16 серпня 2021 року Справа 160/13478/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Кам'янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення штрафних санкцій, -
09 серпня 2021 року Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Комунального підприємства «Кам'янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради», в якій позивач просить:
- стягнути з КП «Кам'янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ 33855098) до Державного бюджету штрафні санкції у розмірі 573,73 грн. (п'ятсот сімдесят три грн. 73 копійок).
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 року №1082-IX установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.
Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір, однак заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до 26.08.2021 року на підставі того, що позивач є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України й проводить всі розрахунки через територіальні органи Державної казначейської служби України. Як наслідок, порядок здійснення Головним управлінням платежів, в тому числі й по оплаті судового збору, регламентовано, включає певні, додаткові етапи погодження та опрацювання, що потребує порівняно більшого часу та позбавлене оперативності, порівняно з розрахунками господарюючих суб'єктів, суб'єктів не бюджетної сфери через комерційні банківські установи. Таким чином, зазначені вище обставини та доводи характеризують майновий стан позивача, який обґрунтовано вважати підставою для відстрочення сплати судового збору у розумінні ст.8 Закону України «Про судовий збір», ст.133 КАС України.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України №3674-VI.
Згідно зі статтею 8 Закону України №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, у відповідності до ч.1 ст.8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Натомість, зазначені позивачем у клопотанні підстави для відстрочення сплати судового збору не відповідають тим умовам, які відповідно до вимог ст.8 Закону України "Про судовий збір", надають суду правові підстави для відстрочення сплати судового збору.
Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, організаційними питаннями тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 24 червня 2019 року у справі №0940/1481/18 (касаційне провадження №К/9901/17085/19).
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. за наступними реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155;
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; 40359593; Судовий збір, за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Кам'янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення штрафних санкцій - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева