Справа № 527/830/19 Номер провадження 11-кп/814/727/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
09 вересня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
законного представника
потерпілої ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016170140000692 від 07.09.2016 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм Глобинської філії ПАТ «Полтаваобленерго», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , начальника Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_12 , потерпілої ОСОБА_13 та її законного представника ОСОБА_9 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2020 року, -
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 155 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 11524,02 грн.
Відповідно до вироку суду, весною 2016 року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) близько 21:00 год., ОСОБА_7 будучи повнолітньою особою, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на статеві зносини з ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно висновку експерта №9 від 07.02.2017 не досягла статевої зрілості, достовірно знаючи про її вік та незважаючи на це, за взаємною згодою з останньою, без застосування фізичного та психологічного насилля, а також погрози застосування до неї такого насилля, вступив з нею у природні статеві зносини, в результаті статевого акту ОСОБА_13 завагітніла.
21.09.2016 року ОСОБА_13 було зроблено операцію штучного переривання небажаної вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів. Згідно висновку експерта №893 від 31.10.2018 року ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 може бути біологічним батьком дитини - біологічного матеріалу (частина плоду ОСОБА_13 ), з ймовірністю 99,9 відсотків.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду щодо останнього скасувати, а провадження по справі закрити внаслідок обставин, передбачених п.1 ч.1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Вказує, що судом проігноровані показання обвинуваченого, що про справжній вік потерпілої ОСОБА_13 він нічого не знав, про свій справжній вік під час відносин остання не казала, говорила лише, що закінчує школу. Враховуючи поведінку потерпілої ОСОБА_13 , яка полягала в її бажанні підтримувати з обвинуваченим постійні стосунки, включаючи ініціативу спілкування та статеві зносини, що мали системний характер, а також фізичний та психологічний розвиток потерпілої, у обвинуваченого ОСОБА_7 були всі об'єктивні підстави вважати, що вона досягла статевої зрілості.
Зазначає, що експертне дослідження, результатом якого є висновок експерта №9 від 7.02.2017 відповідно до якого потерпіла не досягла статевої зрілості, було проведено з відвертим порушенням встановлених законодавством вимог щодо порядку встановлення обстежуваної особи. Під час допиту в суді, експерт ОСОБА_14 повідомив, що встановлював особу потерпілої виключно за паспортом її матері, а також за постановою слідчого, тобто за документами в яких фотографія потерпілої відсутня. Вважає вказаний експертний висновок недопустимим доказом.
Стверджує, що в діях ОСОБА_7 відсутня суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України, а висновок про встановлення об'єктивної сторони, а саме того, що потерпіла досягла статевої зрілості, ґрунтується виключно на висновку експерта №9, який є явно недопустимим доказом.
Посилається про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості та особі обвинуваченого в наслідок суворості, оскільки ОСОБА_7 скоїв злочин середньої тяжкості, працює, має сім'ю, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, а тому покарання у вигляді реального позбавлення волі є занадто суворим і не мотивованим з врахуванням поведінки потерпілої.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду відносно останнього змінити в частині призначеного покарання та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком відповідно до положень ст. 75 КК України.
Вважає, що призначаючи покарання суд неналежним чином врахував тяжкість вчиненого злочину, а саме те, що даний злочин є злочином середньої тяжкості, з моменту скоєння до моменту засудження минуло більше 4 років, весь цей час проводилося досудове розслідування та судовий розгляд і ОСОБА_7 в статусі підозрюваного та обвинуваченого добросовісно виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, сприяв проведенню досудового розслідування, що свідчить про знижену суспільну небезпеку обвинуваченого. Просить врахувати, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має постійне місце роботи та проживання, позитивно характеризується.
В аналогічних за змістом апеляційних скаргах, прокурор у кримінальному проваджені ОСОБА_12 , потерпіла ОСОБА_15 та її законний представник ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичні обставини провадження, кваліфікацію дій та доведеність вини ОСОБА_7 , просять вирок суду щодо нього скасувати у зв'язку із м'якістю призначеного покарання. Вказують, що призначаючи покарання обвинуваченому суд не в повній мірі врахував те, що ОСОБА_7 протягом судового розгляду не зважаючи на зібрані докази, вину не визнавав, у вчиненому не розкаявся, не вибачився. Таким чином на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, що свідчить про намагання уникнути відповідальності.
Вказані обставини не дають можливості дійти висновку про зниження ступеню тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_7 діяння, а призначене судом покарання не зможе досягти мети передбаченої ст. 50 КК України.
Просять вирок місцевого суду скасувати та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 1 за ч.1 ст. 155 КК України на 5 років позбавлення волі.
До початку апеляційного розгляду надійшла заява захисника ОСОБА_8 , в якій він просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали заявлене клопотання та прохали звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, думку прокурора який підтримав заявлене стороною захисту клопотання, законного представника потерпілої ОСОБА_9 , яка заперечувала проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо останнього, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи заявленого клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин, від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Тобто суд, встановивши наявність передбачених законом, зокрема статті 49 КК України, підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, зобов'язаний прийняти таке рішення, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
Згідно із ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
За змістом ст. 9 КПК України (принцип законності кримінального провадження) під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
До початку розгляду судом апеляційної інстанції апеляційних скарг, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду з письмовим клопотанням про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, яке підтримав останній та проти задоволення якого не заперечував прокурор.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України. Відповідно до санкції ч.1 ст.155 КК України, в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, що відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до злочину середньої тяжкості.
Вказане кримінальне правопорушення, згідно висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, було вчинено весною 2016 року.
Апеляційний суд погоджується з доводами захисника, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155 КК України було вчинене ОСОБА_7 весною 2016 року, та відповідно до санкції ч.1 ст. 155 КК України, в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, а тому на момент апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції, закінчився встановлений п.3) ч.1 ст.49 КК України п'ятирічний строк давності.
Отже, станом на день апеляційного розгляду провадження сплинуло п'ять років та, відповідно, закінчились визначені ст. 49 КК України строки давності, ухвалений вирок щодо ОСОБА_7 не набрав законної сили, а тому, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, вирок суду - скасуванню, а кримінальне провадження закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та ст. 417 КПК України.
У зв'язку з вирішенням клопотання захисника та звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності, апеляційні скарги судом не розглядаються.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, 404, 407, 417 КПК України, ст. 49 КК України, колегія суддів,
Клопотання захисника ОСОБА_8 подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - -задовольнити.
Вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2020 року щодо ОСОБА_7 - скасувати .
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 155 КК України на підставі п.3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження 12016170140000692 від 07 вересня 2016 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України - закрити.
Звільнити ОСОБА_7 з під варти в залі суду негайно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4