Справа № 640/4352/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
16 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в особі ОСОБА_3, третя особа Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_4 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -
У червні 2021 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) в особі ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_4, в якому просить суд: визнати неправомірними дії відповідача-2, що полягають у проведенні невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4 без дослідження та аналізу фактичних обставин по порушенню прав ОСОБА_1 , викладених у скаргах від 05.09.2020 p., 12.11.2020 p., 24.12.2020 року і складання за їх результатами довідки від 19.01.2021 р.; визнати рішення відповідача-1 за результатом перевірки, здійсненої Відповідачем-2 щодо відсутності зловживань у діяльності приватного виконавця ОСОБА_4 у виконавчих провадженнях №60946847, №60946855, неправомірним.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на викладене та у зв'язку із неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року відмовлено ОСОБА_2 у звільненні від сплати судового збору, позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви.
Так, в зазначеній вище ухвалі визначено шляхи усунення недоліків позовної заяви, а саме шляхом подання:
- до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1 681, 60 грн.
01.04.2021 року до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в ухвалі судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року та зазначено про звільнення її від сплати судового збору, як багатодітну сім'ю, яка має скрутне матеріальне становище.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначила, що існує судовий прецедент, за яким у справі № 640/31542/20 Шостий апеляційний адміністративний суд звільняв позивача від плати судового збору.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року виправлено описку в ухвалі судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року про залишення позовної заяви без руху, зазначивши вірно - ОСОБА_1 .
Також, ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів зазначає, що ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій невірно встановлено обставини та невірно визначено сторін у справі.
Окрім зазначеного, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні зворотнє повідомлення щодо направлення ухвал судді суду першої інстанції про залишення без руху від 26 лютого 2021 року, про виправлення описки від 05 квітня 2021 року.
Також, не усунуто недоліки по виправленні описок у судовому рішенні від 26 лютого 2021 року щодо визначення недоліків по поданій позовній заяві саме ОСОБА_1 та не надано строку на усунення недоліків за поданою позовною заявою безпосередньо позивачем у справі чим порушено норми ст.ст. 44, 160,161,171,172 КАС України.
На підстав вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви, судом першої інстанції не було досліджено всіх обставин справи, та порушено норми процесуального права.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Таким чином, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.
За таких обставин керуючись ст.320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 205, 241, 242, 243, 250, 251, 271, 272, 287, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.
Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль