Справа № 204/4954/21
Провадження № 2/204/1770/21
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
13 вересня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
при секретарі Легостаєвій А.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Кетрін Енд Кароліна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у вигляді відшкодування (стягнення) збитків та моральної шкоди, -
У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у вигляді відшкодування (стягнення) збитків та моральної шкоди, у якій прохав стягнути з ОСОБА_1 завдані збитки в розмірі 19159 грн. матеріальної шкоди, 10000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що позивач ПП «Кетрін Енд Кароліна» є орендарем нежитлового приміщення площею 1494 кв.м. та обладнання, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об'єкт оренди), яке було орендоване для облаштування та експлуатації льодової ковзанки (далі - Ковзанка). Приміщенням є частина будівлі, яка знаходиться на першому поверсі Торгового центру «Караван». Орендарем, з метою виконання опоряджувальних робіт, було встановлено огороджувальні склопакети EN 1279-1:2004+АС:2006 (далі - Склопакети). Однак, Відповідачем були протиправно, з особистих мотивів, 16.11.2020 року розбиті зазначені Склопакети, чим завдано Позивачу матеріальної шкоди (збитків) в загальній сумі 19159,00 грн., з яких: 16500,00 грн. - вартість Склопакетів, придбаних на заміну пошкоджених Відповідачем; 2659,00 грн. - сума виплаченої заробітної плати працівникам Позивача за проведення робіт з заміни Склопакетів. При цьому, Відповідач розбив Склопакети клюшкою для гри в хокей, хоча на вході до приміщення Ковзанки присутній бігборд з написом великими літерами "На території катка суворо забороняэться: 8. Під час масових фігурних катань проводити тренування (хокей) з використанням спеціальних спортивних елементів; 9. Використовувати спортивний інвентар (клюшки, шайби ті ін.), не відповідаючий режиму масових катань". Отже, Відповідач, спричинивши Позивачу шкоду, завдану розбиттям Склопакетів, грубо порушив також Правила користування Ковзанкою, з якими був завчасно ознайомлений. Окрім того, оскільки внаслідок протиправних дій Відповідача майну Позивача було завдано шкоди, зазначене завдало нищівного удару по бізнесу Позивача та призвело до погіршення його ділової репутації внаслідок того, що з моменту пошкодження Відповідачем Склопакету 16.11.2020 року і аж до встановлення нового, а саме: до 16.12.2020 року, Ковзанка не працювала, оскільки без захисного скла не відповідала вимогам до безпеки. Крім того, Ковзанка без захисного скла мала не естетичний вигляд. Внаслідок зазначеного, ділова репутація та престиж Позивача як підприємства, була значно принижена. Неможливість Позивача протягом тривалого часу експлуатувати Ковзанку викликала розчарування відвідувачів (постійний та нових), які вимушені були перейти кататися до конкурента - ковзанки в Торгівельному центрі «Мост-Сіті-Центр». Враховуючи викладене, Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в 10000,00 грн. Таким чином, внаслідок дій відповідача, розмір завданих збитків позивачу складає 19159 грн. матеріальної шкоди, 10000 грн. моральної шкоди, які позивачу не відшкодовані, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 23.07.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 23.07.2021 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його недоведеність та безпідставність, зокрема у завдавача шкоди відсутня вина, що виключає відповідальність за її завдання, окрім того, позивачем не обґрунтовано розмір збитків.
Позивачем на зазначений відзив було надано відповідь, у якому представник позивача спростовував міркування відповідача та наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позові.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 15 ЦК України визначено право на захист цивільних прав та інтересів, де зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено ст.16 ЦК України.
Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ПП «Кетрін Енд Кароліна» є орендарем нежитлового приміщення площею 1494 кв.м. та обладнання, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об'єкт оренди), яке було орендоване для облаштування та експлуатації льодової ковзанки (далі - Ковзанка), приміщенням є частина будівлі, яка знаходиться на першому поверсі Торгового центру «Караван». Зазначені обставини підтверджуються договорами оренди нежитлового приміщення №КТ/Д-1 від 16.11.2018 року та угодою про заміну сторони (орендаря) від 31.01.2019 року (а.с.16-45).
Відповідно до п.4.1 Договору оренди, Орендар за всій рахунок виконує Опоряджувальні роботи в приміщенні з метою його облаштування і пристосування для подальшого власного використання відповідно до цього Договору. Згідно з підпунктами 4.3.1 - 4.3.3. пункту 4.3 Договору оренди, Опоряджувальні роботи можуть включати: встановлення внутрішній стін, перегородок та перекриття, які необхідні Орендарю для облаштування бажаного внутрішнього простору; встановлення або зміна існуючої Вітринної частини Приміщення, інші роботи усередині Приміщення, включаючи, але не обмежуючись, влаштуванням стель, дверей, вікон, отворів, покриття, освітлення.
З метою виконання Орендарем опоряджувальних робіт, між Приватним підприємством «Кетрін Енд Кароліна» та ТОВ «Глас Трьош Київ» (далі - Постачальник) було укладено договір поставки № 1111-448/125 від 11.11.2019 року, предметом поставки якого є: Склопакети, EN 1279-:2004+АС:2006. Факт постачання Склопакетів EN 1279-1:2004+АС:2006 (далі - Склопакети) за договором поставки на адресу Позивача підтверджується видатковою накладною №125248851 від 06.12.2019 року. Факт оплати Склопакетів підтверджується платіжним дорученням № 304 від 12.11.2019 року (а.с.46-54).
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2020 року, перебуваючи в приміщенні відповідача (ковзанці), ОСОБА_1 розбив шайбою огороджувальне скло (склопакет), що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, складеного слідчим Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровської області Бородай П.Д. 16.11.2020 року, рапортом про отримання заяви від 16.11.2020 року, Актом огляду основних фондів підприємства ПП «Кетрін Енд Кароліна» від 16.11.2020 року та наданими позивачем фотоматеріалами (а.с.71, 75-77). Окрім того, участь у вказаних подіях, зокрема факт пошкодження огороджувального скла шайбою підтвердив та визнав сам відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позов, а тому, на підставі ч.1 ст.82 ЦПК України, суд визнає таку обставину встановленою.
Звертаючись до суду з позовом, ПП «Кетрін Енд Кароліна» прохало суд стягнути з відповідача 19159 грн. понесених збитків на придбання та заміну пошкодженого скла.
Зокрема, судом встановлено, що позивачем понесені витрати на придбання склопакету у розмірі 16500 грн., що підтверджується Договором поставки №1811-261 від 18.11.2020 року, укладеним між Позивачем та ТОВ «Еліт Глас», рахунком-фактурою ТОВ «Еліт Глас» № СФ-0000261 від 18.11.2020 року на суму 16500,00 грн., назва товару - скло 110 мм. площею 22 м.2, та видатковою накладною № РН-0000153 від 10.12.2020 року на суму 16500,00 грн., підписаною між Позивачем та ТОВ «Еліт Глас», назва товару, що постачається, - скло 110 мм. площею 22 м.2, а також платіжним дорученням № 557 від 18.11.2020 року (а.с.59-68).
Окрім того, позивачем понесено витрати на оплату праці співробітників щодо встановлення нового Склопакету у розмірі 2659,09 грн., що підтверджується розпорядженням Позивача № 6 від 11.12.2020 року, актом виконаних робіт від 16.12.2020 року та погодженням дод.витрат № 1 від 16.12.2020 року, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних фондів від 16.12.2020 року (71-74).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Принцип змагальності сторін цивільного процесу, закріплений в ст.12 ЦПК України, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно вимог ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, згідно наявних доказів, що містяться в матеріалах справи, позивачем сукупно було витрачено 19159 грн. на придбання скла (склопакету) та його встановлення. Надані позивачем документи суд враховує як належні та допустимі докази спричинення збитків його майну саме в розмірі 19159 грн., які відповідачем не спростовані. Посилання відповідача у відзиві на не співмірність розміру розбитого та придбаного склопакетів, судом відхиляються, оскільки зводяться до припущень, на яких, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування ґрунтуватися не може. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу, на свій розсуд розпорядився своїми правами та обов'язками щодо обрання способу захисту та збирання доказів по справі.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч.2 ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобові'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Правовідносини між сторонами є деліктними, оскільки виникли у зв'язку із спричиненням шкоди, а тому регулюються Главою 82 ЦК України.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. В свою чергу, вина особи у цивільному праві традиційно розрізняється на умисну та необережну форми вини. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.
Пленум Верховного Суду України у абз. 1 п. 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6 наголосив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином, із змісту наведених норм права випливає, що для застосування вимог статті 1166 ЦК України суд повинен встановити наявність певних обставин, а саме - якими саме неправомірними діями відповідача було заподіяно шкоду позивачу і чи є між цими діями та шкодою безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. При цьому, суд повинен оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права.
Так, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.
Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому, позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги - факт завдання шкоди (збитків) відповідачем та обґрунтувати її розмір. Саме до цього зводяться правові висновки щодо застосування норм права, що висловлені Верховним Судом України в постанові від 03 грудня 2014 року N 6-183цс14.
Разом з тим, відповідач заперечуючи проти задоволення позову, не скористався своїми правами, передбаченими нормами ЦПК та не надав до суду докази відсутності його вини у заподіянні шкоди.
Вина відповідача ОСОБА_1 , у формі необережності, у спричиненні пошкодження скла позивача була визнана самим відповідачем у відзиві.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, оскільки судом встановлено, а позивачем доведено завдання шкоди ОСОБА_1 шляхом пошкодження скла, належного позивачу та розмір збитків; доведено наявність причинного зв'язку між поведінкою відповідача та настанням шкоди; вину завдавача шкоди у необережній її формі, тому спричинена матеріальна шкода в розмірі 19159 грн. підлягає стягненню на користь позивача з ОСОБА_1 .
Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частин 1, п.4 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, окрім іншого, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Отже, під поняттям "моральна шкода" слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу (стаття 94 ЦК України).
Як вбачається з мотивувальної частини позову, ПП «Кетрін Енд Кароліна» посилається як на підставу для стягнення моральної шкоди факт приниження ділової репутації внаслідок припинення діяльності ковзанки протягом здійснення ремонту склопакетів, однак матеріали справи не містять відповідних доказів, а тому судом відхиляються.
В свою чергу, беручи до уваги загальні засади захисту права власності, закріплені у ч. 3 ст. 386 ЦК України, згідно якої, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди та враховуючи встановлені судом обставини щодо завдання шкоди відповідачем майну позивача, вжиття позивачем вимушених заходів для відновлення свого порушенного права, з урахуванням принципів розумності і справедливості приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 1000,00 грн. на користь позивача, таким чином, частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (65,7%), таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1491,39 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,23,386,1166,1167 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, -
Позовну заяву Приватного підприємства «Кетрін Енд Кароліна» (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, м.Підгороднє, вул.Партизанська, буд.25-А, ЄДПРОУ 42780154) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди у вигляді відшкодування (стягнення) збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Кетрін Енд Кароліна» 19159 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, а також 1491 грн. 39 коп. судових витрат, а всього: 21 650 грн. 39 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Токар