17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 120/4256/21-а
адміністративне провадження № К/9901/33115/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року
у справі №120/4256/21-а
за позовом ОСОБА_1
до приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк"
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №61643582 від 25 травня 2020 року по примусовому виконанню виконавчого напису №8546 вчиненим приватним нотаріусом КМНО Хара Н. С. 06 березня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61643582 про стягнення з нього на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" заборгованості у розмірі 56776,55 грн. Разом з тим, позивач вказує, що згідно з приписами чинного законодавства приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах розташованого виконавчого округу. Позивач зауважує, що у відповідача відсутні докази того, що у нього наявне будь-яке майно, у тому числі, грошові кошти, які б знаходились в межах виконавчого округу відповідача. Прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. до примусового виконання напису нотаріуса про стягнення заборгованості з позивача вчинено з порушенням правил територіальної підсудності приватних виконавців за наявності достовірної інформації про місце проживання/перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі, що є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року, позов задоволено повністю.
06 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №120/4256/21-а.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Крім цього, 15 липня 2021 року Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду прийнято постанову в справі №380/9335/20, у якій Суд указав, що саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв'язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою.
Визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду під час перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі №380/9335/20 констатував правильність відповідних висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року в справі №380/7750/20, та не убачав підстав для відступлення від вказаної правової позиції.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі такі обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №120/4256/21-а.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду