ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.09.2021Справа № 910/10179/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком»
про стягнення 4 972, 53 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» в особі Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» (далі-відповідач)про стягнення заборгованості у розмірі 4 972, 53 грн, з яких: 4 636, 80 грн - основний борг, 170, 07 грн - пеня, 137, 17 грн - інфляційні втрати та 36, 21 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 4099 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 01.09.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 позовну заяву Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» залишено без руху. Встановлено Державному підприємству «Український державний центр радіочастот» в особі Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» строк для усунення недоліків позовної заяви.
05.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку - 01.07.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.07.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Володимирська, буд. 8, м. Київ, 01025.
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 16.07.2021 ухвали Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
01.09.2018 між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» в особі Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» (далі - замовник) укладено договір № 4099 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, предметом якого є проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.
Згідно п. 2.1 договору, виконавець зобов'язується протягом всього строку дії цього договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого:
2.1.1. виконувати роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах радіочастот, що використовує замовник згідно отриманих ліцензій та/або дозволів на експлуатацію РЕЗ;
2.1.2. інформувати замовника про радіозавади, що виникають з його вини, для своєчасного вжиття передбачених законодавством заходів з метою усунення їх дії;
2.1.3. своєчасно вживати необхідних заходів щодо виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника у смугах радіочастот, що використовує замовник згідно отриманих ліцензій та/або дозволів на експлуатацію РЕЗ, у термін та згідно порядку, що визначені законодавством і нормативно-правовими актами у сфері використання радіочастотного ресурсу;
2.1.4. виконавець зобов'язується не надавати відомості про структуру мережі та РЕЗ замовника без його дозволу, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.
В свою чергу, згідно п. 2.2. договору, замовник зобов'язується своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт.
Відповідно до п. 3.1. договору, ціна виконаних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ визначається на підставі чинних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», затверджених у встановленому порядку, за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України. Розрахунок ціни робіт здійснюється на підставі додатку до договору, що є його невід'ємною частиною.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи:
3.3.1. Якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову.
3.3.2. У випадку не підписання замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п. 3.3.1 договору, акти вважаютьсчя підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.
За умовами п. 3.4. договору, розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.
Відповідно до п. 4.2. договору, за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожний день прострочення.
Згідно п. 4.3. договору, пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати замовником суми боргу але не більше ніж за 180 календарних днів з моменту, коли зобов'язання мало бути виконане.
Цей договір укладений на строк 1 (один) календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 6.1. договору).
За умовами п. 6.2. договору, цей договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю в 1 (один) календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.
Додатками до договору № 4099 від 01.09.2018 сторони погодили перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу, періодичність радіочастотного моніторингу та оплати.
Як зазначає позивач, ним були виконані передбачені договором роботи в період грудень 2020 - березень 2011, у зв'язку з чим позивачем складено та направлено для підписання відповідачу акти на виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) за грудень 2020, січень 2021, лютий 2021, брезень 2021, а саме: № 20-20-7310 від 31.12.2020, № 21-20-481 від 29.01.2021, № 21-20-1099 від 26.02.2021 та № 21-20-1855 від 31.03.2021 та рахунки на оплату № 7310 від 29.12.2020, № 481 від 28.01.2021, № 1099 від 25.02.2021 та № 1855 від 31.03.2021, відповідно до якого належить до сплати 4 636, 80 грн, які надіслані відповідачу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 01.07.2021.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за виконані роботи не розрахувався, зокрема, не підписав акти на виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) № 20-20-7310 від 31.12.2020, № 21-20-481 від 29.01.2021, № 21-20-1099 від 26.02.2021 та № 21-20-1855 від 31.03.2021, вмотивовану відмову від підписання не надав, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 4 636, 80 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, зокрема щодо погашення заборгованості у розмірі 4 636, 80 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 170, 07 грн - пені за період з 26.01.2021 по 14.06.2021, 137, 17 грн - інфляційні втрати за період з 26.01.2021 по 14.06.2021, та 36, 21 грн - 3 % річних за період з 26.01.2021 по 14.06.2021 по кожному рахунку окремо.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як зазначає позивач, ним були виконані передбачені договором роботи в період грудень 2020 - березень 2011, у зв'язку з чим позивачем складено та направлено для підписання відповідачу акти на виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) за грудень 2020, січень 2021, лютий 2021, березень 2021, а саме: № 20-20-7310 від 31.12.2020, № 21-20-481 від 29.01.2021, № 21-20-1099 від 26.02.2021 та № 21-20-1855 від 31.03.2021 та рахунки на оплату № 7310 від 29.12.2020, № 481 від 28.01.2021, № 1099 від 25.02.2021 та № 1855 від 31.03.2021, відповідно до якого належить до сплати 4 636, 80 грн, які надіслані відповідачу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 01.07.2021.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за виконані роботи не розрахувався, зокрема, не підписав акти на виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) № 20-20-7310 від 31.12.2020, № 21-20-481 від 29.01.2021, № 21-20-1099 від 26.02.2021 та № 21-20-1855 від 31.03.2021, вмотивовану відмову від підписання не надав, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 4 636, 80 грн.
Отже, на день прийняття рішення у справі відповідач передані позивачем акти на виконання робіт (форми КБ-2в) не підписав та не повернув, за виконані роботи за актами не розрахувався, доказів зворотного суду не надав.
Згідно п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.
Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) - це документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма № КБ-3). Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику.
Відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)», акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Отже, замовник, який в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких) не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду (постанова Вищого господарського суду України від 11.05.2012 № 21/5005/14068/2011).
Відтак, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином та направив відповідачеві для підписання акти на виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) № 20-20-7310 від 31.12.2020, № 21-20-481 від 29.01.2021, № 21-20-1099 від 26.02.2021 та № 21-20-1855 від 31.03.2021 на загальну суму 4 636, 80 грн.
Разом з тим, пунктом 3.3. договору передбачено, що виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи:
3.3.1. Якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову.
3.3.2. У випадку не підписання замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п. 3.3.1 договору, акти вважаютьсчя підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» не надано вмотивованої відмови від підписання актів на виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) № 20-20-7310 від 31.12.2020, № 21-20-481 від 29.01.2021, № 21-20-1099 від 26.02.2021 та № 21-20-1855 від 31.03.2021 на загальну суму 4 636, 80 грн.
Відтак, суд приходить до висновку, що в порушення вимог ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України замовник безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), а відтак, відповідач не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За умовами п. 3.4. договору, розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень п. 3.4. договору та ст. 530 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що у даному випадку строк оплати виконаних робіт не пов'язаний з фактом підписання чи непідписання відповідачем актів на виконання робіт, таким чином відповідач зобов'язаний був здійснити оплату виконаних робіт не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок, тобто починаючи з 26 числа кожного наступного місяця відбувалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 4099 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 01.09.2018 і положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 636, 80 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 170, 07 грн - пені за період з 26.01.2021 по 14.06.2021, 137, 17 грн - інфляційні втрати за період з 26.01.2021 по 14.06.2021, та 36, 21 грн - 3 % річних за період з 26.01.2021 по 14.06.2021 по кожному рахунку окремо.
Відповідно до п. 4.2. договору, за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожний день прострочення.
Згідно п. 4.3. договору, пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати замовником суми боргу але не більше ніж за 180 календарних днів з моменту, коли зобов'язання мало бути виконане.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року)
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат встановив, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період прострочення, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 170, 07 грн - пені за період з 26.01.2021 по 14.06.2021, 137, 17 грн - інфляційні втрати за період з 26.01.2021 по 14.06.2021, та 36, 21 грн - 3 % річних за період з 26.01.2021 по 14.06.2021 (розрахунок проведено по по кожному рахунку окремо).
Тож, позовні вимоги Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» (вул. Володимирська, буд. 8, м. Київ, 01025, ідентифікаційний код - 35256270) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (проспект Перемоги, буд. 151, м. Київ, 03179, ідентифікаційний код - 01181765) в особі Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (вул. Гольдбергівська, буд. 63, м. Харків, 61010, ідентифікаційний код - 23751625) 4 636 (чотири тисячі шістсот тридцять шість) грн 80 коп. - заборгованості, 170 (сто сімдесят) грн 07 коп. - пені, 137 (сто тридцять сім) грн. 17 коп. - інфляційних втрат, 36 (тридцять шість) грн 21 коп. - 3 % річних та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков