Справа № 640/16267/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
08 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.,
судді: Кузьмишина О.М.,
Парінов А.Б.,
за участі:
секретар с/з Піскунова О.Ю.,
пр-к відповідача Шокун О.В.,
пр-к третьої особи Іванченко В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Бобринецької міської ради Кіровоградської області до Кабінету Міністрів України третя особа - Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та нечинним розпорядження, -
Бобринецька міська рада Кіровоградської області звернулась до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними окремих положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" у частині, що стосується Бобринецького району, а саме:
- зображення Бобринецького району у пункті 1 "Графічна частина (карта Кіровоградської області)" Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р "Адміністративні центри та території територіальних громад Кіровоградської області", що має у складі дві територіальні громади (Бобринецьку і Кетрисанівську) у візуалізованій конфігурації;
- позицію "Бобринецька" реквізиту "Назва територіальної громади" та закріплену у ній інформацію за іншими реквізитами табличної форми пункту 2 "Перелік територіальних громад Кіровоградської області" Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р "Адміністративні центри та території територіальних громад Кіровоградської області";
- позицію "Кетрисанівська" реквізиту "Назва територіальної громади" та закріплену у ній інформацію за іншими реквізитами табличної форми пункту 2 "Перелік територіальних громад Кіровоградської області" Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р "Адміністративні центри та території територіальних громад Кіровоградської області".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року позов Бобринецької міської ради Кіровоградської області задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Кабінетом Міністрів України подано апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої, апелянт посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апелянта, обґрунтовані зокрема тим, що з огляду на положення Конституції України, закони України «Про Кабінет Міністрів України», «Про добровільне об'єднання територіальних громад», «Про місцеве самоврядування в Україні», Методику формування спроможних територіальних громад, затверджену постановою КМУ від 04.08.2015 № 214 та зазначає, що участь територіальної громади в формі консультацій вказує на дорадчий характер такої участі, а перспективний план формування територій громад є лише планом, а не обов'язковим до виконання рішенням, оскільки об'єднання є добровільним та здійснюється на підставі рішення відповідної ради. Також зауважив, що пунктом 3 Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ ліквідований, зокрема Бобринецький район Кіровоградської області, можливо виникнення правової невизначеності щодо території безпосередньо Кропивницького району Кіровоградської області в частині територій яку зараз займає Бобринецька територіальна громада, з можливості реалізації прав та обов'язків, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
З огляду на зазначене, апелянт вважає, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також не повне з'ясування обставин справи мало наслідком прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, яке відповідно до положень ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 липня 2021 року.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судове засідання з'явилися представник відповідача та представник Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, залученої до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
07 вересня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду вх.№ 34912, представником Бобринецької міської ради Кіровоградської області - О. Остапчуком подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із несприятливою епідеміологічною ситуацією у країні, спричиненої поширенням короновірусної хвороби COVID-19, втім, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.
Вирішуючи вказане клопотання, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» заборони, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, скасовані, та запроваджені нові заходи, які не перешкоджають учасникам провадження, зокрема відповідачу, прибути до суду, а лише покладають додаткові обов'язки щодо дотримання правил карантину. Відтак, об'єктивні перешкоди прибути до суду апеляційної інстанції відсутні.
Крім того, участь сторін у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, відповідно до норм КАС України не є обов'язковою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні даного клопотання та, керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, здійснювати апеляційний розгляд справи за відсутності представника позивача.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 червня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області», яким в межах Кіровоградської області сформовано нову територіальну основу для утворення органу місцевого самоврядування базового рівня. Не погоджуючись із прийнятим розпорядженням, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що затверджуючи оскаржуваним розпорядженням №716-р Бобринецьку міську територіальну громаду у складі лише Бобринецької міської і Червонодолинської сільської територіальних громад Кабінет Міністрів України порушив вимоги Конституції України, Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" , Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» та положень Методики формування спроможних територіальних громад, яка затверджена постановою КМУ від 08.04.2015 №214. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що встановлено факт порушення прав позивача у вказаних правовідносинах спірним розпорядженням відповідача, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для визнання розпорядження протиправним та нечинним.
Надаючи правову оцінку встановленим по справі обставинам та фактам колегія суддів апеляційної інстанції зважає на таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214 «Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад», Законом України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст регулює Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (далі - Закон №157-VIIІ), яким встановлено порядок добровільного об'єднання територіальних громад.
