П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5924/21
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 17.06.2021 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Одеській області про:
- визнання протиправними дій ГУПФ України в Одеській області з відмови, ОСОБА_1 , листом №4972-4365/Б-02/8-1500/21 від 01 квітня 2021 року, у проведенні перерахунку пенсії з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів його грошового забезпечення, що зазначені в оновлених довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ООТЦК та СП) від 19 лютого 2021 року про розмір його грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року;
- зобов'язання ГУПФ в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 , пенсії з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів грошового забезпечення, що зазначені в оновлених довідках ООТЦК та СП від 19 лютого 2021 року про розмір його грошового забезпечення, станом на 05 березня2019 року та станом на 01 лютого 2020 року, без обмеження її максимального розміру та зі сплатою йому суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася унаслідок проведеного перерахунку, за період з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року по день фактичного проведення перерахунку.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що на виконання на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №420/10872/20 виготовив та направив до ГУПФ України в Одеській області нові довідку від 19 лютого 2021 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року та станом 01 лютого 2020 року для перерахунку та виплати пенсії позивачу. В березні 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії позивача з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року на підставі наданих довідок. Відповідач листом за №4972-4365/Б-02/8-1500/21 від 01 квітня 2021 року відмовив позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії на підставі довідки №ЮО109966 від 19 лютого 2021 року. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії та такими, що порушують його право на соціальний захист.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій ГУПФ України в Одеській області відсутні.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУПФ України в Одеській області з відмови, ОСОБА_1 , листом №4972-4365/Б-02/8-1500/21 від 01 квітня 2021 року, у проведенні перерахунку пенсії з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів його грошового забезпечення, що зазначені в оновлених довідках ООТЦК та СП №ЮО109966 від 19 лютого 2021 року про розмір його грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року.
Зобов'язано ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 , пенсії з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів грошового забезпечення, що зазначені в оновлених довідках ООТЦК та СП №ЮО109966 від 19 лютого 2021 року про розмір його грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року, та зі сплатою йому суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася унаслідок проведеного перерахунку, за період з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року по день фактичного проведення перерахунку.
У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- відповідно ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) перерахунок пенсії проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Кабінетом Міністрів України новий порядок здійснення перерахунку пенсії з метою виконання положень Закону №2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 (далі - Постанова №704) прийнято не було, а тому пенсія позивачу перераховано та виплачується в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 (далі - Постанова №103);
- судом першої інстанції не взято до уваги, що Головне управління призначає/перераховує пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить;
- необґрунтованим є зобов'язання щодо стягнення з ГУПФ України в Одеській області витрат по сплаті судового збору, оскільки Законом №2262-ХІІ забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
У відзиві ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу вказується, що вона є необґрунтованою, та такою, що не спростовує вірних висновків суду першої інстанції, а тому не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
ОСОБА_1 після звільнення з військової служби призначена та виплачується пенсія відповідно до Закону №2262-ХІІ.
ГУПФ України в Одеській області 01 березня 2018 року здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року на підставі Постанови №103.
ООТЦК та СП на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №420/10872/20 виготовив та направив до ГУПФ України в Одеській області нові довідку від 19 лютого 2021 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року та станом 01 лютого 2020 року для перерахунку та виплати пенсії позивачу.
В березні 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії позивача з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року на підставі наданих довідок.
Відповідач листом за №4972-4365/Б-02/8-1500/21 від 01 квітня 2021 року відмовив позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії на підставі довідки №ЮО109966 від 19 лютого 2021 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.
Суд встановив, що ООТЦК та СП на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №420/10872/20 виготовив та направив до ГУПФ України в Одеській області нові довідку №ЮО 109966 від 19 лютого 2021 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року та станом 01 лютого 2020 року для перерахунку та виплати пенсії позивачу.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, суд першої інстанції зробив висновок про необхідність визнання протиправними дій відповідача - щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі наданих довідок.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в частині проведення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки з 05 березня 2019 року правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 51, ч.4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта що відсутності у позивача законних підстав для перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, виходячи з наступного.
Відповідно ч.3 ст. 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи (в даному випадку пенсіонером було подано заяву до органу, який видає довідки, на підставі якої таким органом і було направлено відповідну довідку відповідачу), так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок №45), повідомляють орган ПФУ.
Пунктом 1 Порядку №5 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними п.п.1, 2 Постанови №103 та зміни до п.5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до внесення зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями п.п.1, 2 Постанови №103 та змін до п.5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно п.24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у п.п.2, 3 Порядку № 45.
Отже, з набранням чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 (05 березня 2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей "№2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Верховний Суд у Рішенні від 17 грудня 2019 року у зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку:
"дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача".
Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №160/8324/19.
Як вбачається з матеріалів справи ООТЦК та СП виконано обов'язок щодо видачі позивачу довідки про грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії на виконання рішення у справі №420/10872/20, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Таким чином, у ГУПФ України в Одеській області у зв'язку з отриманням зазначеної довідки про грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01 квітня 2019 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оновлена довідка про грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року є чинною та не була відкликана органом, що її видав.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року.
Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ООТЦК та СП про розмір його грошового забезпечення станом 01 лютого 2020 року, виходячи з наступного.
Постановою №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постановою №103 (набрала чинності 24 лютого 2018 року) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких п.4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме: "установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року".
При цьому, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою п.4 цієї ж постанови, а саме вони передбачали розрахункову величину, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Колегія суддів враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року №870 затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила №870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
Відповідно до положень п.20 Правил №870 у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Положеннями п.2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Тобто, зазначені норми права підтверджують, що примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер, не може містити норм права і не визначає із яку саме розрахункову величину слід використовувати при обчисленні окладів.
Таким чином, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 у відповідність до змін, що внесені в п.4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року)".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103.
Отже, з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 п.6 Постанови №103 втратив чинність. Проте цим судовим рішенням не визнавався нечинним та не скасовувався п.3 Змін, затверджених Постановою №103, до п.4 Постанови №704.
Крім того, п.32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року №870, передбачено, що визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
У рішенні від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України встановила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч.1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, підстав для застосування з 29 січня 2020 року до спірних правовідносин, пов'язаних з визначенням грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, норми п.4 Постанови №704 в попередній редакції до 24 лютого 2018 року (тобто, до внесення Змін, затверджених Постановою №103) немає.
Визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту.
Аналогічний правовий висновок неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 серпня 2018 року у справі №807/1332/17, від 19 березня 2019 року у справі №591/2813/17, від 22 квітня 2019 року у справі №820/601/17, від 02 жовтня 2019 року у справі №804/215/18.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що згідно з п.3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Оскільки норма п.3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення п.4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно яких:
"01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". За змістом пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 року. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають".
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Великода проти України" в якій Суд дійшов висновку про те, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. ЄСПЛ у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ООТЦК та СП про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2020 року.
Колегія суддів критично відноситься до твердження апелянта про необґрунтованість стягнення з ГУПФ України в Одеській області витрат по сплаті судового збору з посиланням на Закон №2262-ХІІ, оскільки процесуальні правовідносини з приводу розподілу судових витрат регулюються ст. 139 КАС України, яка, стосовно цих правовідносин, є спеціальної правової нормою і тому підлягає застосуванню.
Згідно п.1 ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.3 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.3 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, п.2 ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 05 березня 2019 року з врахуванням нових розмірів грошового забезпечення, що зазначені в оновленій довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО109966 від 19 лютого 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 05 березня 2019 року з врахуванням нового розміру грошового забезпечення, що зазначений в оновленій довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО109966 від 19 лютого 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, зі сплатою ОСОБА_1 суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утвориться внаслідок проведеного перерахунку, за період з 01 квітня 2019 року по день фактичного проведення перерахунку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 16 вересня 2021 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.