ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
15 вересня 2021 року м. Київ№ 640/4461/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Деснянського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Деснянського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) в якому просив:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Деснянського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Попик О.В. з винесення постанови від 04.02.2021р. про закінчення виконавчого провадження № 61892123 та скасувати постанову головного державного виконавця Деснянського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Попик О.В. від 04.02.2021р. про закінчення виконавчого провадження № 61892123 з примусового виконання виконавчого листа виданого Деснянським районним судом міста Києва від 28.02.2020р. № 754/5335/18, яким зобов'язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , привести до попереднього стану коридор 16-го поверху 22-х поверхового будинку АДРЕСА_1 , яка відповідає виготовленому технічному паспорту.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження за відсутності доказів реального виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Відповідачем відзив на адміністративний позов не надано, з огляду на що справа підлягає розгляду на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.09.2008р. у цивільній справі №754/5335/18 позов Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії - задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , привести до попереднього стану коридор 16-го поверху 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 , яка відповідає виготовленому технічному паспорту.
На виконання вищезазначеного рішення Деснянським районним судом м. Києва 22.12.2018р. видано виконавчий лист.
Водночас, з огляду на втрату виконавчого листа під час пересилання, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2019р. заява Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про видачу дублікатів виконавчих листів по виконанню рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12.09.2019р. в цивільній справі за позовом Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії задоволено.
На виконання вищезазначеної ухвали Деснянським районним судом м. Києва 20.02.2020р. видано дублікат виконавчого листа, який пред'явлено до виконання.
27.04.2020р. старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) відкрито виконавче провадження № 61892123 з виконання виконавчого листа від 28.02.2020р. № 754/5335/81 про зобов'язання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , привести до попереднього стану коридор 16-го поверху 22-х поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 , яка відповідає виготовленому технічному паспорту.
Однак, 04.02.2021р. старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 61892123 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження № 61892123 від 04.02.2021р. протиправною, звернувся до суду з позовом.
Водночас, суд проаналізувавши вищевикладені обставини справи та практику Верховного Суду, приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Законупідлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, якзабезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб'єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.
Водночас, з аналізу вимог ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо справ стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Аналіз наведених правових норм та осбаставин справи дає підстави для висновку про те, що спір щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення у цивільній справі, винесеного місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства, належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, і його потрібно розглядати в порядку цивільного судочинства.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 05.03.2021р. у справі № 640/19503/19, адміністративне провадження № К/9901/1100/20.
З матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду цивільної справи № 754/5335/18 Деснянським районним судом м. Києва 22.12.2018р. видано виконавчий лист, а в подальшому його дублікат, який пред'явлений до виконання.
З огляду на вказане, та враховуючи те, позивач оскаржує дії та постанову державного виконавця щодо виконання виконавчого документа, який був виданий на виконання рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, то такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, і його належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки вказаний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 238, 241, 248, 294 КАС України, суд, -
1. Закрити провадження у справі № 640/4461/21.
2. Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до компетенції місцевого загального суду з урахуванням правил територіальної підсудності. При цьому, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська