м. Вінниця
13 вересня 2021 р. Справа № 120/3219/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Компанієць Р.Р.,
представника відповідача: Траченко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради, Тульчинського міського голови Весняного Валерія Михайловича про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради, Тульчинського міськогоголови Весняного В.М. про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди
16.11.2020 рішенням Вінницького окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним і скасувати рішення 51 позачергової сесії 7 скликання Тульчинської міської ради № 1725 від 04 червня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Тульчинського міського голови»; визнано протиправним і скасувано розпорядження Тульчинського міського голови Весняного Валерія Михайловича № 08-03-143 від 04 червня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника Тульчинського міського голови з 05 червня 2020 року; стягнуто з Тульчинської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 196 007,24 грн. (сто дев'яносто шість тисяч сім гривень 24 копійок); стягнуто з Тульчинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень); в решті позовних вимог відмовлено. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Тульчинського міського голови з 05 червня 2020 року допущено до негайного виконання; в частині стягнення з Тульчинської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць, а саме 34 598 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень). Також стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань Тульчинської міської ради.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року змінено в частині мотивів його ухвалення з урахуванням мотивів цієї постанови, в іншій частині залишено без змін.
30.08.2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі № 120/3219/20-а, у якій позивач просить зобов'язати Тульчинську міську раду протягом 10 роочих днів з дати постановлення ухвали подати до Вінницького окружного адміністративного суду тзвіт провиконання рішення суду.
Заява мотивована тим, що відповідачем фактично виконано рішення суду в частині стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць - 34598 грн.
Незважаючи на набрання законної сили рішенням суду про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди, рішення суду в цій частині не виконується і за весь час стягнуто лише 1000 грн.
Ухвалою суду від 02.09.2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 16.11.2020 року по адміністративній справі № 120/3219/20-а призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.09.2021 року.
13.09.2021 до суду надійшли письмові заперечення Тульчинської міської ради щодо заяви про встановлення судового контролю.
13.09.2021 в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, просив здійснювати розгляд клопотання без його участі.
Представник Тульчинської міської ради Траченко Н.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Зокрема зазначила, що суд може зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення лише під час прийняття рішення у справі та зазначити про це у резолютивнній частині рішення. На даній стадії КАС України не передбачено можливість встановлення судового контролю у спосіб зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Також зазначила, що рішення суду на даний час виконується відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови КМУ від 03.08.2011 №845 "Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного або місцевого бюджетів або боржників". У зв'язку із надходженням виконавчих листів, за рішенням 12 сесії Тульчинської місько ради 8 скликання від 28 травня 2021 "Про внесення змін до рішення №2 сесії Тульчинської міської ради 8 скликання від 17.12.2020 №74 "Про затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду та виконавчих документів по Тульчинській міській раді на 2021-2023 роки" для забезпечення виконання вказаних рішень суду внесені відповідні зміни до Програми, якими збільшено фінансові обсяги програми на суму, необхідну для икронання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, зміст клопотання, заслухавши пояснення представника відповідача, вирішуючи клопотання про встановлення судового контролю, суд керується такими мотивами.
Згідно зі ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В силу приписів ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року відповідачем фактично виплачено середній заробіток у межах суми стягнення за один місяць-34598 грн.
Незважаючи на набрання законної сили рішенням суду про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди, рішення суду в цій частині не виконується і за весь час стягнуто лише 1000 грн.
Таким чином рішення суду в частині стягнення середнього заробітку та моральної шкоди не виконано.
Оцінюючи доводи представника відповідача, викладені в письмових запереченнях, а також озвучені в судовому засіданні які стосуються того, що питання судового контролю у справі № 120/3219/120-а мало б вирішуватися судом при розгляді справи по суті та відображатися у резолютивній частині рішення, суд зазначає наступне.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.
У справі № 800/592/17 Велика Палата Верховного Суду змінила підхід до правил застосування судового контролю, роз'ясненого у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.03.2017 «Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства» та дійшла висновку, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подане й після ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 16.11.2020 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Як наслідок суд встановлює строк 15 робочих днів з дня отримання повного тексту даної ухвали відповідачем для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 120/3219/20-а.
Водночас, суд звертає увагу відповідача, що ч.2 ст.382 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382 КАС України,суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 120/3219/20-а - задовольнити.
Зобов'язати Тульчинську міську раду протягом 15 робочих днів з дня отримання повного тексту даної ухвали подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 120/3219/20-а.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна