Справа № 428/6685/21
Провадження № 2/428/1420/2021
20 серпня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Шубочкіної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Бендюкової А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом адвоката Оковітова Романа Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про розірвання трудового договору, -
Адвокат Оковітов Роман Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про розірвання трудового договору.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивач зазначає, що позивач фактично продовжував працювати у ЛМКП «Теплокомуненерго» до 05 липня 2021 року. Однак, через тривалість проведення антитерористичної операції на території Луганської області та активними бойовими діями, а також через загрозу фізичної розправи з боку учасників незаконних збройних формувань, позивач вимушений був виїхати з окупованої території до м. Сєвєродонецьк. Проте, враховуючи те, що ЛМКП «Теплокомуненерго» не було перереєстровано на підконтрольній українській владі території, позивач не має можливості продовжувати роботу.
На підставі викладеного, позивач просить суд розірвати трудовий договір, укладений між ним та відповідачем, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 04.03.1977 на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.07.2011 прийнято до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» на посаду інженера-енергетика 2 категорії.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» (код 24047779) та отримував заробітну плату у період з липня 2011 року по червень 2014 року.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).
За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Судом встановлено, що 04.07.2011 між сторонами був укладений безстроковий трудовий договір.
За твердженням позивача, у період з липня 2011 року до 05.07.2021 він перебував у трудових відносинах з Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» (код 24047779).
На теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені з 05.07.2021, коли позивач був вимушений виїхати з м. Луганськ Луганської області до м. Сєвєродонецьк Луганської області у зв'язку з тривалим проведенням на території м. Луганськ антитерористичної операції (ООС), проте, процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана. У позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.
Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.
За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.
Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.
Аналогічний підхід до вирішення подібних спорів викладено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 757/61865/16-ц.
Отже, зважаючи на об'єктивні обставини, що склалися в межах цієї справи, з метою надання можливості позивачу в подальшому реалізовувати своє право на працю, суд приходить до висновку, що вимоги позивача до даного відповідача про розірвання трудового договору за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 0.0.2195044789.1 від 14.07.2021 в сумі 908,00 грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81,141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов адвоката Оковітова Романа Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про розірвання трудового договору - задовольнити.
Розірвати трудовий безстроковий договір, укладений 04.07.2011 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 24047779) з 05.07.2021 на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ;
- відповідач: Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго», місцезнаходження: 91005, Луганська область, м. Луганськ, Артемівський район, вул. Куракіна, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 24047779.
Суддя Т. В. Шубочкіна