Справа № 620/2239/21 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
17 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Рейтаровської О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати у пільговому обчисленні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в зоні відчуження, з 19.04.2012 по 30.06.2017, з 17.01.2018 по 31.10.2018, з 15.02.2019 по 31.08.2019, в Компанії "Вінсі Констрюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посадах контролера на контрольно-пропускному пункті, бригадира (служба охорони) як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, як це передбачено абзацом 10 частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", провести перерахунок пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати у пільговому обчисленні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в зоні відчуження, з 19.04.2012 по 30.06.2017, з 17.01.2018 по 31.10.2018, з 15.02.2019 по 31.08.2019, в Компанії "Вінсі Констрюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посадах контролера на контрольно-пропускному пункті, бригадира (служба охорони) як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, як це передбачено абзацом 10 частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", провести перерахунок пенсії, з 02.02.2021, у зв'язку із збільшенням страхового стажу, з урахуванням зазначеного періоду роботи, та виплачувати в обрахованому розмірі.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії. Проте відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до страхового стажу у пільговому обчисленні періоду роботи в зоні відчуження із посиланням на відсутність уточнюючої довідки для підтвердження спеціального трудового стажу.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження своєї позиції апелянт зазначає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ.
Разом з тим, підприємства на яких працював позивач, а саме: Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та «Буйг Траво Пюблік» не внесені в перелік підприємств зони відчуження, затвердженого наказом МНС України від 13.03.2012 №576.
Таким чином, підстави для зарахування періоду роботи позивача на вказаних підприємствах до його пільгового стажу відсутні.
Ураховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_1 з 12.04.2012, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
02 лютого 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії за Списком №1, із зарахуванням в пільговому обчисленні періодів роботи, з 19.04.2012 по 30.06.2017, 17.01.2018 по 31.10.2018, з 15.02.2019 по 31.08.2019. До заяви позивачем було додано копію паспорта, довідку про джерела доходів з 01.07.2000 №05-04/346, довідку про джерела доходів з 01.01.2000 №345, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Т/Д 2745, Т/Д 2852), іншій документ №3553, копію трудової книжки № НОМЕР_1 .
Протоколом від 10.02.2021 № 974210159364 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, оскільки до заяви від 02.02.2021 №274 пільгова довідка, визначена пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, не надавалась. У зв'язку з цим підстав для зарахування в пільговому обчисленні періодів роботи, з 19.04.2012 по 30.06.2017, 17.01.2018 по 31.10.2018, з 15.02.2019 по 31.08.2019, немає.
Уважаючи зазначену відмову відповідача у зарахуванні пільгового стажу протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що основним документом підтверджуючим наявний у особи стаж роботи є трудова книжка. Ураховуючи те, що у відповідача відсутні зауваження щодо дійсності та правильності записів у трудовій книжці ОСОБА_1 підстави для відмови у зарахуванні у пільговому обчисленні до страхового стажу спірного періоду роботи у зоні відчуження відсутні. Водночас у цьому випадку, вимога пенсійного органу щодо надання будь-яких інших документів у підтвердження пільгового стажу, зокрема уточнюючих довідок є протиправною.
Згідно з преамбулою Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закон №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 №173), в пункті 22.1-1г зазначено, що працівники, зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ.
На виконання вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 16.01.2003 №36 Міністерством надзвичайних ситуацій України наказом від 13.03.2012 №576 затверджено Перелік підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий дань, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Крім того, 03.08.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі - Постанова №461), згідно якої постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 та від 24.02.2010 №173 втратили чинність.
При цьому, у Постанові №461 відсутні положення згідно яких, працівники, зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ.
З аналізу зазначеного убачається, що підставою для зарахування періоду роботи особи у зоні відчуження до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах до 03.08.2016 є наявність підприємства на якому працювала ця особа у переліку підприємства, який затверджується МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 травня 2021 року по справі №750/4715/16-а (К/9901/20069/18).
У цій постанові Верховний Суд зазначив про правомірність відмови пенсійного органу у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи особи у зоні відчуження із посиланням на відсутність підприємства на якому вона працювала у переліку, затвердженому наказом МНС України від 13.03.2012 №576.
Як убачається з матеріалів справи компанії "Вінсі Констрюксьон Гран Проже"/ "Буйг Траво Пюблік" на яких працював позивач не були включені до переліку підприємств установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий дань, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до наказу МНС України від 13.03.2012 №576 (далі - Наказ №576).
Ураховуючи те, що підприємства на яких працював позивач у спірному періоді, не включені до переліку, затвердженого Наказом №576 ГУ ПФУ в Чернігівській області правомірно відмовило у зарахуванні такого періоду до пільгового стажу роботи позивача.
За таких обставин, помилковими є висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Водночас суд першої інстанції під час розгляду цієї справи вказаного дотримався не в повній мірі, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню.
За правилами статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до частини другої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Ураховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко