вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"31" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1540/18
за кредиторською заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570)
у справі № 911/1540/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Аграрні технології» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 106-Б; код ЄДРПОУ 38335407)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» (08666, Київська обл., Васильківський р-н, с. Соколівка, вул. Урожайна, буд. 4; код ЄДРПОУ 03568089)
про банкрутство
Суддя Наріжний С.Ю.
За участю секретаря Булгакової О.В.
За участю представників учасників у справі:
від АТ КБ «Приватбанк»: адвокат Ручко О.М.;
від ТОВ «А.С.Т.»: адвокат Марчук В.Б.;
від ТОВ «Акріс Агро»: адвокат Піляй А.М.;
арбітражний керуючий Демчан О.І.
у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1540/18 за заявою ТОВ «ФГ Аграрні технології» до боржника ТОВ «Аграрні системні технології» про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2019, залишеною без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та Верховного Суду від 16.06.2020, затверджено мирову угоду; закрито провадження у вказаній справі про банкрутство Боржника.
В той же час, в ході процедури розпорядження майном Боржника 01.11.2018 до суду звернулось АТ КБ «Приватбанк» із заявою від 25.10.2018 (вх. № 31385/18) про визнання кредиторських вимог у розмірі 319773314,59 грн.
Розгляд даної кредиторської заяви здійснювався судами неодноразово.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2019 (суддя Янюк О.С.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019, заявлені АТ КБ «Приватбанк» грошові вимоги до Боржника у розмірі 319772197,59 грн, як такі що забезпечені заставою майна боржника, та 24,00 грн, відхилені.
Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 ухвалу Господарського суду Київської області від 03.06.2019 та постанову апеляційного суду скасовано; справу № 911/1540/18 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Під час нового розгляду ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2020 (суддя Шевчук Н.Г.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, заявлені АТ КБ «Приватбанк» грошові вимоги до Боржника у розмірі 319772197,59 грн, як такі що забезпечені заставою майна боржника, та 24,00 грн, відхилені.
Постановою Верховного Суду від 10.06.2021 ухвалу Господарського суду Київської області від 12.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 скасовано; справу № 911/1540/18 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За наслідком автоматизованого розподілу справу № 911/1540/18 в скасованій частині передано для розгляду судді Наріжному С.Ю.
Ухвалою від 29.06.2021 справу № 911/1540/18 прийнято до провадження Господарського суду Київської області у складі судді Наріжного С.Ю. в частині розгляду заяви АТ КБ «Приватбанк» від 25.10.2018 (вх. № 31385/18) про визнання кредиторських вимог у розмірі 319773314,59 грн; судове засідання для розгляду справи призначено на 31.08.2021; зобов'язано учасників у справі надати суду письмові пояснення по справі з урахуванням викладеного в постанові Верховного Суду від 10.06.2021.
28.08.2021 до суду надійшли додаткові письмові пояснення ТОВ «А.С.Т.» від 18.08.2021 б/№ (вх. № 20108/21) по справі.
Крім цього, 28.08.2021 до суду надійшли додаткові письмові пояснення ТОВ «Акріс Агро», яке було кредитором у справі № 911/1540/18, від 20.08.2021 б/№ (вх. № 20109/21) по справі.
Також 28.08.2021 до суду надійшли письмові пояснення АТ КБ «Приватбанк» від 27.08.2021 б/№ (вх. № 20159/21) по суті справи.
31.08.2021 в судове засідання з'явились представники заявника АТ КБ «Приватбанк», ТОВ «А.С.Т.», ТОВ «Акріс Агро», а також арбітражний керуючий Демчан О.І., який виконував повноваження розпорядника майна у справі № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ «А.С.Т.».
Представник АТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні подану заяву від 25.10.2018 про визнання грошових вимог та заяву від 03.06.2020 про відмову від забезпечення підтримав і просив задовольнити заяву та визнати грошові вимоги АТ КБ «Приватбанк» до Боржника.
Узагальнені доводи заявника є наступними.
Заявник 25.10.2018 звернувся до суду з кредиторською заявою про грошові вимоги у справі № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ «А.С.Т.», зокрема заявник просив (з урахуванням уточнень та додаткових пояснень) визнати грошові вимоги у сумах: 3524,00 грн - 1 черга, 24,00 грн - 6 черга, 319772197,59 грн - окремо, як забезпечені майном Боржника.
Вказана заява була залишена без задоволення ухвалою суду від 03.06.2019, заявлені вимоги були відхилені.
Після скасування ухвали місцевого суду від 03.06.2019 постановою Верховного Суду від 04.12.2019 та передачі кредиторської заяви на новий розгляд до Господарського суду Київської області, заявник у червні 2020 року звернувся до місцевого господарського суду із заявою від 03.06.2020 про відмову від забезпечення, у зв'язку з чим просив суд визнати грошові вимоги у сумах: 3524,00 грн - 1 черга, 319772197,59 грн - 4 черга; 24,00 грн - 6 черга.
Заявник зазначає, що після направлення справи № 911/1540/18 на новий розгляд відповідно до постанови Верховного Суду від 04.12.2019, змінилось правове регулювання процедур банкрутства, зокрема Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» («Закон про банкрутство») втратив чинність та було введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у зв'язку з чим відповідно до положень ст. 3 ГПК України і п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ новий розгляд кредиторської заяви АТ КБ «Приватбанк» мав здійснюватись відповідно до норм КУзПБ, а не Закону про банкрутство.
Саме нормами КУзПБ обґрунтована заява АТ КБ «Приватбанк» від 03.06.2020 про відмову від забезпечення, отже заявник вважає, що на даний час грошові вимоги АТ КБ «Приватбанк» мають бути розглянуті в порядку КУзПБ і визнані судом як конкурсні відповідно до визначеної ст. 64 Кодексу черговості, а саме: 3524,00 грн - 1 черга, 319772197,59 грн - 4 черга; 24,00 грн - 6 черга.
Заявник наголошує, що під час попередніх розглядів кредиторської заяви судами було встановлено наявність заборгованості ТОВ «А.С.Т.» перед АТ КБ «Приватбанк», зокрема Північним апеляційним господарським судом в постанові від 27.01.2021, з яким погодився Верховний Суд в постанові від 10.06.2021 у даній справі.
Таким чином заявник вважає наявними підстави для визнання грошових вимог АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «А.С.Т.», визнання Банку конкурсним кредитором та включення вимог Банку до реєстру вимог кредиторів ТОВ «А.С.Т.».
Представник ТОВ «А.С.Т.» в судовому засіданні заперечив проти кредиторської заяви АТ КБ «Приватбанк» і просив суд відмовити у задоволенні заяви.
Узагальнені доводи ТОВ «А.С.Т.» є наступними.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2019, залишеною без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та Верховного Суду від 16.06.2020, затверджено мирову угоду; закрито провадження у вказаній справі про банкрутство ТОВ «А.С.Т.».
Вказані обставини щодо закриття провадження у справі про банкрутство № 911/1540/18 унеможливлюють визнання вимог АТ КБ «Приватбанк», задоволення таких вимог не призведе до жодних правових наслідків, оскільки погашення вимог цього кредитора в межах процедури банкрутства буде неможливим з огляду на припинення провадження у справі про банкрутство, неможливість приймати подальші процесуальні судові рішення у справі про банкрутство, відсутність арбітражного керуючого, а також враховуючи права інших колишніх кредиторів ТОВ «А.С.Т.», відносно вимог яких укладено мирову угоду (проведено новацію зобов'язань).
ТОВ «А.С.Т.» зазначає, що підставою для скасування попередніх судових рішень про повторний розгляд вимог АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «А.С.Т.» стало те, що суди не дослідили можливості розгляду вказаних кредиторських вимог, як таких, що не забезпечені заставою, а також судами застосовано для вирішення справи норми Закону про банкрутство та не застосовано норми ст. 55 Конституції України, ст. 45, 64 КУзПБ, ст. 2, 3, 86 ГПК України.
Представник ТОВ «А.С.Т.» наголосив, що згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 10.06.2021 у даній справі, ефективне відновлення прав кредитора АТ КБ «Приватбанк» можливе лише після перегляду ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «А.С.Т.» № 911/1540/19 від 17.10.2019 за нововиявленими обставинами, поновлення провадження у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном боржника та подання банком, після поновлення провадження, нової заяви відповідно до положень КУзПБ.
Відтак представник ТОВ «А.С.Т.» просив суд відмовити у задоволенні кредиторської заяви АТ КБ «Приватбанк», заявлені вимоги відхилити.
Представник ТОВ «Акріс Агро» проти кредиторської заяви АТ КБ «Приватбанк» заперечив і просив суд залишити заяву без розгляду.
Зокрема ТОВ «Акріс Агро» в письмових поясненнях зазначає, що АТ КБ «Приватбанк» не надано достатніх доказів на підтвердження факту надання позичальнику кредитних коштів, що є підставою для залишення кредиторської заяви без розгляду відповідно до ч. 10 ст. 81 ГПК України.
Крім цього ТОВ «Акріс Агро» зазначає про відсутність підстав для визнання вимог АТ КБ «Приватбанк» у зв'язку з закриттям провадження у справі № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ «А.С.Т.», внаслідок чого ТОВ «Акріс Агро» вважає наявними підстави для закриття провадження щодо розгляду кредиторської заяви АТ КБ «Приватбанк».
Арбітражний керуючий Демчан О.І. надав усні пояснення по суті справи № 911/1540/18 і зазначив про те, що з урахуванням закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «А.С.Т.» внаслідок укладення мирової угоди, на даний час відсутні процесуальні підстави для визнання кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «А.С.Т.».
Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена в постанові від 10.06.2021 у справі № 911/1540/18, є наступною.
Розгляд кредиторської заяви АТ КБ «Приватбанк» до боржника ТОВ «А.С.Т.» у справі № 911/1540/18 здійснювався неодноразово.
Під час нового розгляду ухвалою місцевого суду від 12.06.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 319722197,59 грн, як такі, що забезпечені заставою майна боржника та 24,00 грн - відхилено.
Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що станом на дату звернення АТ КБ «Приватбанк» до суду (01.11.2018) з кредиторською заявою до Боржника, дійсний розмір заборгованості підлягав визнанню частково, в сумі 247943019,57 грн із заявлених 319772221,59 грн, у т.ч.: заборгованість за кредитом 5846046,09 доларів США, що еквівалентно 164383988,00 грн; заборгованість по процентам станом на 02.08.2018 - 250445,27 доларів США, що еквівалентно 7042228,47 грн, пеня за період з 26.02.2017 по 02.08.2018 - 2578940,80 доларів США, що еквівалентно 76516803,10 грн.
Також Верховний Суд погодився з місцевим та апеляційним судами про відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 319772197,59 грн, як таких, що забезпечені заставою у зв'язку з встановленими обставинами про припинення застави.
В той же час Верховний Суд не погодився з висновками місцевого та апеляційного судів в частині застосування під час нового розгляду положень Закону про банкрутство і зазначив, що виходячи з темпорального принципу (принципу дії законів у часі) визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Верховний Суд в постанові від 12.06.2021 у даній справі зазначив, що «станом на 12.06.2020 судом першої інстанції, при винесенні ухвали про відхилення вимог Банку у справі, з якою погодився і апеляційний господарський суд, було помилково застосовано до спірних правовідносин приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки під час нового розгляду такий розгляд повинен відбуватися спочатку, разом з тим з дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (21.10.2019) визнано таким, що втратив чинність зокрема і вказаний закон. При цьому судами не встановлено обставин щодо того, що ця справа про банкрутство станом на день введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства перебувала на стадії процедури санації, що в свою чергу унеможливлювало б застосування приписів Кодексу.».
Крім цього Верховний Суд зазначив, що «дійшовши висновку про відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк», як таких, що забезпечені заставою, суди попередніх інстанцій при наявності заяви про відмову від забезпечення не дослідили можливості розгляду вказаних кредиторських вимог, як таких, що не забезпечені заставою.».
Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Детально дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи представників учасників у справі, судом встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2018 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «А.С.Т.»; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна ТОВ «А.С.Т.» арбітражного керуючого Демчана О.І.
01.11.2018 до суду звернулось АТ КБ «Приватбанк» із заявою від 25.10.2018 про визнання кредиторських вимог, в якій (з урахуванням уточнень та додаткових пояснень) просило суд визнати грошові вимоги АТ КБ «Приватбанк» у загальному розмірі 319772221,59 грн, а саме: 319772197,59 грн - як забезпечені вимоги, 24,00 грн - вимоги шостої черги, та включити їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ «А.С.Т.» у сумі 24,00 грн - до 6 черги, судовий збір 3524,00 грн - до 1 черги, 319772197,59 грн - окремо як забезпечені заставою майна боржника.
З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2013 між АТ КБ «Приватбанк» та ПрАТ «ТАКО» (позичальник) укладено Кредитний договір №DNH1LON04722, із відповідними змінами та доповненнями, відповідно до пункту 1.1 якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит в формі згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом і на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів, винагороди обумовлені цим договором.
Згідно пунктів А.1, А.2 Кредитного договору, вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія; ліміт цього договору - 7350125,11 дол. США.
Пунктом А.3 Кредитного договору встановлено термін повернення кредиту: згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток №1 до цього Договору).
Пунктом 6.1 Кредитного договору встановлено, що він діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
12.02.2015 між ПрАТ «ТАКО» (первісний боржник), ТОВ «Аграрні системні технології» (новий боржник) та АТ КБ «Приватбанк» (кредитор) укладено договір №DNH1LON04722/1 про заміну боржника у зобов'язанні, із відповідними змінами та доповненнями, відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника, як зобов'язану сторону у Кредитному договорі, укладеному між первісним боржником та кредитором.
За цим договором новий боржник стає зобов'язаним здійснити замість первісного боржника наступні обов'язки: повернути кредит у сумі 6899999,91 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити проценти за користування кредитом у випадку порушення будь-якого з грошового зобов'язання, винагороди, неустойки (пені, штрафи), а також виконати всі інші обов'язки, які були покладено на первісного боржника за кредитним договором, додатками та договорами про внесення змін до нього (пункти 1.2, 1.3.1 Договору про заміну боржника).
Переведення боргу за цим договором здійснюється на наступних умовах, зокрема, забезпечення виконання зобов'язань нового боржника перед кредитором за Кредитним договором, а саме, договором застави №DNH1LON04722/DZ3 (майнових прав на отримання грошових коштів по господарському договору) від 12.02.2015 між кредитором та новим боржником (пп. 1.3.5 п. 1. 3 Договору про заміну боржника).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 05.02.2016, а по зобов'язаннях, не виконаних у зазначений строк, - до моменту повного виконання цих зобов'язань (п.п. 4.1-4.2 Договору про заміну боржника).
Керуючись умовами Договору про заміну боржника АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Аграрні системні технології» 12.02.2015 уклали договір про внесення змін №3 до Кредитного договору, яким Кредитний договір виклали в новій редакції, пунктом А.3 якого встановлено термін повернення кредиту: згідно Додатків №1 (графік зменшення поточного ліміту) та №2 (план поставок). У випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
Договором про внесення змін №5 від 25.04.2016 до Кредитного договору АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Аграрні системні технології» Додаток №1 виклали в новій редакції, відповідно до якої ліміт Кредитного договору визначений у 6342038,35 доларів США та визначений графік його зменшення (Додаток №1) щомісячними платежами з 25.10.2016, датою погашення кредиту визначено 25.02.2017.
Пунктом А.6 Кредитного договору (з урахуванням додаткових угод) встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 12% річних.
Згідно пункту А.7 у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 24% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку, передбаченого пунктом А.3 цього договору, проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються.
Датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця (пункт А.8 Кредитного договору).
Пунктом 4.3 Кредитного договору визначено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у дату сплати процентів, зазначену у пункті А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Згідно пункту 4.7 Кредитного договору у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню; а якщо позичальник має відкриті в Банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених пунктами 2.4.3, 2.4.4 цього договору, здійснювати погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.
Пунктом 5.1 Кредитного договору (з урахуванням додаткових угод) встановлено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане позичальником.
АТ КБ «Приватбанк» по Кредитному договору був наданий кредит ПрАТ «ТАКО», заборгованість по якому у сумі 6899999,91 доларів США (тіло кредиту) по Договору про заміну боржника була переведена на ТОВ «Аграрні системні технології»; в останній день визначеного Кредитним договором строку кредитування 25.02.2017 року залишок заборгованості по тілу кредиту у сумі 6039999,91 доларів США та процентах за користування кредитом у сумі 281651,95 доларів США, а також нарахована на них пеня у сумі 261080,70 доларів США не були сплачені.
У подальшому 21.04.2017 були сплачені проценти у сумі 31206,68 доларів США, а тому заборгованість по процентах станом на 02.08.2018 становить 250445,27 доларів США, що за курсом НБУ - 28,118832 - станом на 01.11.2018 (дата звернення до суду) становить 7042228,47 грн.
ТОВ «А.С.Т.» погашено кредит 31.05.2017 у сумі 15000,00 доларів США, 25.07.2017 у сумі 30000,00 доларів США, 15.02.2018 у сумі 119214,06 доларів США, 03.03.2018 у сумі 29739,76 доларів США, і станом на 02.08.2018 заборгованість по Кредитному договору по тілу кредиту становила 5846046,09 доларів США, що за курсом НБУ - 28,118832 - станом на 01.11.2018 (дата звернення до суду) становить 164383988,00 грн.
Як вже вказано вище, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 10.06.2021 встановлено, що дійсний розмір заборгованості ТОВ «А.С.Т.» перед АТ КБ «Приватбанк» на час звернення Банку до суду у 2018 році підлягав визнанню частково, в сумі 247943019,57 грн із заявлених 319772221,59 грн, у т.ч.: заборгованість за кредитом 5846046,09 доларів США, що еквівалентно 164383988,00 грн; заборгованість по процентам станом на 02.08.2018 - 250445,27 доларів США, що еквівалентно 7042228,47 грн, пеня за період з 26.02.2017 по 02.08.2018 - 2578940,80 доларів США, що еквівалентно 76516803,10 грн.
Відтак, в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, вказані обставини щодо розміру заборгованості ТОВ «А.С.Т.» перед АТ КБ «Приватбанк» за спірними правовідносинами, не підлягають повторному доказуванню.
Таким чином судом відхиляються доводи ТОВ «Акріс Агро» про те, що АТ КБ «Приватбанк» не надано належних та достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог.
Як вбачається з постанови Верховного Суду від 10.06.2021 у даній справі, основною підставою для скасування Верховним Судом ухвали Господарського суду Київської області від 12.06.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 стало те, що суди під час нового розгляду кредиторської заяви АТ «КБ «Приватбанк» застосували норми Закону про банкрутство, в то час, як згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ після 21.10.2019 застосуванню підлягали саме норми Кодексу, та дійшовши висновку про відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк», як таких, що забезпечені заставою, суди попередніх інстанцій при наявності заяви про відмову від забезпечення не дослідили можливості розгляду вказаних кредиторських вимог, як таких, що не забезпечені заставою.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2019, залишеною без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та Верховного Суду від 16.06.2020, затверджено мирову угоду; закрито провадження у вказаній справі про банкрутство Боржника.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі про банкрутство в місцевому господарському суді здійснювалось відповідно до норм Закону про банкрутство та було закрите внаслідок затвердження мирової угоди 17.10.2019, отже до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи викладене вище, даний повторний новий розгляд кредиторської заяви АТ КБ «Приватбанк» здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням вказівок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 10.06.2021 у даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 1 КУзПБ, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 1 статті 6 КУзПБ визначено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Статтею 45 КУзПБ визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Суд зазначає, що згідно з преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Аналогічну спрямованість та завдання мав Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який був чинним на час здійснення провадження у справі № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ «А.С.Т.», зокрема встановлював умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Суд зазначає, що наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство впливають на права та обов'язки боржника та усіх кредиторів боржника.
З моменту відкриття стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Протягом розгляду господарським судом справи про банкрутство може змінюватися кількість та склад учасників процесу, їх статус, встановлюється особливий порядок представництва і волевиявлення осіб у судовому процесі, а прийняті під час процедур банкрутства судові акти вирішують не лише питання руху судової справи, а в багатьох випадках є остаточними судовими рішеннями з питань, віднесених до компетенції господарського суду під час процедур банкрутства, або з визначення судом строку виконання тієї чи іншої дії сторонами, іншими учасниками провадження у праві про банкрутство.
Функції господарського суду в процедурах банкрутства реалізуються через здійснення процесуальних дій з підстав, у формі та межах, визначених процесуальним законом. Так, господарський суд вирішує питання про прийняття чи відмову в прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, про розгляд вимог кредиторів, про перехід до наступної судової процедури банкрутства, про закриття провадження у справі про банкрутство, розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників провадження та приймає за результатами розгляду відповідні судові акти у формі ухвал та постанови про визнання боржника банкрутом.
Для регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.
Перш за все, наведений принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
Провадження у справах про банкрутство складається з процедур (ч. 1 ст. 6 КУзПБ (до введення в дію Кодексу ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство)) та послідовності і сукупності процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження в межах визначеної процедури.
До таких процедур та механізмів відносяться процедури встановлення факту неплатоспроможності боржника та безспірності вимог кредитора, що ініціює провадження (коли справа порушується за заявою кредитора), виявлення усіх можливих кредиторів і санаторів, санації (коли остання можлива), укладення мирової угоди (під час регулювання правовідносин Законом про банкрутство) або визнання боржника банкрутом. Останніми етапами ліквідаційної процедури є задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майнових активів банкрута, і затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.
Усі зазначені процедури складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника.
Вказаний висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 635/6730/15-ц.
Як вже зазначено вище, провадження у справі про банкрутство ТОВ «А.С.Т.» було відкрите ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2018.
За підсумком здійснення всього комплексу процедур і механізмів, передбачених Законом про банкрутство, ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2019 затверджено мирову угоду, а провадження у справі № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ «А.С.Т.» закрите відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство, який був чинним станом на дату закриття провадження у справі про банкрутство. Вказана ухвала оскаржувалась в апеляційному та касаційному порядку і є чинною.
Суд зазначає, що відсутність провадження у справі про банкрутство Боржника унеможливлює задоволення кредиторської заяви окремого кредитора поза межами провадження у справі про банкрутство такого боржника, оскільки визнання судом вимог кредитора потягне за собою наділення такого кредитора певним обсягом прав, які можуть бути реалізовані виключно в межах провадження у справі про банкрутство (включення його до реєстру вимог кредиторів, визначення черговості задоволення вимог, отримання інформації від арбітражного керуючого щодо провадження у справі, участь в загальних зборах кредиторів, задоволення вимог кредитора згідно визначеної черговості тощо).
Щодо заяви АТ КБ «Приватбанк» про відмову від забезпечення суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
За загальним правилом, особа, звертаючись до суду за захистом своїх прав може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні правовідносини.
В даному випадку стаття 45 КУзПБ встановлює порядок заявлення грошових вимог кредиторів до боржника та надає заставному кредитору альтернативу в обранні способу захисту своїх прав: 1) заявлення вимог як таких, що забезпечені заставою майна боржника з визначенням порядку задоволення таких вимог окремо, за рахунок заставного майна; 2) повну або часткову відмову від забезпечення і включення відповідних вимог до черговості, визначеної ст. 64 КУзПБ.
При цьому, стаття 23 Закону про банкрутство, який був чинним на час провадження у справі № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ «А.С.Т.», також надавала заставному кредитору альтернативу обрання способу заявлення кредиторських вимог (обрання способу захисту) - подання заяви з грошовими вимогами до боржника лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Вимоги, які забезпечені майном боржника обліковувались окремо в реєстрі вимог кредиторів з визначенням порядку задоволення таких вимог за рахунок заставного майна.
З матеріалів справи вбачається, що оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «А.С.Т.» було опубліковане 03.08.2018 за № 53305, отже строк на заявлення кредиторських вимог до Боржника почав перебіг 04.08.2018 та закінчився 03.09.2018.
АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з кредиторською заявою 01.11.2018, отже за межами строку, визначеного ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство.
В той же час, правове регулювання процедур банкрутства згідно Закону про банкрутство передбачало, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство).
Отже, у разі заявлення Банком конкурсних вимог до Боржника в листопаді 2018 року з одночасною відмовою від забезпечення, грошові вимоги АТ КБ «Приватбанк» (у разі їх визнання) підлягали б задоволенню в 6 чергу виключно в процедурі ліквідації ТОВ «А.С.Т.».
Відтак, АТ КБ «Приватбанк» скористалось наданою ст. 23 Закону про банкрутство альтернативою щодо обрання способу захисту, а саме заявило грошові вимоги до ТОВ «А.С.Т.» саме як такі, що забезпечені заставою майна Боржника. Станом на час проведення попереднього засідання у справі № 911/1540/18 від 03.06.2019 заявником АТ КБ «Приватбанк» не було подано заяви про відмову від забезпечення.
Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як вже зазначено вище, станом на даний час провадження у справі № 911/1540/18 припинене у зв'язку з затвердженням судом мирової угоди. Вказана мирова угода виконується її учасниками, які мають відповідні права та обов'язки, обумовлені мировою угодою.
Частиною 4 статті 7 Закону про банкрутство, чинного на дату укладення мирової угоди у справі № 911/1540/18, передбачено, що боржник, щодо якого були застосовані судові процедури банкрутства, вважається особою, що не має неврегульованих грошових зобов'язань.
Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також розумну передбачуваність судових рішень.
Враховуючи викладені вище обставини суд зазначає, що у даному випадку задоволення заяви АТ КБ «Приватбанк» про визнання грошових вимог до Боржника після завершення щодо ТОВ «А.С.Т.» комплексу процедур і механізмів, передбачених Законом про банкрутство та за відсутності провадження у справі № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ «А.С.Т.», призведе до порушення принципу правової визначеності в контексті обсягу прав і обов'язків боржника та інших кредиторів щодо правовідносин банкрутства ТОВ «А.С.Т.» та виконання мирової угоди.
Таким чином суд дійшов висновку про відсутність на даний час правових підстав відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства для задоволення кредиторської заяви АТ КБ «Приватбанк» від 25.10.2018 (з урахуванням заяви від 03.06.2020 про відмову від забезпечення); заявлені кредиторські вимоги у розмірі 319773314,59 грн підлягають відхиленню судом.
Крім цього суд вважає за необхідне зазначити, що сутність гарантованого Конвенцією права заявника на суд і на ефективний засіб юридичного захисту не буде нівельованою, якщо він матиме реальну можливість доступу до суду для захисту цивільних прав та інтересів, які вважає порушеними. В даному випадку такий захист може відбутися після ініціювання заявником скасування ухвали Господарського суду Київської області від 17.10.2019 про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ «А.С.Т.» шляхом звернення із заявою про її перегляд за нововиявленими обставинами.
В той же час, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 10.06.2021 у даній справі також звернув увагу заявника на те, що ефективний захист прав АТ КБ «Приватбанк» можливий після ініціювання заявником скасування ухвали Господарського суду Київської області від 17.10.2019 про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ «А.С.Т.» шляхом звернення із заявою про її перегляд за нововиявленими обставинами.
Можливість звернутися із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що набрали законної сили та підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом, передбачена главою 3 розділу IV ГПК України.
Керуючись ст. 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви АТ КБ «Приватбанк» від 25.10.2018 (вх. № 31385/18) (з урахуванням заяви від 03.06.2020 про відмову від забезпечення). Заявлені кредиторські вимоги у розмірі 319773314,59 грн відхилити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.
Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 13.09.2021.
Суддя С.Ю. Наріжний