м. Вінниця
17 вересня 2021 р. Справа № 120/7431/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про розгляд у судовому засіданні з повідомленням ( викликом ) сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 13.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Позивачем подано до суду клопотання, у якому він просить розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вирішуючи вказане клопотання позивача, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За визначенням п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз зазначених положень КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов'язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.
Суд зауважує, що у поданому клопотанні позивач не наводить жодних обґрунтувань щодо необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін лише зазначає, що зі змісту позову та відзиву видно, що справа може становити складність для повного встановлення обставин і потребувати усних пояснень.
Відтак, суд вказує, що категорія та складність справи були визначені судом при відкритті провадження в справі та прийнятті рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Доводи клопотання позивача не спростовують цих висновків.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право подати до суду додаткові письмові пояснення з окремих питань та додаткові докази, в яких може викласти відповідні доводи стосовно предмету спору, тверджень відповідача, якщо, на його думку, потреба в таких виникла за наслідком ознайомлення позивача з відзивом відповідача на позов.
Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.
Керуючись ст.ст. 9, 257 - 262, 248, 256 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна