про повернення касаційної скарги
17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 640/21867/20
адміністративне провадження № К/9901/34193/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року (колегія у складі суддів: Катющенка В.П., Кармазіна О.А., Скочок Т.О.) та
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року (колегія у складі суддів: Горяйнова А.М., Костюк Л.О., Файдюка В.В.)
у справі № 640/21867/20
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ; відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення постановою від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова КМУ № 112) у 2020 році виплати до 5 травня разової грошової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 1 390 гривень;
- визнати протиправним та нечинним Постанову КМУ № 112 у частині: « 1. Установити, що: 1) у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення... у таких розмірах: ... учасникам бойових дій... - 1390 гривень»;
- зобов'язати КМУ прийняти нову постанову, якою відновити його порушені права і соціальні гарантії, або викласти оскаржувану частину Постанови КМУ № 112 у такій редакції: « 1. Установити, що: 1) у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення у таких розмірах:...учасникам бойових дій... - 8190 гривень».
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021, задовольнив частково позов:
- визнав протиправним та нечинним пп. 1 п. 1 Постанови КМУ № 112 щодо виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» в частині визначення розміру виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій у сумі - 1 390 гривень;
- відмовив у задоволенні інших позовних вимог.
08.09.2021 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 13.09.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у частині відмови у задоволенні частини позовних вимог, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій обмежили його права та соціальні гарантії, встановлені Конституцією України та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пославшись на дискрецію повноважень Кабінету Міністрів України. Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 статті 328 КАС України) щодо неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно про це зазначено та вказано, чому останні є недопустимими. Також скаржник може покликатися на зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі не вказує жодної з підстав, передбачених абз. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України, для касаційного оскарження судових рішень, та не наводить відповідного правового обґрунтування, як того вимагається в абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.
Зазначене не позбавляє позивача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/21867/20.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя доповідач В.М. Кравчук