м. Вінниця
14 вересня 2021 р. Справа № 120/8050/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що йому призначена пенсія за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у розмірі 74% грошового забезпечення. Однак, здійснюючи перерахунок пенсії на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі №120/1748/21-а та на підставі довідки головного управління ДФС у Вінницькій області про розмір його грошового забезпечення, відповідач розмір пенсії зменшив із 74% до 70% грошового забезпечення.
Разом із тим, позивач не погоджується з такими діями управління та вважає, що наявні всі підстави для здійснення йому перерахунку та виплати пенсії, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, що і зумовило його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 27.07.2021 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзива.
Відповідач правом надання відзиву не скористався, що з урахуванням вимог ст.ст. 159, 162 КАС України є підставою для вирішення даної справи за наявними матеріалами справи та в межах заявлених позовних вимог.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області і отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб у розмірі 74% грошового забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №120/1748/21-а, окрім іншого, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням довідки головного управління ДФС у Вінницькій області від 17.08.2021 року № 164/05-00-27.
Встановлено, що на виконання зазначеного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача починаючи з 01.04.2019 року. Однак, пенсію перераховано виходячи з 70% грошового забезпечення, а не 74% як було встановлено при її призначенні.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 за № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Як слідує із матеріалів справи, зокрема із наданого позивачем розрахунку пенсії за вислугу років, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.
Надаючи оцінку посиланням позивача на протиправність дій відповідача, які виразились у зменшенні основного розміру пенсії із 74% грошового забезпечення до 70%, то суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Таким чином, з 01.10.2011 року положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
В подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014 за №1166-VІІ Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України, який набрав чинності 01.04.2014, було внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, де число 80 замінили на число 70 (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд доходить висновку, що положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014 року, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/17483/21-а, управління пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.
Так, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі №21-420а13.
Окремо суд акцентує увагу на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 року справа №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
Крім того, аналогічні за змістом висновки відображені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 року за наслідками розгляду зразкової справи №240/5401/18-а.
Згідно з вимогами частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За сукупністю наведених обставин, суд доходить висновку про протиправність дій управління пенсійного фонду щодо зменшення відсотку основного розміру пенсії з 74% на 70% при проведені її перерахунку на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1748/21-а та, відповідно, про наявність підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу, починаючи з 01.04.2019, виходячи з 74% від відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403) про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 , при перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданої головним управлінням ДФС у Вінницькій області від 17.08.2020 року № 164/05-00-27, з відсоткового значення розміру пенсії із 74 % до 70 % сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74 % сум грошового забезпечення, що зазначені в довідці про розмір грошового забезпечення виданої головним управлінням ДФС у Вінницькій області від 17.08.2020 року № 164/05-00-27, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович