17 вересня 2021 року Справа 160/12015/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК») про розгляд з викликом сторін справи №160/12015/21 за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) до Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК») (вул. Дмитра Кедріна, б. 28, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 31793056) про застосування заходів реагування,-
20.07.2021 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК») в якій позивач просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Центральна, 39, будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, 1-а Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (код ЄДРПОУ - 31793056), до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Центральна, 39, будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, 1-а Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (код ЄДРПОУ - 31793056), до повного усунення порушень.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/12015/21 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 20.07.2021 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Віхровою В.С. одноособово.
14.09.2021 р. до суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» про проведення розгляду справи з викликом сторін.
Розглядаючи дане клопотання суд виходить з наступного.
На переконання суду, при розгляді даного клопотання слід звернутися до аналізу процесуальних особливостей скороченого позовного провадження в адміністративному судочинстві. Зокрема, в науковій літературі виокремлюють такі його ознаки: 1) завершеність процесуального циклу в межах певної судової інстанції; 2) скорочення кількості процесуальних дій або системна зміна способу їх вчинення; 3) звуження процесуальних можливостей суду й учасників процесу; 4) обмеженість застосування щодо визначеного кола справ.
При цьому аналіз положень КАС України дозволяє виокремити такі обмеження, яких зазнають учасники справи, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження: скорочений строк на подачі заяву про відвід; обмежене право позивача змінити предмет або підставу позову; скорочений строк вступу у справу третіх осіб; скорочений строк подачі заяви про виклик свідків; скорочений строк направлення позивачем третім особам копії позовної заяви; обмежене право на об'єднання справ в одне провадження; скорочений строк складення судом повного тексту рішення; скорочений строк розгляду справи; відсутність судових дебатів та підготовчого судового засідання; наявність такої обов'язкової підстави для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення, як суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Для малозначних та справ незначної складності КАС України встановлює такі додаткові винятки: представником сторони у справі може бути будь-яка фізична особа, яка має відповідну адміністративну процесуальну дієздатність (ч. 2 ст. 57); розгляд справи по суті розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі, а процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до КАС України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 та 3 ст. 262); розглядаються у строк не більше 30 днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 263); рішення у деяких з цих справ підлягають негайному виконанню (ст. 371).
Отже, незважаючи на значні переваги спрощеного позовного провадження (відсутність деяких стадій судового процесу, скорочені процесуальні строки тощо), розгляд адміністративної справи в першій інстанції без виклику учасників справи може призвести до того, що виконання завдань адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин буде суттєво ускладнене.
Зокрема, розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи передбачає деяке позбавлення цих осіб наступних прав, гарантованих статтями 44, 166, 209, 211, 224, 262 КАС України: 1) брати участь у судових засіданнях; 2) брати участь у дослідженні доказів; 3) ставити питання іншим учасникам справи; 4) виступити з вступним словом, надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; 5) наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Крім того, при розгляді таких справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін суд буде позбавлений можливості в повній мірі забезпечити перевірку того, чи прийняті (вчинені) відповідні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії тощо.
В аспекті даного питання важливе місце посідає також практика Європейського суду з прав людини.
У своєму рішенні від 3 липня 2014 року “Справа “Мала проти України” (заява № 4436/07) Європейського суду з прав людини у пунктів 48 зробив наступний висновок: ключовим для концепції справедливого розгляду справи у судовому провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (див. рішення у справі “Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства”, заява № 68416/01, п. 59). Принцип рівності сторін вимагає “справедливого балансу між сторонами”, і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див. рішення від 26 травня 2009 року у справі “Бацаніна проти Росії” (заява № 3932/02, п. 22)). Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення від 18 липня 2006 року у справах “Проніна проти України” (заява № 63566/00, п. 25) та від 21 квітня 2011 року "Нечипорук і Йонкало проти України” (заява № 42310/04, п. 280).
В іншому рішення від 5 лютого 2009 року у справі “Олюджіч проти Хорватії” (заява № 22330/05) у пункті 77 Суд повторює, що хоча ст. 6 Конвенції й гарантує право на справедливий судовий розгляд, у ній не викладено правил прийнятності доказів чи способів їх оцінювання, що належать до сфери регулювання національного законодавства та національних судів (див. рішення: від 12 липня 1988 року у справі "Шенк проти Швейцарії" (пункти 45 - 46) та від 21 січня 1999 року у справі "Ґарсіа Руіз проти Іспанії" (заява № 30544/96, п. 28)). Відповідно до прецедентної практики Суду вимога справедливості судового розгляду включає спосіб, у який було отримано та представлено докази (див. рішення від 9 вересня 1992 р. у справі “Домбо Бехеер проти Нідерландів”, заява № 14448/88, п. 31). Аналогічна позиція сформована у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2010 року “Справа “Трофимчук проти України” (Заява № 4241/03).
В іншій справі, від 10 лютого 2010 року “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04, п. 58), сформовано наступну позицію: хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, надавши обґрунтування своїх рішень (див. рішення від 1 липня 2003 року у справі “Суомінен проти Фінляндії” (№ 37801/97, п. 36). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (див. рішення від 27 вересня 2001 року у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (№ 49684/99, п. 30).
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень ст.257 КАС України дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Задля повного, об'єктивного розгляду справи, з'ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішенні спору, оцінки доводів сторін, викладених в позовній заяві та відзиві, суд вважає за доцільне здійснити перехід у розгляді справи зі порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Керуючись ст.ст.20,22,29,257,262 КАС України, суддя, -
Клопотання Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК») про розгляд з викликом сторін справи №160/12015/21 за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК») про застосування заходів реагування, - задовольнити.
Призначити підготовче судове засідання на 05.10.2021 р. об 10 год. 30 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №8.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Віхрова