, 19, 29 Закону України «Про звернення громадян», частини 1, 2, 8 статті 11 Закону України «Про державну службу» і правового порядку статей 1, 3, 19, 22, частини 2 статті 28 Конституції України;
2) зобов'язати виконавчий комітет Криворізької міської ради протягом 15-ти днів надати зазначені документи згідно заяви від 09 жовтня 2019 року вх. 940;
3) визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради, яка виявилась у не винесенні за результатами розгляду звернення від 09 жовтня 2019 року вх. 940 рішення, постанови, тобто правового акту;
4) визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради, яка виявилася у порушенні права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 09 жовтня 2019 року вх. 940;
5) визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради, який не вжив заходів усунення причин, які породжують подання заяви від 09 жовтня 2019 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу, у зв'язку з не усуненням недоліків у встановлений судом строк.
У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів, що підтверджують поважність причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу Верховного Суду від 31 травня 2021 року отримано скаржником - 21 серпня 2021 року.
30 серпня 2021 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху касаційної скарги надійшла заява, де, зокрема, просить поновити строк на касаційне оскарження.
Перевіривши доводи вищевказаної заяви, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником повторно наведено доводи та аргументи щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження оцінка яким вже надавалася Судом в ухвалі від 31 травня 2021 року. При цьому, доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме: конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв'язку скаржником не надано.
Скаржник повторно вказує, що зворотнє поштове повідомлення з відміткою про отримання ним оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції знаходяться в матеріалах справи.
Разом з тим, в ухвалі Верховного суду від 31 травня 2021 року скаржнику вже вказувалося, що матеріали справи на час подання касаційної скарги у суді касаційної інстанції відсутні.
Питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вирішується судом касаційної інстанції на підставі поданого скаржником клопотання про поновлення такого строку та наданим доказів, на підтвердження зазначених у клопотання обставин.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічний застосовано Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з'ясування дати вручення скаржнику копії судового рішення.
Питання, пов'язані з врученням судового рішення, врегульовані частинами шостою, сьомою статті 251 КАС України, якими визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення, довідка відділення поштового зв'язку про отримання поштового відправлення, тощо.
Водночас таких доказів на виконання ухвали від 31 травня 2021 року скаржником не надано.
Станом на день постановлення цієї ухвали інших документів на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 31 травня 2021 року не надходило.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнавання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та підстави для поновлення такого строку.
Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху щодо надання доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не виконано.
Пунктом 1 частини четвертої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року та постановт Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №215/1841/20
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №215/1841/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська