Справа № 761/15311/20
Провадження № 2/761/2103/2021
30 липня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Бражніченко І.О.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в залі суду в місті Києві клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдержцифра», Державного підприємства «Держінформаналітика», ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Мазепа Медіа», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдержцифра», Державного підприємства «Держінформаналітика», ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Мазепа Медіа», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Розгляд цивільної справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2021року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
30.07.2021 року представником відповідача адвокатом Оберемком Д.О. подано до суду клопотання про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдержцифра», Державного підприємства «Держінформаналітика», ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Мазепа Медіа», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, без розгляду у зв'язку із повторною неякою позивача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав клопотання про залишення вказаного позову без розгляду.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 підтримав клопотання про залишення вказаного позову без розгляду.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши думку відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
В судові засідання 20.05.2021 на 09:00 год. та 30.07.2021 на 13:30 позивачі не з'явилась, своїх представників не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про що свідчать: наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення про судове засідання 20.05.2021 на 09:00 ( а.с. 141-143).
При цьому, про судове засідання 30.07.2021 року на 13:30 позивачі також були повідомлені, про день, час та місце розгляду справи належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 167-170).
Отже, позивачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдержцифра», Державне підприємство «Держінформаналітика», ОСОБА_3 в судове засідання 30.07.2021 на 13:30 повторно не з'явились, свого представника не направили , причину неявки не повідомили і заяв про розгляд справи у свою відсутність не направили.
Вимогами ч.5 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічні положення містяться в п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.
При цьому суд враховує, що вказана цивільна справа тривалий час перебуває провадженні суду а також те, що позивачі, як найбільш зацікавлені особа в розгляді даної справи, мали право бути присутніми в судовому засіданні особисто, укласти договір з представником, проте таким правом не скористались. При цьому, суд зауважує, що позивачі також не надавали до суду заяви про розгляд справи у свою відсутність.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи в судові засідання на 20.05.2021 на 09:00 год. та 30.07.2021 на 13:30, але у вказані судові засідання не з'явились, свого представника не направили, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у відсутність сторони позивача матеріали справи також не містять, що, в свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -
клопотання - задовольнити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдержцифра», Державного підприємства «Держінформаналітика», ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Мазепа Медіа», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано. Повний текст складений 05.08.2021.
Суддя: