П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10515/21
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту водних проблем і меліорації Національної комісії аграрних наук» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту водних проблем і меліорації Національної комісії аграрних наук» до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування постанов,
22 червня 2021 року державне підприємство «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту водних проблем і меліорації Національної комісії аграрних наук» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просило:
1. визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. від 01.06.2021 АСВП № 65627657, № 65627776 (наказ Господарського суду Одеської області № 916/1552/15-а) про стягнення з державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту водних проблем і меліорації Національної комісії аграрних наук» відповідно виконавчого збору у розмірі 570 180,03 грн та виконавчих витрат у розмірі 269,00 грн;
2. визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. від 01.06.2021 АСВП № 65627358, № 65627544 (наказ Господарського суду Одеської області № 916/1552/15-а) про стягнення з державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту водних проблем і меліорації Національної комісії аграрних наук” відповідно виконавчого збору у розмірі 8 769,60 грн та виконавчих витрат у розмірі 269,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження є саме наявність фактичного стягнення державним виконавцем з боржника на користь стягувача вказаних у виконавчому документі сум. В рамках зведеного виконавчого провадження, в якому перебували виконавчі провадження, державним виконавцем не вчинялось будь-яких дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду. Сума боргу була погашена за договором переуступки боргу, в період розгляду справи про банкрутство. Оскільки фактичного стягнення присуджених сум не відбулося, правові підстави для винесення постанов від 01.06.2021 АСВП № 65627657, № 65627776, № 65627358, № 65627544 відсутні, а тому вони підлягають скасуванню.
Представником відповідача до суду надано письмові пояснення з витребуваними судом доказами, а саме матеріалами виконавчих проваджень №65627657, №65627776, №65627358, №65627544, які в ході судового засідання 03.08.2021 оглянуті представниками позивача, що не заперечували проти їх залучення до матеріалів справи (т.1, а.с. 211).
У вказаних поясненнях зазначено, що постанови №50583873 від 30.03.2016 про стягнення виконавчого збору, №50583873 від 01.06.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, №50756609 від 01.06.2021 про стягнення виконавчого збору, №50756609 від 01.06.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції організації примусового виконання рішень № 512/5 виведено в окремі виконавчі провадження № 65627657, № 65627776, № 65627358, № 65627544. Державний виконавець при прийнятті оскаржуваних постанов діяв чітко в рамках, визначених законом, що свідчить про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року державному підприємству «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту водних проблем і меліорації Національної комісії аграрних наук» у задоволенні позовної заяви відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Зокрема, в обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт наводить доводи, що суд першої інстанції порушив строки розгляду даної справи. Суд помилково здійснив посилання по приписи Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, оскільки постанову №50583873 про відкриття виконавчого провадження про стягнення боргу в сумі 5 701 800,31 грн прийнято 23.03.2016 в період дії попереднього Закону №606-XIV від 21.04.1999. В порушення вимог ч.4 ст. 90 КАС України судом не досліджено ВП №50756609 від 11.04.2016, в тому числі, що постанова про стягнення виконавчого збору 8 769,60 грн в порушення термінів визначених Законом №606-XIV взагалі на той час не приймалася. Постанову №50588373 про стягнення виконавчого збору в розмірі 570 180,03 грн позивач досі не отримав. Також, відомості АСВП ставлять під сумнів дійсність наданих до суду документів, які свідчать про дату її прийняття 30.03.2016. Апелянт вважає, що основними документами про стягнення виконавчих зборів та витрат є оскаржувані в даній справі постанови про відкриття провадження, оскільки у випадку визнання їх протиправними попередні не підлягатимуть виконанню. Крім того, суд першої інстанції не був обмежений у можливості вийти за межі позовних вимог з метою ефективного захисту порушених прав позивача. Оскільки фактичного стягнення присуджених сум у примусовому порядку не відбулося, правові підстави для винесення оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження відсутні, а отже вони підлягають скасуванню.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі № 916/1552/15-г, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 23 лютого 2016 року, стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» (67742, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Андріївка, вул. Леніна, буд. 58; код ЄДРПОУ 00855308) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» (04060, м. Київ, вул. Щусєва,36, код 36529168; п/р НОМЕР_1 в ПАТ «Радикал Банк», МФО 319111) попередню оплату за форвардним контрактом від 08.02.2011 № ФК 08/02-11-01 в сумі 5628720 (п'ять мільйонів шістсот двадцять вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 31 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.
На виконання вказаного судового рішення 15 березня 2016 року Господарським судом Одеської області видано наказ № 916/1552/15-г.
23 березня 2016 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження № 50583873 з виконання наказу № 916/1552/15-г від 15.03.2016 про стягнення з ДП «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» на користь ТОВ «Торговий дім «Украгропром» попередню оплату за форвардним контрактом від 08.02.2011 № ФК 08/02-11-01 в сумі 5628720 (п'ять мільйонів шістсот двадцять вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 31 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн (т.1, а.с. 7).
30 березня 2016 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області прийнято постанову № 50583873 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 570 180,03 грн (т.1, а.с. 127).
19 травня 2016 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області прийнято постанову № 50583873 про зупинення виконавчого провадження, яке поновлено 18.05.2021 відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (т.1, а.с. 9,11).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову № 50583873 про закінчення виконавчого провадження з посиланням на п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (т.1, а.с. 13).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову №65627657 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 50583873 від 30.03.2016 про стягнення виконавчого збору у розмірі 570180,03 грн. (т.1, а.с. 48, 129).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову №50583873 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269,00 грн. (т.1, а.с. 16, 137-138).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову №65627776 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 50583873 від 01.06.2021 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн. (т.1, а.с. 49, 140).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанови №65627657, №65627776 про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження № 48104700 (т.1, а.с. 134-135, 145-146).
11 квітня 2016 року відділом ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції прийнято постанову №50756609 про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Одеської області №916/1552/15-г від 15.03.2016 про стягнення з ДП «ДГ'Андріївське» ІСГ ПНААНУ на користь ТОВ «Торговий дім «Украгропром» боргу в сумі 87 696,00 грн (т.1, а.с. 6, на звороті).
Згідно відомостей ЄДРСР та пояснень позивача сума 87 696,00 грн є розміром судового збору, який Вищим господарським Судом України 23.02.2016 по справі №916/1552/15-г постановлено стягнути з ДП «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України на користь ТОВ «Торговий дім «Украгропром» (т.1, а.с. 167).
19 травня 2016 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області прийнято постанову № 50756609 про зупинення виконавчого провадження, яке поновлено 18.05.2021 відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (т.1, а.с. 8,10).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову №50756609 про закінчення виконавчого провадження з посиланням на п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (т.1, а.с. 12).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову №50756609 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 8 769,60 грн. (т.1, а.с. 14).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову №50756609 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269,00 грн. (т.1,а.с. 15, 148-149).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову №65627358 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 50756609 від 01.06.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 8 769,00 грн. (т.1, а.с.51 163).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову №65627544 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 50756609 від 01.06.2021 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн. (т.1, а.с. 50, 151-152).
01 червня 2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанови №65627358, №65627544 про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження № 48104700 (т.1, а.с. 157,161).
Не погоджуючись з постановами ВП №65627657, №65627776, №65627358, №65627544 від 01.06.2021 про відкриття виконавчих проваджень, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірні постанови, відповідач діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, тобто у межах своїх повноважень. Приписами чинного законодавства чітко визначено, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження є виконавчими документами, які підлягають виконанню в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Будь-яких доказів на підтвердження оскарження та скасування постанов, які слугували підставою для винесення оскаржуваних в даній справі у порядку встановленому чинним законодавством до суду не надано. Доводи представника позивача, що фактичного стягнення присуджених сум не відбулося, а тому правові підстави для винесення оскаржуваних постанов та стягнення виконавчого збору з витратами виконавчого провадження відсутні, судом не прийнято до уваги, оскільки обставини правомірності чи протиправності стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження підлягають доведенню під час оскарження відповідних постанов, які не є предметом оскарження по даній справі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є оцінка правомірності постанов про відкриття виконавчого провадження, а саме:
постанови №65627657 від 01.06.2021 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №50583873 від 30.03.2016 про стягнення виконавчого збору у розмірі 570 180,03 грн;
постанови №65627776 від 01.06.2021 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №50583873 від 01.06.2021 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн;
постанови №65627358 від 01.06.2021 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №50756609 від 01.06.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 8 769,00 грн;
постанови №65627544 від 01.06.2021 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №50756609 від 01.06.2021 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн;
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До 5 жовтня 2016 року умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі також - «Закон №606-XIV»).
5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі також - «Закон №1404-VIII», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Приписами пунктів 6, 7 розділу XІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Судова колегія звертає увагу, що спірні постанови прийнято в період дії Закону України №1404-VIII, що свідчить про вірність посилань суду першої інстанції на приписи даного Закону.
Доводи апелянта про те, що застосуванню підлягає Закон України №606-XIV є помилковими, оскільки обґрунтовуються фактом прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №50583873 від 23.03.2016 про стягнення боргу 5 701 800,31 грн, а також прийняттям 30.03.2016 постанови №50583873 про стягнення виконавчого збору в розмірі 570 180,03 грн, які не є предметом спірних правовідносин.
Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Судова колегія звертає увагу, що в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року постанови про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження є різновидами виконавчого документу.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до частини дев'ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону №1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Матеріали справи підтверджують, що 01.06.2021 відповідачем встановлено факт виконання у повному обсязі виконавчих документів за наслідком чого прийнято постанови №50583873, №50756609 про закінчення виконавчого провадження з посиланням на п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Цього ж дня, згідно вимог Закону №1404-VIII ним прийнято постанови №50583873, №50756609 про стягнення витрат виконавчого провадження та №50756609 про стягнення виконавчого збору у розмірі 8 769,00 грн, а також оскаржувані постанови №65627776, №65627358, №65627776 на їх виконання, що свідчить про дотримання строків відкриття виконавчого провадження.
Щодо прийнятої під час дії Закону України №606-XIV постанови №50583873 від 30.03.2016 про стягнення виконавчого збору у розмірі 570 180,03 грн, то відкриття провадження на її виконання також здійснено своєчасно з огляду на таке.
Відповідно до статті 23 Закону №606-XIV та статті 12 Закону №1404-VIII строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до Закону № 606-XIV постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносив одночасно з початком примусового виконання рішення, яким є сплив строку для самостійного його виконання.
До набрання чинності Законом №1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору приймалася одночасно з початком примусового виконання рішення і виконувалася за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача в межах основного виконавчого провадження, а тому постанова про стягнення виконавчого збору від 30 березня 2016 року є такою, що автоматично пред'явлена до виконання з дати її прийняття.
Отже, строк її пред'явлення до виконання був перерваний, у зв'язку з чим його початок після переривання у спірних правовідносинах необхідно обчислювати з моменту закінчення виконавчого провадження постановою від 01.06.2021, у межах якого вона виконувалася (була пред'явлена до виконання), - ВП № 50583873.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просив скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання постанов про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження, насамперед, обґрунтовуючи це тим, що державний виконавець не вчинив жодних дій щодо виконання рішення суду.
Однак позивач не обґрунтовує протиправність постанов про відкриття виконавчого провадження, а фактично наводить доводи своєї незгоди із постановами відповідача про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження, які у цій справі не оскаржуються.
Доводи апелянта, що основними документами про стягнення виконавчих зборів та витрат є оскаржувані в даній справі постанови про відкриття провадження є помилковими, оскільки таке відкриття здійснено на виконання чинних постанов.
Враховуючи відсутність порушення відповідачем порядку прийняття постанов про відкриття виконавчого провадження №65627657, №65627776, №65627358, №65627544 щодо стягнення виконавчого збору та витрат та з огляду на факт не оскарження позивачем постанов №50583873 від 30.03.2016, №50583873, №50756609, №50756609 від 01.06.2021 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, судова колегія вважає за можливе погодитися з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту водних проблем і меліорації Національної комісії аграрних наук».
Подібний підхід викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №0340/1792/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року у справі № 500/362/19.
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції строків розгляду справи не є підставою для скасування рішення суду, оскільки ним обгрунтовано здійснювалися дії щодо витребування доказів для встановлення її фактичних обставин.
Доводи апелянта про порушення його права на подачу відповіді на відзив є помилковими, оскільки згідно ч.1 ст. 269 КАС України у справах, визначених, зокрема, стю. 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Крім того, відповідач замість відзиву подав до суду письмові пояснення та докази, з якими представники позивача ознайомилися під час судового засідання 03.08.2021 та не заперечували проти їх приєднання до матеріалів справи (т.1, а.с. 210-211).
Доводи щодо факту неотримання постанов про стягнення виконавчого збору виходять за межі спірних правовідносин, проте вони є належними для клопотання про поновлення строку у випадку їх оскарження.
Посилання на те, що суд першої інстанції не був обмежений у можливості вийти за межі позовних вимог з метою ефективного захисту порушених прав позивача є помилковими, оскільки такі дії суду призвели б до зміни предмету позову, що є недопустимим.
Також слід звернути увагу, що єдиним доводом позовної заяви стала відсутність фактичного стягнення присуджених сум у примусовому порядку, якому судом першої інстанції надано вірну оцінку та визнано таким, що виходить за межі предмету спору та є належним для оскарження постанов про стягнення виконавчого збору.
Наведені на стадії апеляційного оскарження доводи щодо порушення строків прийняття постанов про стягнення виконавчого збору також є належними саме при їх оскаржені, проте виходять за рамки спірних правовідносин.
За такого правового врегулювання та з урахуванням встановлених судом обставин справи, судова колегія вважає, що оскаржувані постанови відповідача є правомірними, оскільки вони винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством України.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.4 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325, 328, 272 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське» Інституту водних проблем і меліорації Національної комісії аграрних наук» - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко