Справа № 645/1287/16-к Номер провадження 11-кп/814/1080/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
10 вересня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - захисників в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015220470003041, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 359 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, продовжено відносно обвинувачених
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 17.09.2021 включно.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 17.09.2021 включно.
Відмовлено у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт.
Мотивуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд виходив з необхідності запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі захисники обвинуваченого ОСОБА_8 просять ухвалу районного суду скасувати та ухвалити нову, якою змінити запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт.
Вважають, що судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки одночасно розглянуто клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та питання щодо доцільності продовження тримання під вартою. При цьому, питання щодо продовження тримання під вартою розглянуто без відповідного клопотання прокурора.
Посилаються на тривалий строк утримання ОСОБА_8 під вартою з 07 жовтня 2015 року, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в ред. Закону № 838-VIII) станом на 19.07.2021 становить 11 років 6 місяців 24 дні, єдиною підставою чого є тяжкість злочину, у вчиненні якого його обвинувачують, без зазначення ризиків, які дають підстави суду вважати, що ОСОБА_8 може здійснити одну чи кілька із наведених дій як другу складову підстави обрання запобіжного заходу.
Просять звернути увагу, що при первісному обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , зазначалося про відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків, що на переконання захисників не відповідає дійсності, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання в будинку свого батька та матері разом з ними.
Заперечують існування ризику впливу на свідків у справі, з огляду на відсутність конкретних даних про існування наміру реалізувати таку можливість. При цьому, на момент розгляду питання про продовження строку тримання під вартою в судовому засіданні допитані всі свідки сторони обвинувачення, жоден з яких прямо чи посередньо не заявили про будь-який тиск на них, в будь-якій формі з боку обвинувачених чи сторони захисту.
Також не доведено, що ОСОБА_8 може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Вважають непідтвердженим ризик можливого переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду та посилаються на те, що обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання та реєстрації, служив у Збройних силах України, є учасником АТО, характеризується позитивно.
Крім того, прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти існуючим ризикам.
Позиції учасників судового провадження.
Розгляд апеляційної скарги здійснено без участі сторін відповідно до положень ч. 4 ст. 422-1 КПК України, якими регламентовано, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015220470003041, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 359 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Під час розгляду даного кримінального провадження ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19.07.2021 обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 17.09.2021 включно.
Не погоджуючись з даним рішенням, адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - захисники в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 звернулись до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
У відповідності до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Належним чином врахував, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховуватися від суду.
Судом враховано підстави обрання обвинуваченому такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
З приводу допущених порушень судом при продовженні строку тримання під вартою та розгляді клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, які на думку захисників мали місце, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Так, положеннями ст. 331 КПК України передбачено, що суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Окрім цього, цими положеннями такого передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Отже з наведеного вбачається, що судом відповідно до вимог ст. 331 КПК України розглянуто клопотання захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт та відмовлено за відсутності на те підстав. Також судом продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , оскільки судове провадження не було завершене до його спливу.
Розгляд таких питань одночасно, зокрема про продовження строку запобіжного заходу без клопотання прокурора, не суперечить положенням ст. 331 КПК України.
Слушними є доводи сторони захисту щодо тривалого утримання ОСОБА_8 під вартою з 07 жовтня 2015 року, проте таке утримання не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин, на переконання колегія суддів, суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , оскільки лише такий винятковий запобіжний захід - тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, запобігти існуючим ризикам, а тому такий захід забезпечення відповідає меті кримінального провадження та суспільному інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості.
З огляду на наведене, рішення районного суду є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - захисників в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4