Справа № 214/7313/21
2-з/214/32/21
Іменем України
07 вересня 2021 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолова В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє як законний представник ОСОБА_3 , про витребування доказів, -
До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 06 вересня 2021 року надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє як законний представник ОСОБА_3 , про витребування доказів, в якій останні просять витребувати:
- у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області (50042, м. Кривий Ріг, вул.. Едуарда Фукса, буд. 22 кв. 61) завірену копію спадкової справи, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-з територіального сервісного центру регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) (50000, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11/2) відомості про те, за ким значиться зареєстрованим право власності на автомобіль Mercedes-Benz, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 - станом на момент отримання ухвали суду, а також вказати на підставі чого було здійснено переєстрацію автомобіля Mercedes-Benz, номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , коли саме та місце обліку транспортного засобу.
В обґрунтування заяви зазначили наступне. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , про що було складено відповідний актовий запис №2097, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 . За життя ОСОБА_4 належав автомобіль Mercedes-Benz, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , яка була власником вказаного автомобіля. Відповідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Згідно ст. ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб. Спадкування здійснюється за законом або заповітом. Малолітня та неповнолітня особа, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства (ч. 4 ст. 1268 ЦК України). Тобто, незалежно від того чи подавалась заява про прийняття спадщини від імені малолітньої чи неповнолітньою особою, чи була зареєстрована малолітня або неповнолітня особа разом із спадкодавцем на момент смерті - вони приймають спадщину автоматично. Тому подання заяви про прийняття спадщини такими особами не є обов'язковим. Таким чином, онуки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є такими, що фактично прийняли спадщину. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є її чоловік ОСОБА_1 та її син ОСОБА_6 , який відмовився від прийняття спадщини на користь своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У встановлений законом час, чоловік померлої ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено через відсутність документу, що підтверджує право власності померлої ОСОБА_4 на вказаний транспортний засіб. 19.01.2019 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Літвіновою І.І., було заведено спадкову справу №6/2019, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №54801962. Постановою нотаріуса від 20.08.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оскільки не надано документ, що підтверджує право власності померлої ОСОБА_4 на вказаний транспортний засіб. З відповіді ТСЦ №1243 від 04.12.2020 року за вих. №31/4-1243-1059 стало відомо, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів автомобіль Mercedes-Benz, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 дізнались, що за ОСОБА_4 не зареєстрований. Враховуючи викладене, слідує, що відбулось відчуження належного за життя ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , транспортного засобу всупереч волі спадкодавця як власника. Цілком очевидно, що має місце порушення майнових прав спадкоємців, які не можуть отримати спадщину через незаконне відчуження автомобіля. У зв'язку з цим, заявники вважають за необхідне захистити свої права шляхом пред'явлення позову до нового власника транспортного засобу для визнання відчуження транспортного засобу незаконним та витребування майна з незаконного володіння, однак позбавлені можливості з'ясувати кому саме був проданий транспортний засіб і місце обліку транспортного засобу, оскільки вказана інформація. Більш того, враховуючи, що після визнання відчуження незаконним, судом слід визнати у судовому порядку права власності на вказаний автомобіль за заявникам в порядку спадкування за законом. Цивільно-процесуальне законодавство виходить із того, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Так як не мають необхідних документів для долучення до позову, вважають, що їх необхідно витребувати ухвалою про забезпечення доказів, до подання позовної заяви, а саме: у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області завірену копію спадкової справи, після смерті ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у територіальному сервісному центрі №1243 відомості про те, за ким значиться зареєстрованим право власності на автомобіль Mercedes-Benz, номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 - станом на момент отримання ухвали суду, із зазначенням на підставі чого було здійснено переєстрацію автомобіля Mercedes-Benz, номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та коли саме та місце обліку транспортного засобу. Враховуючи неможливість встановлення нового власника транспортного засобу самостійно, та можливість повторного відчуження транспортного засобу, неможливість подання відповідного позову без встановлення відповідача, у відповідності до статей 116-118 ЦПК України, просять витребувати зазначені докази.
Дослідивши надану заяву, суддя приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 116,117 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів.
Відповідно до положень ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів згодом або засіб доказування може бути втрачений.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо).
Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.
Аналогічний висновок зроблено в ухвалі Верховного Суду від 02.05.2019 року під час розгляду справи №3д/9901/2/19.
Отже, дослідивши надану заяву, суд приходить до висновку, що заявлені у ній вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже обставини, які на думку заявників вказують на необхідність забезпечення доказів, полягають у тому, що вони не мають можливості самостійно отримати такі докази, а не у тому, що такі докази у майбутньому можуть бути втраченими або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Таким чином, заявниками у поданій заяві не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення доказів, а також не вказані підстави, доведені належними доказами, припускати, що докази, які вони просять забезпечити, можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відтак, враховуючи те, що заявниками подано до суду заяву про забезпечення доказів без додержання вимог ст. 117 ЦПК України, суд вважає, що таку заяву слід повернути заявникам, при цьому суд зазначає, що заявники не позбавлені можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення доказів, повторно звернутися до суду із такою заявою.
Керуючись ст.ст. 116, 117, 258, 260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє як законний представник ОСОБА_3 , про витребування доказів - повернути заявникам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.М.Прасолов