Положеннями частини 1 статті 5 Закону № 157-VIII визначено перелік суб'єктів, які можуть бути ініціаторами добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст: сільський, селищний, міський голова; не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
Разом із цим, згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 157-VIII, перспективний план набирає своєї юридичної сили після затвердження Кабінетом Міністрів України.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Законом.
Згідно з частинами 1-2 статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 2 Закону № 157-VIII, добровільне об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.
Об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону (частина перша статті 8 Закону № 157-VIII).
Кабінет Міністрів України може визнати об'єднану територіальну громаду спроможною, за умови її утворення в порядку, визначеному розділом II цього Закону, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області як адміністративного центру об'єднаної територіальної громади, а також якщо кількість населення об'єднаної територіальної громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об'єднаної територіальної громади відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 9 Закону № 157-VIII).
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 157-VIII, перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.
Частинами 2-3 статті 11 Закону № 157-VIII передбачено, що методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області схвалюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року затверджено Методику формування спроможних територіальних громад, та її пунктом 4 передбачено, що формування спроможних територіальних громад відбувається шляхом: розроблення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою; затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів; добровільного об'єднання територіальних громад; добровільного приєднання до об'єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», суміжної сільської, селищної територіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об'єднаної територіальної громади; формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад.
Пунктом 6 Методики визначено, що одним з найпріоритетніших принципів при формуванні спроможних територіальних громад є те, що зони доступності потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад визначаються з урахуванням доступності послуг у відповідних сферах, зокрема часу прибуття для надання швидкої медичної допомоги у невідкладних випадках та пожежної допомоги, що не має перевищувати 30 хвилин.
У відповідності до пункту 10 Методики, з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану може утворюватися робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.
Пунктом 11 Методики визначено, що з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб'єктами господарювання та їх громадськими об'єднаннями. За результатами консультацій оформляється протокол. Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад. Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів. За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.
Відповідно до пункту 12 Методики, якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.
Відтак, відносини добровільного об'єднання територіальних громад регулюється положеннями Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Конституцією України.
Згідно вимог ст. 5 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» в редакції яка діяла в 2015 році:
1. Ініціаторами добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
2. Пропозиція щодо ініціювання добровільного об'єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об'єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об'єднаної територіальної громади та її найменування.
3. Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.
4. Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською селищною, міською радою.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» встановлюється єдиний та законний порядок розгляду та умови надання згоди на пропозицію про об'єднання територіальних громад - сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об'єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.
У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об'єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.
Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об'єднуються. Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об'єднання територіальних громад. Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад.
Колегією суддів встановлено, що 19.05.2015 року Червонодолинська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області прийняла рішення № 267 про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи.
Зазначене рішення прийняте за результатами розгляду протоколу громадських слухань, відтак ініціатива створення Бобринецької міської територіальної громади відбулася в порядку громадських слухань.
Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (в редакції від 19.05.2015 року) було передбачено, що сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади (якою в даному випадку є територіальна громада м. Бобринець) забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.
11.08.2015 року Бобринецька міська рада прийняла рішення, відповідно до якого було вирішено Добровільно об'єднати Бобринецьку міську територіальну громаду (м. Бобринець, с. Шляхове, с. Дібрівка, с. Обланка) з Червонодолинською територіальною громадою (с. Червона Долина, с. Коржеве, с. Великодрюкове, с. Фрунзе, с. Садове) в Бобринецьку об'єднану міську територіальну громаду з центром у м. Бобринець.
14.08.2015 року Кіровоградська обласна рада прийняла рішення № 781 «Про утворення Бобринецької міської об'єднаної територіальної громади» вирішила утворити Бобринецьку міську об'єднану територіальну громаду з центром у місті Бобринець Бобринецького району Кіровоградської області. Ввести до Бобринецької міської об'єднаної територіальної громади села Червона Долина, Коржеве, Великодрюкове, Фрунзе, Садове, Шляхове, Дібрівка, Обланка, місто Бобринець.
Отже, Бобринецька міська об'єднана територіальна громада була створена в порядку громадської ініціативи з урахуванням побажань місцевих жителів на підставі Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад».
Відтак, жителі сільських громад Червона Долина, Коржеве, Великодрюкове, Фрунзе, Садове, Шляхове, Дібрівка, Обланка, міста Бобринець реалізували своє право на створення однієї громади у складі зазначених сіл.
Відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» 19.03.2017 року внесено зміни на підставі закону від 09.02.2017 N 1851-УШ, якими доповнено зазначений Закон статтею 8-1 яка передбачала, що добровільно приєднатися до об'єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону, має право суміжна сільська, селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об'єднаної територіальної громади.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» визначено, що ініціаторами добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути:
1) сільський, селищний, міський голова;
2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;
3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;
4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
З матеріалів справи убачається, що з моменту свого створення Бобринецька об'єднана територіальна громада не ініціювала (не виявила бажання) приєднати до себе населенні пункти, які згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 491-р, щодо затвердження перспективного плану могли входити до складу Бобринецької міської територіальної громади у складі дев'яти територіальних громад: Бобринецької міської, Верхньоінгульської, Златопільської, Олексіївської, Солонцюватської, Сугокліївської, Тарасівської, Чарівненської та Червонодинської сільських рад.
Також колегією суддів встановлено, що Верхньоінгульська, Златопільська, Олексіївська, Солонцюватська, Сугоклїївська, Тарасівська, Чарівненська територіальні громади виявили бажання приєднатися не до створеної Бобринецької об'єднаної територіальної громади, а до Кетрисанівської об'єднаної територіальної громади.
Матеріалами справи підтверджується, що, зокрема 28.12.2019 року на засіданні районної робочої групи з підготовки проекту перспективного плану формування територіальних громад Бобринецького району на якому були присутні голови сільських рад Верхньоінгульської, Златопільської, Олексіївської, Сугокліївськоі, Тарасівської, Чарівненської сільських рад, було вирішено внести зміни до Перспективного плану формування територій громад Кіровоградської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 1159-р, (зі змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 491-р) шляхом створення Кетрисанівської сільської об'єднаної територіальної громади із 24 сільських рад Бобринецького району.
Відтак, колегія суддів зауважує, що висновок суду першої інстанції, щодо не обізнаності громад про нові адміністративні центри не відповідає дійсності оскільки саме за ініціативи представників 24 сільських рад Бобринецького району було утворено Кетрисанівську об'єднану територіальну громаду створення якої відповідає, волі та бажанню її місцевим жителям.
Відповідно до абзацу першого пункту 7 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.
Рішення Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад подається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад.
Колегією суддів встановлено, що постановою Центральної виборчої комісії від 8 серпня 2020 року № 160 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» було призначено перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року.
Зокрема, 25 жовтня 2020 року було проведено вибори депутатів та голів Кетрисанівської об'єднаної територіальної громади та Бобринецької міської ради Кіровоградської області.
Відтак, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" фактично реалізоване а юридичним наслідком такої реалізації розпорядження є проведення місцевих виборів та створення і функціонування зазначених громад.
Колегія суддів також зауважує, що скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р рішенням суду першої інстанції не є належним та ефективним засобом захисту порушеного права, оскільки не відновлює нібито порушенні права позивача, адже таким рішенням не скасовуються результати місцевих виборів та не скасовується факт утворення Кетрисанівської об'єднаної територіальної громади у складі 24 сіл.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне подану до суду апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права. Така позиція сформульована, наприклад, у справі «Брумареску проти Румунії» (рішення від 28 жовтня 1999 р.). В інших рішеннях Європейський суд також зазначав, що для того, аби судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб рішення судів були розумно передбачуваними (справи: «8.АУ. проти Великобританії», рішення від 22 листопада 1995 р., «Коккінакіс проти Греції», рішення від 25 травня 1993 р.).
Правова визначеність у демократичному суспільстві, на думку вчених, визнається однією з основоположних цінностей. Принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання та існуючих правовідносин. Зазначений принцип має на меті забезпечити учасників правовідносин можливістю точно спрогнозувати результати своїх дій, бути впевненими в незмінності свого правового статусу, набутих прав і обов'язків.
Це також передбачає прогнозованість судових рішень. Важливою складовою принципу правової визначеності визнається єдність та сталість судової практики.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.М. Кузьмишина
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 17.09.2021р.)