Справа № 643/20023/20
Провадження № 2/643/2167/21
13.09.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго»
до ОСОБА_1
про стягнення 3 442, 11 грн.,
Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - позивач) звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 6 332, 73 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає боржник ОСОБА_1 , яка користується електричною енергією за особовим рахунком № НОМЕР_1 . 19.08.2020 року при огляді електроустановки квартири АДРЕСА_2 , де мешкає відповідач, представниками АТ «Харківобленерго» було виявлено порушення Правил, а саме: розкрадання електричної енергії у випадку самовільного підключення до електромережі, безоблікове споживання електричної енергії поза приладом обліку (відкрита проводка до приладу обліку). Під час виявлення, зазначених у актах порушень та їх фіксації, особі яка була присутня при складанні акту про порушення, представниками енергопостачальника було наочно продемонстровано у чому конкретно полягають порушення Правил та запропоновано внести зауваження до складеного Акту за їх наявності. Абонент особисто переконавшись у наявному порушенні Правил від підпису відмовився. Від пропозиції внести свої зауваження також відмовився. Акт було підписано представниками AT “Харківобленерго” та свідками. Виявлене порушення згідно з главою 8.2 Правил було зафіксовано в акті № 231397 від 19.08.2020 р. У відповідності до глави 8.2 Правил на підставі акту № 231397 від 19.08.2020 було проведено засідання комісії з розгляду актів порушення, за результатами якої складено протокол № 61-2020 від 30.09.2020. На комісію відповідач не з'явився. Обчислення завданих збитків проводилось відповідно до вимог глави 8.4 Правил та застосовується оператором системи за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки. Таким чином, керуючись главою 8.2 Правил та з огляду на те, що відповідачем на сьогоднішній день не проведено оплату за вищевказаним актом, AT “Харківобленерго” вимушене звернутися до суду. Враховуючи відмову з боку відповідача сплатити суму нарахувань за Актом у добровільному порядку або укласти графік погашення цієї суми у розстрочку позивач вважає, що його порушене право підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача суми нарахувань по Акту № 231397 за період з 18.07.2020 по 19.08.2020 р. у сумі 3 442, 11 грн. у примусовому порядку.
26.07.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму донарахувань за актом № 231397 у розмірі 3 442, 11 грн.
Судом вищевказану заяву прийнято до розгляду, у зв'язку з чим справа розглядається в редакції поданої заяви, відповідно має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Крім того. 26.07.2021 на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшли пояснення позивача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, розгляд справи просив проводити за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, заяви про розгляд справи у його відсутність, суду не подавав.
Статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України визначені наслідки неявки учасника справі у судове засідання.
Зокрема, згідно з частиною 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відповідно до частини 2 статті 191 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Частиною 1 ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси. Передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Пунктом 62 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що побутовий споживач - це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
У зв'язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг, яким є приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» згідно з постановою НКРЕКП, здійснює постачання електричної енергії з 01 січня 2019 року у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Правонаступником у частині прав та обов'язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01 січня 2019 року, залишається АТ «Харківобленерго», яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
В силу приписів п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (стаття 4 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
За приписами ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3071386 від 15.03.2004 року, реєстраційний № 1615343, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2003 року, та є фактично споживачем електричної енергії, постачальником якої є АТ "Харківобленерго", на її ім'я відкрито особовий рахунок.
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
20.04.2013 року між позивачем (Енергопостачальник), та відповідачем (Споживач), було укладено Договір № 2782073 про користування електричною енергією (далі - Договір).
Пунктом 1 даного Договору передбачено, що за цим договором Енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати Споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 1, 3 кВт електроустановок Споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Пунктом 11 означеного договору передбачені зобов'язання споживача, зокрема серед яких - оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору, вносити плату за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору; вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на розподільчий рахунок енергопостачальника в повноваженому банку, не пізніше ніж за 7 днів до припинення користування електричною енергією у квартирі або іншому об'єкті письмово повідомити Енергопостачальника про розірвання договору та розрахуватися за спожиту електричну енергію, включаючи день виїзду.
Крім того, згідно п. 11. Договору про користування електричною енергією від 20.04.2013 року, відповідачка зобов'язалась невідкладно повідомляти позивача про недоліки в роботі приладу обліку.
Згідно з п. 20 Договору Споживач несе відповідальність прострочення внесення платежів за електричну енергію, за порушення правил користування електричною енергію, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень і приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів, насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам Енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до пункту 28 цього Договору він укладений на три роки з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення.
19.08.2020 року при огляді електроустановки квартири АДРЕСА_2 , де мешкає відповідач, представниками АТ «Харківобленерго» було виявлено порушення Правил, а саме: розкрадання електричної енергії у випадку самовільного підключення до електромережі, безоблікове споживання електричної енергії поза приладом обліку (відкрита проводка до приладу обліку).
У подальшому, згідно з акту заміни, технічної перевірки та пломбування розрахункових засобів у побутовому секторі № 212628 від 19.08.2020 року, АТ «Харківобленерго» було здійснено заміну приладу обліку електричної енергії.
Виявлене порушення згідно з главою 8.2 Правил було зафіксовано в акті № 231397 від 19.08.2020. Огляд електроустановки проводився у присутності абонента, який допустив представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача, однак не представився, Акт про порушення № 231397 від 19.08.2020 не підписав.
Вищезазначений Акт був направлений відповідачу засобами поштового зв'язку, однак відповідач його не отримав, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відповідності до глави 8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії», затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила) на підставі Акту № 231397 від 19.08.2020 р. було проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення, за результатами якої складено протокол № 61-2020 від 30.09.2020 р.
Згідно з повідомлення від 21.08.2021 року ОСОБА_1 викликалася на засідання комісії для вирішення питань про виявлене порушення, яке зафіксоване в акті порушення ПРРЕЕ від 19.08.2020 р. за № 231397. Однак відповідач повідомлення не отримала, на засідання комісії не з'явилася.
Як вбачається з Протоколу засідання комісії з розгляду актів порушення ПРРЕЕ № 61-2020 від 30.09.2020 р., комісія у складі: голови комісії Логвіна Р.О. та членів комісії: Мамєдова О.О., ОСОБА_2 , розглянула акт порушення ПРРЕЕ № 231397, складений 19 серпня 2020 року на споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . За відсутності споживача та її представника, прийняла рішення: пункт порушення ПРРЕЕ, зафіксований в акті № 231397 відповідає підпункту 6 пункту 8.4 «Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії», яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України від 18 липня 2019 № 1525. Величина розрахункового добового об'єму споживання електроенергії W доб. визначається по п. 8.4.12 формули 8 Методики. Період розрахунку з 18.07.2020 р. по 19.08.2020 р., а саме: 32 доб. Перепускна здатність кабелю - (гл. ПУЕ) - А, потужність 4, 75 кВт, зафіксована у договорі або визначена за формулою Методики, режим роботи 8 год., коефіцієнт використання К вик- (додаток 9), добове споживання електроенергії W доб.: 38 кВт год. Розрахунок суми до сплати провести без урахування проведених нарахувань за період порушення.
За наслідками розгляду Акту № 231397 від 19.08.2020 комісія дійшла висновку: визначений об'єм не облікованої електричної енергії, складає 1 216 кВт/год., вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, а саме: підключення в обхід засобу обліку, згідно з рахунком № НОМЕР_2 від 30.09.2020 р. складає 3 442, 11 грн.
Позивачем було направлено відповідачу вимогу про погашення вказаної суми заборгованості, однак відповідачем вказана сума не сплачена.
Доказів сплати відповідачем вказаної суми заборгованості до суду не надано.
Відповідачем всупереч його процесуального обов'язку, передбаченого ст. ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, не було надано суду власного розрахунку за спожиту електроенергію, а також не було надано доказів у розумінні ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України, що розрахунок позивача виконано із порушенням вимог закону.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року встановлено, відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії за крадіжку електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до п.п. 20 п. 5.5.5. Правил (в редакції, чинній на час складання Акту) споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з п. 8.2.4. Правил (в редакції, чинній на час складання Акту) у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Пунктом 8.2.5. Правил (в редакції, чинній на час складання Акту) передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Відповідно до п. 8.2.6. Правил (в редакції, чинній на час складання Акту) на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв'язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідач здійснивши самовільне підключення до об'єкту електроенергетики та споживаючи електроенергію поза приладами обліку, що зафіксовано актом про порушення від 19.08.2020, відповідач вчинив порушення, зазначене у п. 4 ч. 2. ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані цим порушенням збитки.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано доказів на підтвердження відшкодування завданих позивачу збитків.
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 247, 258-259, 268, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення 3 442, 11 грн. задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» суму донарахувань за Актом № 231397 в сумі 3 442 (три тисячі чотириста сорок дві) грн. 11 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
4. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
6. Позивач: Акціонерне товариство «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ 00131954, м. Харків, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149).
7. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 13.09.2021 року.
Суддя Н.В. Новіченко