328/138/21
08.09.2021
2/328/257/21
08 вересня 2021 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Погрібної О.М., за участю секретаря судового засідання Мацинської О.Є., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Колєсова М.Г., відповідача ОСОБА_2 , представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору виконавчого комітету Молочанської міської ради, як органу опіки та піклування, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, виконавчий комітет Молочанської міської ради, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини,
встановив:
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, як органи опіки та піклування: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, виконавчий комітет Молочанської міської ради, про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком. Позов мотивовано тим, що 11 червня 2011 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, після чого вони проживали разом однією сім'єю до ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Молочанськ Токмацького району Запорізької області. Через фізичний та моральний супротив старшого сина відповідачки - ОСОБА_6 , він був вимушений покинути сім'ю та виїхати на проживання до своїх батьків у м. Нововолинськ Волинської області, де проживає на даний час. Від шлюбу із відповідачкою мають сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишився проживати із відповідачкою в м. Молочанськ Запорізької області. Він є особою з інвалідністю 2 групи. В червні 2015 року відповідачка подала заяву до суду про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частини усіх заробітків (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Призначений розмір аліментів стягується з нього через Нововолинський міський відділ Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) щомісячно з його доходів, в тому числі пенсії по інвалідності. Крім аліментних зобов'язань, він в добровільному порядку надавав і продовжує надавати ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання їх сина, в тому числі готівкові кошти, одяг та взуття для сина, тощо.
Під час окремого проживання із відповідачкою він намагається приймати участь у вихованні сина, проте здебільшого отримує відмови у зустрічах з сином, зокрема, не знаходять позитивного прийняття у відповідачки всіх його пропозицій щодо організації канікул сину ОСОБА_5 за його місцем проживання. В результаті протидії відповідачки він протягом року не бачить сина, позбавлений можливості брати участь у його житті та вихованні. Шляхом добровільної домовленості врегулювати відносини щодо визначення порядку спілкування із сином, його виховання та місця проживання йому з відповідачкою не вдалося. 24 жовтня 2019 року на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Токмацької районної державної адміністрації слухалося питання про можливість визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та за наслідками розгляду питання було прийнято рішення рекомендувати ОСОБА_1 звернутися із позовною заявою щодо визначення місця проживання малолітньої дитини до суду.
Також зазначає, що у відповідачки, крім їх спільного сина, на вихованні та утриманні перебуває ще двоє дітей від попереднього шлюбу: ОСОБА_6 ,1998 р.н., та ОСОБА_8 , 2003 р.н. Для утримання трьох дітей у відповідачки немає повноцінних можливостей, в тому числі матеріальних, відсутні належні житлові умови.
В той же час, він зареєстрований та проживає у великому приватному будинку, що належить його матері ОСОБА_9 та складається з п'яти кімнат, де підведені усі комунікації і житло пристосовано для проживання декількох сімей, є облаштоване місце для спання та навчання дитини, зберігання речей та іграшок дитини, тобто створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини. Крім того, він має час відводити свого сина до школи, займатися з ним протягом цілого дня, гуляти з ним та іншим чином постійно піклуватися про нього. Він отримує постійний дохід у вигляді пенсії, крім того отримує дохід від підробітків, яким може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, а також задовольнити гармонійний розвиток його особистості в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
В той же час, на думку позивача, відповідачка не має створених комфортних умов для проживання дитини: в будинку, де вона проживає з дітьми, немає ванної кімнати та вбиральні; існують проблеми з водопостачанням і відповідно, є проблема із пранням білизни. Житловий будинок відповідачки старий, в ньому стара аварійна електрична проводка, що, на думку позивача, в будь-який час може призвести до легкого займання та пожежі. Відповідачка зазначені проблеми не вважає істотними, ігнорує їх, чим наражає на небезпеку та некомфортне проживання спільного сина ОСОБА_5 . Відповідачка працює санітаркою по догляду за хворими в Молочанській психіатричній лікарні, тому не може бути постійно вдома та обмежена в часі, щоб забезпечити сину всебічний і гармонійний розвиток.
Під час спілкувань в телефонному режимі дитина скаржиться йому на те, що скучає за ним, в нього з сином психологічний контакт та прив'язаність один до одного. Він неодноразово пропонував відповідачці передати сина для проживання зі ним у м. Нововолинську, однак та відмовилася і будь-яких пояснень щодо цього не надає. Проживання на великій відстані від сина негативно впливає на його спілкування з сином і відповідачка використовує цю ситуацію у своїх власних інтересах, не сприяє їх зустрічам. Вважає відмову відповідачки у передачі сина для проживання із батьком безпідставною, адже він характеризується за місцем проживання з позитивної сторони, спиртні напої та наркотичні засоби не вживає, є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання, пов'язаного із нервовим захворюванням внаслідок епілепсії, однак дане захворювання не може негативно впливати на його спілкування із сином.
Враховуючи викладене, просить визначити місце проживання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із ним, за місцем його реєстрації та проживання по АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 05.03.2021 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 02.04.2021 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено виконавчий комітет Молочанської міської ради, як орган опіки та піклування, проведення підготовчого судового засідання будо відкладено.
Ухвалою суду від 18 червня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідачем ОСОБА_2 надано відзив на позов, в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 , де йому створені всі умови для комфортного проживання та розвитку. Відповідач проживає в м.Нововолинськ разом із родичами, які не заперечують, щоб їх син ОСОБА_5 мешкав із батьком не постійно, а періодично. Крім того, позивач має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 21.10.2020 становить 4082,15 гривень. Також зазначає, що позивач страждає на нервове захворювання, внаслідок чого є особою з інвалідністю 2 групи, неодноразово проходив лікування в обласному клінічному закладі з надання психіатричної допомоги. Вона працює, вад здоров'я не має. Також вона неодноразово зверталась до відділення поліції №3 Пологівського РВП з приводу агресивного поводження позивача та вчинення ним бійок з її сином. Вважає, що нею створені всі належні умови для проживання, навчання та розвитку сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , між нею та сином встановлений міцний психологічний зв'язок, існує довіра та взаєморозуміння, дитина більш прив'язана до неї, тому вважає, що син повинен проживати разом з нею.
Представником відповідача адвокатом Колєсовим М.Г. надано відповідь на відзив, з якої вбачається, що позивач відкидає твердження позивачки щодо наявності комфортних умов для проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 з підстав того, що відповідачкою не надано документів на підтвердження її права власності на зазначений будинок, не надано документального підтвердження наявності в будинку належних умов для проживання. Зазначає, що факт сплати позивачем аліментів є лише додатковим підтвердженням факту участі батька в утриманні сина. Також вважає що прояви у позивача епілепсії (з дитинства) як різновиду психоневротичного розладу здоров'я, жодним чином не свідчать про його неспроможність виховувати та піклуватися про дитину. Щодо посилань відповідачки на звернення до поліції зазначає, що по жодному з її звернень правоохоронними органами до ОСОБА_1 не застосовувалось жодного із заходів, від бесіди та попередження до накладення стягнення, не встановлено жодних ознак протиправності, ініціатором конфліктів був син позивачки ОСОБА_8 . Можливість позивача проживати по місцю проживання відповідачки в м.Молочанську відсутня.
Зазначає, що метою позову є поновлення прав батька на учать у вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відновлення рівності прав та обов'язків батьків стосовно дитини. Тому, на думку позивача, єдиним доцільним способом поновлення єдності сімейних відносин батька та сина є визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 разом із батьком, у м.Нововолинськ, де є всі умови для цього; при цьому вважає за необхідне зауважити, що жодних перешкод чи обмежень участі відповідачки у вихованні та піклуванні за сином не буде.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив. Зазначив, що він проживає з матір'ю, де створені всі умови для проживання дитини, в той час як у відповідачки житлові умови погані. З нього стягуються аліменти, за якими є заборгованість, але якщо дитини буде жити з ним, то аліменти з нього стягуватись не будуть. Вважає, що його аліменти відповідачка витрачає на старшого сина.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Колєсов М.Г. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві. Повідомила, що в 2003 році її батько подарував їй половину житлового будинку, до якого підведені всі комунікації та є всі умови для проживання дитини. В той же час позивач проживає в будинку своєї матері, який йому не належить. Вона з молодшим сином ОСОБА_7 мешкає в одній кімнаті тому, що син боїться, що його можуть забрати. Сплять вони на окремих ліжках. В неї є ще два сина, один з яких живе та працює в м.Запоріжжі, другий син працює в м.Молочанську та живе з нею. Вона має можливість доглянути за молодшим сином, оскільки працює з 08.00 години до 15.00 години, після чого перебуває із сином, крім того, за необхідності за сином можуть доглянути її старший син, мати або подруга. Її родина матеріально забезпечена, вона та її сини достатнього заробляють.
На даний час вона подала позов до суду про розірвання шлюбу, але шлюб з позивачем ще не розірвано. Вона проти сумісного проживання в одному будинку з позивачем.
Вона не заперечує, щоб її син ОСОБА_7 на канікулах їздив в гості до батька та бабусі, з якими він підтримує родинні стосунки. Вона ніколи не обмежувала позивача в спілкуванні з сином, однак той до неї з даного приводу не звертався.
Допитана в судовому засіданні за клопотанням позивача його матір ОСОБА_9 пояснила, що є матір'ю позивача ОСОБА_1 . З відповідачем ОСОБА_2 стосунки хороші, може охарактеризувати її, як хорошу жінку, яка любить дітей, є гарною господинею. Про стосунки сина з дружиною за час їх мешкання в м.Молочанську їй відомо зі слів сина.
Її син ОСОБА_1 останні 1,5 роки проживає з нею, в її будинку інша донька, зять та їх четверо дітей зараз з нею не проживають, мешкають окремо. Вона не заперечує проти того, щоб відповідач ОСОБА_2 із сином ОСОБА_7 приїздили до них у гості, щоб ОСОБА_7 періодично жив у них. При цьому наголосила, що не можна відбирати у матері сина, забрати дитину повністю. Зазначила, що з метою розв'язання суперечностей щодо місця проживання та виховання дитини слід залучати органи опіки. ОСОБА_1 не проявляє агресії та здатен нормально ставитись до дитини.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року (яку ратифіковано Законом N69-V (69-16) від 03.08.2006), під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
У судовому засіданні, у відповідності до вимог ст.171 СК України, було з'ясовано думку дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо місця його проживання. Малолітній ОСОБА_5 пояснив, що любить батька та матір, але хоче жити разом з матір'ю в м.Молочанськ, де він навчається в школі та де у нього друзі, а до батька хоче приїжджати в гості. Жити хоче саме з мамою. З татом він спілкується по телефону, мама не забороняє спілкуватись з татом. Йому не подобається, що тато говорить про маму, що мама робить зло, бо мама такого не робить.
Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору виконавчого комітету Молочанської міської ради, як органу опіки та піклування проти задоволення позову заперечили, зазначили, що в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , 2014 року народження, з урахуванням думки дитини, його проживання доцільно визначити разом з матір'ю ОСОБА_2 , про що зазначено у висновку органу опіки та піклування; в задоволені позовних вимог просили відмовити.
Представник третьої особи Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши сторони, їх представників та свідків, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить до наступного.
За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
У відповідності до положень ст.ст. 76-83 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Правовідносини щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, яка не досягла десяти років, між батьками, які проживають окремо, регулюються положеннями ч.1 ст.160 СК України, відповідно до якої місце проживання малолітньої дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дітей, які досягли десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини (ч. 2 ст. 160 СК України).
Частинами 2, 3 ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 2 статті 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Правовідносини щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, яка не досягла десяти років, між батьками, які проживають окремо, регулюються положеннями ч.1 ст.160 СК України, відповідно до якої місце проживання малолітньої дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дітей, які досягли десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини (ч. 2 ст. 160 СК України).
Частинами 2, 3 ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 2 статті 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_11 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 червня 2011 року, який на час даний час не розірваний.
Відповідно до копії свідоцтва про народження (повторного) серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками вказані сторони по справі: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 21.12.2015, яке набрало законної сили у цивільній справі №328/1715/15-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19.05.2015 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до наданих позивачем ОСОБА_1 копій заяв на адресу служби у справах дітей Виконавчого комітету Токмацької міської ради від 22.07.2019р., служби у справах дітей Токмацької районної адміністрації від 12.08.2019р., позивач звертався з вимогою здійснити обстеження умов проживання відповідачки, посилаючись на неналежні умови проживання його сина ОСОБА_5 разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 .В заявах зазначав, що матір утримує дитину в неналежних умовах з метою отримання від нього аліментів та іншої допомоги на своє особисте проживання та проживання двох дітей від першого шлюбу, отримані він нього аліменти в розмірі 900 гривень витрачає на погашення своїх особистих кредитів та боргів.
Крім того, ОСОБА_2 , не виступаючи ініціатором відео дзвінків з метою контактів позивача із сином, порушує його права на виховання сина. Тому просить вищезазначені установи надати висновок щодо розв'язання спору про визначення проживання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком.
Також 22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до керівника ДНЗ «Тополька» Молочанської міської ради Токмацького району Запорізької області, в якій просив надати йому довідку із зазначеного закладу з метою звернення до суду у справі про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З відповідей, наданих позивачу службою у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради від 31.07.2019 та службою у справах дітей Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області від 08.10.2019 вбачається, що ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до служби у справах дітей Токмацької районної державної адміністрації із наданням завіреного належним чином необхідного пакету документів за кожним зверненням, в той час, як із наданих заяв важко зорієнтуватись, якої з соціальних послуг вони стосуються.
З інформації дошкільного навчального закладу «Тополька» Молочанської міської ради за №48 від 04.09.2019 вбачається, що ОСОБА_5 , відвідує дошкільний навчальний заклад «Тополька» Молочанської міської ради з березня 2017 року по цей час. Вихованням дитини займається мати ОСОБА_2 , яка завжди цікавиться здоров'ям та успіхами у навчанні та вихованні сина, виконує поради вихователів щодо виховання дитини, відвідує батьківські збори, дотримується режиму відвідування дитячого садка, регулярно проводить оплату за перебування дитини в садочку. Зовнішній вигляд хлопчика відповідає загальним вимогам закладу. Дитина із задоволенням ходить до дитячого садка, спілкується з однолітками, в групі у нього багато друзів. На заняттях уважний, має середній рівень знань та вмінь, полюбляє конструювати та грати в рухливі ігри. Відносини з працівниками дошкільного навчального закладу склалися вдало, доброзичливі та довірливі. Хлопчик слухняний, із задоволенням та відповідальністю виконує всі доручення дорослих. Батько дитини ОСОБА_1 приймав участь у вихованні сина, коли мешкав у м. Молочанськ. Після від'їзду батька на інше місце проживання, нам не відомо про його участь у вихованні сина. Хоча інколи, батько телефонує до працівників закладу та цікавиться вихованням сина.
Як вбачається з витягу з протоколу засідання районної комісії з питань захисту прав дитини при Токмацькій райдержадміністрації за №13 від 21.11.2019, на якому за заявою ОСОБА_1 було розглянуто питання щодо можливості визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3. , який проживає в сім'ї матері ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 . Після дослідження наданих батьками пакетів документів зазначеною комісією вирішено визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 . Рекомендувати гр. ОСОБА_1 звернутися з позовною заявою щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3. , до суду. Також службою у справах дітей райдержадмістрації направлено витяг з протоколу засідання районної комісії з питань захисну прав дитини при Токмацькій райдержадмістрації від 21.11.2019 № 12. на адресу ОСОБА_1 .
З відповіді Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області від 09.07.2019 вбачається, що на виконанні в Токмацькому міськрайонному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області перебуває виконавче провадження за №47877109 з примусового виконання виконавчого листа Токмацького районного суду Запорізької області по справі №328/1715/15-ц від 09.06.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19.05.2015 року до досягнення дитиною повноліття. З 28.08.2018 аліменти утримуються з пенсії боржника. Станом на 01.07.2019 заборгованість по аліментах складає 679,50 гривень.
З довідки Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) № 33182 від 20.10.2020 вбачається, що на примусовому виконанні у Нововолинському міському ВДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження №47877109 від 17.05.2015 року згідно виконавчого листа №328/1715/15-ц від 09.06.2015 виданого Токмацьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19.05.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 21.10.2020 року заборгованість по аліментах становить 4082,15грн.
За зверненням ОСОБА_1 22 серпня 2018 року, 05 серпня 2019 року та 23 вересня 2020 року представниками служби у справах дітей виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області проведено обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 з метою визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , 2014 р.н., за адресою: АДРЕСА_1 . З актів обстеження умов проживання вбачається, що зазначений будинок знаходиться у власності ОСОБА_9 , умови проживання в будинку задовільні. Для виховання та розвитку дитини умови створені. За зазначеною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації (станом на 23.09.2020): ОСОБА_9 , пенсіонерка; ОСОБА_1 , інвалід 3 групи; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та троє дітей ОСОБА_15 , 2005 р.н., ОСОБА_16 , 2006 р.н., ОСОБА_16 , 2012 р.н.
Відповідно до довідки № 1285 від 29.09.2020 про склад сім'ї зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що за вказаною адресою зареєстровані вісім осіб: ОСОБА_9 - власник, ОСОБА_1 , - син, ОСОБА_13 , - дочка, ОСОБА_14 - зять, ОСОБА_15 , 2005 р.н., ОСОБА_16 , 2006 р.н., ОСОБА_16 , 2012 р.н. - онуки (реєстрація яких не підтверджена), а також ОСОБА_17 , племінник, реєстрація якого також не підтверджена.
За характеристикою за підписом ДОП сектору превенції Нововолинського відділення поліції Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області від 03.09.2019, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, спиртними напоями не зловживає, громадського порядку не порушує. На обліку в Нововолинському ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області не перебуває. За вказаною адресою гр. ОСОБА_1 проживає без реєстрації з 07.08.2018 року, разом із гр. ОСОБА_9 , 1956 р.н. та гр. ОСОБА_18 , 1955 р.н. Згідно відомостей ІІПС ГУНП у Волинській області до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався.
За характеристикою Комунального підприємства «Управляюча житлова компанія №1» житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради за №440 від 24.06.2019, ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з 07.08.2018р., скарг і нарікань на його поведінку від сусідів і членів його сім'ї не надходило. В громадському житті КП «УЖК №1» участі не приймав.
З відповіді відділення поліції №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області за №3493/75/01-2021 від 22.04.2021р. вбачається, що до відділення поліції №3 Пологівського РВП громадянка ОСОБА_2 , що мешкає: АДРЕСА_2 , зверталась з наступними повідомленнями відносно чоловіка - ОСОБА_1 :
-30.04.2015р. - ЄO №2403 про те, що її чоловік гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вчинив бійку з пасинком ОСОБА_19 ;
-16.06.2016р. - ЄO №2403 про те, що з листопада 2015 року її колишній чоловік не виплачує аліменти на виховання спільних неповнолітніх дітей;
-22.07.2017р. - ЄО №4519 про те, що її чоловік відмовляється від лікування, агресивно себе поводить до оточуючих;
-14.08.201 7р. - ЄO №5164 про те, що чоловік заявниці побив її сина.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності не притягувався.
З довідки Комунального некомерційного підприємства «Молочанський центр ПМСД» ММР за №118 від09.04.2021 вбачається, що ОСОБА_5 , 2014 р.н., перебуває на диспансерному обліку у лікаря-кардіолога.
З характеристики, наданої Молочанською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Молочанської міської ради Токмацького району Запорізької області, вбачається, що ОСОБА_5 , 2014 року народження, навчається в школі перший рік за програмою науково-педагогічного проекту «Інтелект України». Оволодів навчальним матеріалом на високий рівень, знає всі літери алфавіту, читає цілими словами з відповідною інтонацією (техніка читання 69 сл/хв), розуміє фактичний зміст прочитаних текстів, висловлює власне ставлення до прочитаного; на відмінно списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту, пише під диктовку слова. ОСОБА_7 знає написання цифр від 0 до 9; уміє рахувати та порівнювати числа в межах 100; називає попередні і наступні числа відносно будь - якого числа в межах сотні, розв'язує прості задачі на находження суми, різниці двох чисел; знає назви фігур: трикутник, квадрат, коло; уміє групувати за ознакою запропоновані предмети. Добре запам'ятовує вірші та декламує їх. Володіє елементарними навичками самообслуговування. На уроках хлопчик активно працює, ставить запитання про нове, незрозуміле, виявляє старанність у навчанні, працює зосереджено, виявляє самостійність у роботі, співпрацює з іншими дітьми, дотримується правил поведінки під час уроку, гри, відпочинку, бере відповідальність за свої дії. З усіх навчальних предметів хлопчик полюбляє математику, де він відчуває себе дуже впевнено, творчі завдання виконує креативно, добре співпрацює у групі. Дуже товариський, має друзів серед одноліток, знаходить завжди з ними спільну мову. Не намагається лідирувати в групі. Має в класі позитивний статус, охайний. ОСОБА_5 завжди жвавий, активний на перервах. Учень школу не відвідує лише по хворобі. Має слабке здоров'я. Фізична група: підготовча. Хлопчик забезпечений всім необхідним шкільним приладдям та речами, які потрібні для навчання в закладі освіти.
Мама, ОСОБА_2 , опікується дитиною та займається його вихованням. Постійно цікавиться успіхами хлопчика, за потреби допомагає йому. Відвідує батьківські збори.
Батько за період навчання сина в школу жодного разу не з'явився, не брав участі у шкільному житті дитини, не цікавився його потребами та успіхами.
За характеристикою від 08.04.2021 Комунального некомерційного підприємства Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, ОСОБА_2 працює в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР на посаді молодшої медичної сестри (санітарки) Молочанського відокремленого підрозділу з 03.12.2007 року по теперішній час. За весь період роботи показала себе відповідальним, добросовісним, старанним співробітником, чуйною та уважною людиною. Має авторитет в колективі, активно бере участь у житті лікарні.
З довідки про доходи ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Нововолинсько-Іваничівському об'єднаному управлінні ПФУ в Волинській області і отримує пенсію по інвалідності. Сума пенсії за період з 01.07.2020 по 31.10.2020 складає 5136,00 грн.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, яка встановлена на строк до 01 травня 2021 року.
З висновку виконавчого комітету Молочанської міської ради,як органу опіки та піклування, щодо розв'язання спору про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, ОСОБА_1 , вбачається, що дане питання було розглянуте на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Молочанської міської ради (далі - комісія): 22 квітня 2021 року за участю та гр. ОСОБА_1 (в телефонному режимі) та гр. ОСОБА_2 ; 24 травня 2021 року.
За результатами засідань встановлено наступне.
ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 з 11.06.2011 року. Батько через сімейні непорозуміння зі старшим сином ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , 2002 р.н., протягом кількох останніх років проживає окремо, у м. Нововолинськ Волинської області. Востаннє приїздив до свого сина ОСОБА_5 у січні 2020 року. На запитання, чому майже півтора роки не відвідував дитину, чіткої відповіді не надав. Зі слів ОСОБА_2 , вона не чинить перешкод у спілкуванні батька з сином; ОСОБА_1 матеріальну допомогу на утримання дитини дає у вигляді речей, в тому числі вживаних. Має заборгованість по аліментах.
Малолітній ОСОБА_7 перебуває на утриманні та вихованні матері.
ОСОБА_2 працює в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР на посаді молодшої медичної сестри-прибиральниці Молочанського відокремленого підрозділу з 03.12.2007 року. Графік роботи: з 8.00 до 20.00 через день за винятком вихідних та святкових днів. В нічний час не працює. З місця роботи та місця проживання характеризується позитивно. Шкідливих звичок не має. На диспансерному наркологічному обліку у КП «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради не перебуває, до адміністративної відповідальності за фактом вчинення домашнього насильства за обліками ВП № 3 Пологівського РВП не притягувалась. За інформацією КНП «Молочанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Молочанської міської ради ОСОБА_2 соматично здорова та слідкує за здоров'ям сина. Профілактичні щеплення дитина отримує згідно графіку. В результаті оцінки потреб сім'ї, проведеної КУ «Центр надання соціальних послуг» встановлено, що ОСОБА_2 належним чином виконує свої батьківські обов'язки.
Згідно з довідкою про доходи з місця роботи, загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з 01.10.2020 по 31.03.2021 складає 29892,11 грн.
Органом опіки та піклування проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 та виявлено, що за даною адресою зареєстровані та постійно проживають: ОСОБА_2 та два її сини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3. , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 має третю групу інвалідності (інвалід з дитинства).
Будинок з пічним опаленням, складається з двох половин, одну з яких займає родина. У будинку є дві житлові кімнати, кухня, кімната з ванною та санвузлом. ОСОБА_7 займає кімнату з матір'ю. Кімната мебльована, є необхідні речі побуту та вжитку. В кімнаті чисто, є окремі спальні місця, шафа для одягу, місце для навчання та проведення дозвілля дитини.
За інформацією Молочанської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Молочанської міської ради ОСОБА_5 навчається за програмою науково-педагогічного проекту «Інтелект України». Оволодів навчальним матеріалом на високий рівень. Хлопчик жвавий, дуже товариський, охайний, має в класі позитивний статус. Дотримується правил поведінки, бере відповідальність за свої дії. Не відвідує школу лише по хворобі. Має слабке здоров'я, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-кардіолога з діагнозом WPW синдром.
Хлопчик забезпечений всім необхідним шкільним приладдям та речами, які потрібні для навчання в закладі освіти. Мама, ОСОБА_2 , опікується за потреби допомагає йому. Відвідує батьківські збори.
Батько за період навчання сина в школу жодного разу не з'явився, не брав участі у шкільному житті дитини, не цікавився його потребами та успіхами.
Згідно з актом обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 від 06.05.2021 року, наданого службою у справах дітей виконавчого комітету Нововолинської міської ради, за вказаною адресою створено належні умови для перебування дитини. Будинок 4-кімнатний, з усіма зручностями, підведені усі комунікації, кімнати облаштовані меблями. За адресою проживають вісім осіб: ОСОБА_1 (має інвалідність II групи), його мати, сестра, її чоловік та четверо дітей 2005, 2006, 2012 та 2020 р.н.
Під час обстеження умов проживання проведено бесіду із ОСОБА_9 , матір'ю ОСОБА_1 , яка висловилася, що не заперечує, щоб її онук, ОСОБА_5 , проживав за вказаною адресою разом з матір'ю та батьком.
В ході бесіди працівника Відділу Служба у справах дітей Молочанської міської ради з ОСОБА_7 , з'ясовано, що дитина хоче проживати з матір'ю, не заперечує, щоб батько проживав разом із ними, але жити у батька у м. Нововолинськ не бажає. Дане бажання дитина висловила вільно, свідомо і добровільно, без будь-якого примусу.
Враховуючи викладене, захищаючи інтереси малолітньої дитини, керуючись ст.160 Сімейного кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.72 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», беручи до уваги рекомендації комісії, орган опіки і піклування вважає недоцільним визначати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3. , разом з батьком, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Дослідивши висновокоргану опіки та піклування, суд погоджується із вказаним висновком, оскільки він належним чином вмотивований, не суперечить дійсним обставинам справи та відповідає інтересам дитини, тому може бути врахований при ухваленні рішення в цій справі.
Так, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітніх дітей беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Отже, на підставі досліджених доказів судом встановлено, що кожен з батьків малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідально ставиться до своїх батьківських обов'язків, кожен з них за місцем свого проживання створив належні умови для проживання дитини.
Матір ОСОБА_2 має офіційне місце працевлаштування та постійний доход, опікується дітьми, добросовісно виконує батьківські обов'язки, забезпечує синові ОСОБА_5 всі його необхідні потреби, створює необхідні умови для проживання та розвитку, негативний вплив на виховання і розвиток сина ОСОБА_5 відсутній.
Батько ОСОБА_5 є особою з інвалідністю 2 групи, яка встановлена на строк до 01 травня 2021 року, отримує дохід у вигляді пенсії по інвалідності, має заборгованість зі сплати аліментів.
Обидві сторони мають постійні місця проживання, офіційні джерела доходу, позитивно характеризуються, мають міцні соціальні зв'язки.
У суду відсутні докази зловживання позивачем та відповідачем спиртними напоями або вживання ними наркотичних речовин, їх спосіб життя відповідає загально прийнятим нормам та не може зашкодити розвиткові дитини.
Кожна із сторін спроможна виховувати сина і в межах своїх здібностей і фінансових можливостей здатна забезпечити необхідні умови життя для розвитку дитини.
Суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що відповідачка перешкоджає його спілкуванню із сином, відмовляє у зустрічах із сином, в тому числі на канікулах за його місцем проживання, оскільки докази на підтвердження фактів вчинення відповідачкою перешкод у спілкуванні позивача із сином не надані.
Твердження позивача про те, що ОСОБА_2 не має можливості належним чином виховувати дитину через постійну зайнятість на роботі є лише припущенням, яке нічим не підтверджено.
Суд критично оцінює посилання позивача на насильницькі дії щодо нього з боку відповідачки ОСОБА_2 та її синів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , оскільки на підтвердження вказаних обставин суду не надано жодного доказу.
При цьому, як встановлено в судовому засіданні, мати дитини ОСОБА_2 переконливо довела своє відповідальне ставлення до забезпечення гармонійного розвитку дитини, створенню належних житлово-побутових умов, тому суд вважає доведеним належне виконання нею своїх материнських обов'язків, виявлення турботи про дитину та опіки. В судовому засіданні суду не повідомлено даних про наявність виключних обставин, що негативно характеризують відповідачку, які би виправдовували розлучення дитини із матір'ю.
Щодо звернень ОСОБА_2 до ВП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області з повідомленнями, на її думку, неправомірні дії ОСОБА_1 , суд зазначає, що звернення заявника до органів поліції не підтверджують фактів вчинення домашнього насильства, не є доказами вини у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (стаття 62 Конституції України).
Статтею 161 СК України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, найкращі інтереси дітей повинні мати першочергове значення. При цьому найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків (правовий висновок Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року в справі № 6-1945цс17).
Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.
Згідно зі ст.ст.18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР від 27.02.91, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею.
Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (ст.142 СК), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» сказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
Так, 11.07.2017 Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «М.С. проти України», в якому йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.
На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, щодо підтримки ідеї про те, що в усіх рішеннях, які стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Як роз'яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Частинами 1,2 ст.171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й ст. 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов'язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.
У відповідності до ч.2 ст. 12 Конвенції про права дитини та ч. 2 ст. 171 Сімейного кодексу України думка дитина може бути заслухана судом безпосередньо чи через відповідний орган.
За ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У частині першій статті 3 цієї Конвенції закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Конвенція про права дитини (в якій реалізовано принцип домінанту інтересів дитини над усіма іншими), ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 Конституції України.
Правові висновки про те, що при визначенні місця проживання дитини перед усім має приділятися увага якнайкращому забезпеченню інтересів дитини викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них залишається проживати дитина, виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Суд приймає вік дитини та те, що дитина з народження проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із матір'ю ОСОБА_2 і саме з цим місцем пов'язується її зв'язок з сім'єю. Тоді як адреса: АДРЕСА_1 , не являється для малолітнього ОСОБА_5 звичним місцем проживання і знаходження у звичній для себе середі перебування. А тому, розлучення дитини з постійним місцем проживання та зміна звичного для себе оточення може спричинити дитині психологічний дискомфорт, що не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.
Судом також враховується, що малолітній ОСОБА_5 , 2014 року народження, в судовому засіданні підтвердив факт того, що він бажає проживати саме із матір'ю, оскільки він більш до неї прив'язаний, мати приділяє йому увагу, турбується.
Посилання позивача на те, що метою позову є поновлення прав батька на учать у вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відновлення рівності прав та обов'язків батьків стосовно дитини, єдиним доцільним способом поновлення єдності сімейних відносин батька та сина є визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 разом із батьком, у м.Нововолинськ, не можуть бути прийняті судом з огляду на наступне.
Батько дитини у разі визначення місця проживання дитини з матір'ю не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір'ю дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Тим більш, що відповідачка не заперечує проти спілкування дитини з батьком.
Водночас суд приймає до уваги, що батьком також не доведено, що в нього встановлено настільки сильний психологічний зв'язок із сином, що дозволив би забрати дитину з умов, в яких вона знаходиться, не завдавши при цьому психологічної травми дитині.
Батько дитини, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати.
Також суд звертає увагу на те, що в даній справі мова не йде про розлучення батька з дитиною, батько дитини під час проживання дитини з матір'ю не має бути обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини. Навпаки, виходячи з положень ст.ст.157,181 СК України той з батьків хто проживає окремо зобов'язаний так само брати учать у вихованні та утриманні дитини, як і той хто проживає з дітьми, останній до того ж не має права перешкоджати у такому спілкуванні. А отже батько не позбавляється можливості спілкування з дитиною та участі у її вихованні та утриманні. Позивач, як батько дитини може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір'ю дитини щодо встановлення часу спілкування шляхом або укладення договору, або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Однак, в даній справі ці питання не були предметом розгляду, а отже вказане виходить за межі заявлених позовних вимог.
Проаналізувавши всі докази окремо та в їх сукупності, при рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, відповідно до ст.141 СК України, при тому, що кожним з батьків створені належні умови для проживання дитини, заінтересованості кожного з батьків, щоб дитина проживала з ним, враховуючи позицію малолітнього ОСОБА_5 , його вік та бажання проживати разом із матір'ю, встановлену під час судового розгляду справи в судовому засіданні, які не викликають сумніву з їх дійсності та правдивості, зважаючи на обставини справи, суд переконаний, що малолітній ОСОБА_5 , для його гармонійного розвитку, потребує більшої материнської турботи та приходить до висновку про доцільність відмови в задоволені позовних вимог про визначення місяця проживання ОСОБА_5 разом з батьком.
Приймаючи вказане вище рішення, суд враховує, що, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Інше рішення не відповідало б інтересам дитини, враховуючи вік дитини, стан її здоров'я, прив'язаність до матері, а також той факт, що у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 6 ст.141 ЦПК України встановлено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач, як особа з інвалідністю 2 групи звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.12,13, 77, 78, 80, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, виконавчий комітет Молочанської міської ради, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , рнкопп НОМЕР_3 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, адреса: Запорізька область, м.Токмак, вул.Центральна, буд.45, код ЄДРПОУ 20509272;
2. Виконавчий комітет Молочанської міської ради: адреса: 71716, Запорізька область, м. Молочанськ, вул.Педенко,17, код ЄДРПОУ 20511949.
Повний текст рішення виготовлений 17.09.2021.
Суддя: