Номер провадження 22-ц/821/1740/21 Справа № 712/3196/20
Соснівський районний суд м. Черкаси
про відмову у відкритті апеляційного провадження
15 вересня 2021 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі суддів Вініченка Б.Б., Бородійчука В.Г., Єльцова В.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - адвоката Гапона Олександра Яковича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2020 року (повний текст рішення складено 15 червня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживачів, визнання іпотеки такою, що припинена та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2020 року позов задоволено.
Визнано іпотеку нерухомого майна на житловий будинок з прибудовами АДРЕСА_1 , загальна площа 73,7 кв.м., житлова - 39,7 кв.м., вбиральня (літ. Б), літня кухня (літ. В), сарай (літ.в), погріб (літ. Г), гараж (літ. Д), літня кухня (літ. Е), сарай (літ Ж), сарай (літ. З), огорожа (№1-3), водо колонка (№5), замощення (1), за договором іпотеки № 354411/3705/1601-6і від 08.08.2006 року такою, що припинена та виключено з державного реєстру іпотек запис про обтяження.
Знято заборону відчуження нерухомого майна, що була накладена 08.08.2006 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. у зв'язку з посвідченням договору іпотеки на житловий будинок в АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та виключено запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Стягнуто з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь держави судовий збір в сумі 2102 грн.
На вказане рішення суду 09 вересня 2020 року представник відповідача подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року апеляційна скарга залишена без руху та апелянту надано десятиденний строк для усунення її недоліків, а саме для подання заяви з наведенням поважних причин для поновлення строку.
Також в ухвалі апеляційного суду наведено мотиви чому суд вважає, що вказані заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Як вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення 1800210919570, вказану ухвалу суду АТ «Райффайзен Банк Аваль» отримано 06 вересня 2021 року.
Крім того, у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 1800210919562, дану ухвалу отримано і представником банку у даному провадженні Гапон О.Я.
Заяву про усунення недоліків апеляційної скарги направлено банком до суду апеляційної інстанції через засоби поштового зв'язку 08 вересня 2021 року, тому твердження викладені в даній заяві про те, що банком не отримано ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху від 30 серпня 2021 року є такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
У направленій до суду заяві про усунення недоліків апеляційної скарги АТ «Райффайзен Банк» від 09 вересня 2021 року, банк вказує на ті ж підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, які були викладені у апеляційній скарзі та заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Отже, посилання відповідача ґрунтуються на тому, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином (пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України).
Для належної підготовки апеляційної скарги представник відповідача повинен був і мав намір ознайомитися із матеріалами цивільної справи у повному обсязі, так як у тексті судового рішення можуть бути не відображені всі суттєві обставини і події, які мали місце при розгляді справи в суді, та які мають значення для аргументування апеляційної скарги.
Зазначав, у зв'язку із широким розповсюдженням короновірусної хвороби карантин продовжено, діють обмеження на роботу готелів, закладів харчування і транспорту. Представник відповідача проживає у м. Полтава, у зв'язку з чим прибути у Соснівський районний суд м. Черкаси для ознайомлення із матеріалами справи об'єктивно не мав змоги (далека відстань між містами, відсутність можливості поселення у готелі, нерегулярна робота громадського транспорту, обмеження виїзду службового транспорту відповідача за межі адміністративних одиниць - областей).
Тому вважав, що зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Зважаючи на наведені обґрунтування, які викладені у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги від 08 вересня 2021 року, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано у главах 1, 2 розділу V ЦПК України, якими урегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Статтею 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частини перша, друга статті 354 ЦПК України).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху зокрема у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У статтях 127, 357, 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, які є поважними і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Проте суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2020 року, повний текст якого складено 15 червня 2020 року, позов задоволено.
Повний текст спірного рішення отримано банком 06 липня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 1800102962915.
На вказане рішення суду 09 вересня 2020 року представник відповідача подав апеляційну скаргу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 року № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено
-з 22 травня 2020 року діяльність готелів (крім функціонування ресторанів у готелях); регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні;
-з 01 червня 2020 року перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
-з 10 червня 2020 року дозволена діяльність закладів харчування, зокрема приймання відвідувачів у приміщеннях, за умови дотримання протиепідемічних заходів.
Вказане свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, а доводи наведені представником скаржника спростовуються нормами актів законодавства.
Щодо посилання відповідача на віддаленість місця проживання представника Гапона О.Я від м. Черкаси, то вказане не свідчить про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином (пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України).
Щодо доводів заявника про продовження процесуального строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, то перевіривши такі твердження апеляційний суд доходить висновку, що вказані заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням звернення до суду тощо.
Отже, у разі оскарження судового рішення зі спливом значного періоду часу, заявником має бути наведено переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Проте, будь-яких обставин, які є об'єктивно непереборними та переконливо підтверджують неможливість оскарження рішення суду першої інстанції заявником вказано не було.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Виходячи з принципів, розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду, а також враховуючи принцип правової визначеності, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - адвоката Гапона Олександра Яковича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2020 року подана з пропуском встановленого законом строку та наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку з урахуванням викладеного не є поважними, а тому пропущений строк не підлягає поновленню.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України колегія суддів, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - адвоката Гапона Олександра Яковича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2020 року (повний текст рішення складено 15 червня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживачів, визнання іпотеки такою, що припинена та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Судді: