вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6495/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНССТІЛЛ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договорами про закупівлю товару № 520/13/231В від 25.06.2020 року та № 811/13/54П від 02.11.2020 року у загальному розмірі 363 587,74 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНССТІЛЛ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість у загальному розмірі 363 587,74 грн. за договорами про закупівлю товару № 520/13/231В від 25.06.2020 року та № 811/13/54П від 02.11.2020 року.
Дослідивши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (363 587,74 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
02.08.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 18/4756 від 29.07.2021 року.
16.08.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вих. № б/н від 09.08.2021 року.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами про закупівлю товару № 520/13/231В від 25.06.2020 року та № 811/13/54П від 02.11.2020 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 329 434,20 грн., що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних у розмірі 5 093,61 грн. та інфляційних втрат у розмірі 29 059,93 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача 30 000,00грн. аитрат на професійну правничу допомогу.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позовними вимогами не погоджується, однак не наводить будь-яких заперечень щодо стосовно обставин укладання договорів, відносно того, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, відносно тверджень позивача в частині того, що відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав лише частково, не заперечує проти виникнення заборгованості та щодо її розміру, а також стосовно нарахованих позивачем річних та інфляційних втрат, а заперечує тільки проти стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Позиція позивача викладена у відповіді на відзив на позовну заяву
Позивач не погоджується із викладеними у відзиві запереченнями та зазначає, що наведені відповідачем міркування не є підставою для відмови або зменшення розміру судових витрат, які при вирішенні спору підлягають розподілу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2020 року між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНССТІЛЛ" (далі - позивач, постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів № 520/13/231В (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари, зазначені в п. 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари.
Постачальник зобов'язується поставити залізне обладнання, код 3494 (Комплектуючі рейкового шляху Р-43) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.2. договору).
Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає умовам діючих стандартів, ТУ, тощо та підтверджується письмовим документом, який надає підприємство - виготовлювач або правомочний орган.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що сума (ціна) договору, відповідно до специфікації № 1 становить 458 148,50 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 91 629,70 грн. Загальна сума становить 549 778,20 грн. з урахуванням ПДВ 20%.
За умовами пункту 4.1. договору товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 40-ка календарних днів.
Поставка товару здійснюється партіями в період червень - грудень 2020 року. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару протягом 20-ти календарних днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв'язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказаної в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки не є обов'язковим) (п. 5.1. договору).
Відповідно до 5.2. договору поставка товару здійснюється відповідно на умовах DDP (шахта Інгульська ДП "СХІДГЗК", с. Неопанівка, Кіровоградський район, Кіровоградська область) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.
При покупці партії товару постачальник надає сертифікат виробника, рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи (п. 5.3. договору).
Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (п. 5.4. договору).
Згідно з пунктом 6.1. договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1. договору).
Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, про що сторони підписують додаткову угоду (п. 11.2. договору).
На виконання умов договору відповідач листом № 13-13/2169 від 26 червня 2020 року подав заявку на отримання наступних виробів:
- костиль 16x16x165 ГОСТ 5812-82 - 2350 кг;
- накладка Р-43 ГОСТ 19127-73 - 2670 кг;
- підкладка Д-43 ГОСТ 7056-77 - 6 550 кг.
Прийняті на себе зобов'язань позивач виконав в повному обсязі, що підтверджено наявною в матеріалах справи видатковою накладною №2 від 10.07.2020 та товаро-транспортною накладною №Р2 від 10.07.2020.
Згідно умов договору № 520/13/231В від 25.06.2020 та специфікації до нього загальна вартість поставлених виробів складає 549 778 гривень 20 копійок з ПДВ.
Відповідач отриманий товар оплатив частково, що підтверджено наступними доказами, наявними у матеріалах справи:
- платіжним дорученням № 12214 від 24.07.2020 на суму 100 000,00 грн.;
- платіжним доручення № 13660 від 14.08.2020 на суму 70 000,00 грн.;
- платіжним дорученням № 15219 від 07.09.2020 на суму 50 000,00 грн.,
- платіжним дорученням № 16957 від 08.10.2020 на суму 100 000,00 грн.,
- платіжним дорученням № 1553 від 22.01.2021 на суму 71 264,00 грн.
- платіжним дорученням № 4006 від 05.032021 на суму 50 000,00 грн.
На час звернення позивача до суду сума боргу відповідача складала 108 514,20грн.
Крім того, між сторонами було укладено договір поставки № 811/13/54П від 02.11.2020 Сторони домовились про поставку такої продукції: магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби, код 4416 (Кріпильні деталі машинобудування: болти, гвинти, гайки, шайби, шплінти) на загальну суму 406 126 гривень 09 копійок з ПДВ.
Поставка здійснюється на в кількості, обумовленій письмовою заявкою покупця, в термін 15 календарних днів після отримання заявки.
Поставка товару здійснюється на умовах DDP на склад покупця за адресою: м. Жовті Води, вул. Першотравнева, 2Д.
Покупець по цьому договору зобов'язався здійснити оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 30-ти банківських днів.
21 грудня 2020 року за № 13-13/3888 покупець направив постачальнику заявку на поставку:
- болт калійний М22х115 ГОСТ 799-73 - 3 400 кг на суму 204 000,00 грн.;
- болт закладний М22х135 ГОСТ 19127-7311530-93 - 300 кг на суму 1 690,00 грн.
Згідно умов договору №811/13/54П від 02.11.2020 та специфікації до нього загальна вартість поставлених виробів складає 220 920 гривень 00 копійок з ПДВ.
Товар, обумовлений в заявці, був поставлений за видатковою накладною № 21 від 21.12.2020, що підтверджено наявною у матеріалах справи видатковою накладною та товаро-транспортною накладною № П21 від 21.12.2020 зазначені накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств..
З урахуванням п. 4.2. договору № 811/13/54 П відповідач повинен був розрахуватися в термін не пізніше 30 банківських днів, тобто не пізніше, ніж 04 лютого 2021 року.
На час звернення з позовом до суду по цьому договору відповідач оплату отриманої продукції не здійснював.
Загальна сума боргу відповідача перед позивачем на час звернення до суду становить 329 434,20 грн.
У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з виконанням/невиконанням сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань в частині несвоєчасної оплати за поставлений товар.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Щодо суми основного боргу
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 770 698,20 грн. підтверджується матеріалами справи.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач свої зобов'язання по договору № 520/13/231В від 25.06.2020 виконав частково у розмірі 441 264,00 грн. Заборгованість за поставлені вироби по договору № 520/13/231В від 25.06.2020 на час звернення з позовом до суду складає 108 514,20 грн.
Зобов'язання за договором № 811/13/54П від 02.11.2020 не виконувались.
Враховуючи положення пункту п. 4.2. договорів, викладених вище, строк оплати за отриманий відповідачем товар є таким, що настав.
Докази оплати Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" вартості поставленого товару на суму 329 434,20 грн. в матеріалах справи відсутні, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 329 434,20 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача втрат від інфляції за договором № 520/13/231В від 25.06.2020 за період з вересня 2020 по червень 2021в сумі 18 035,47грн.
За договором № 811/13/54П від 02.11.2020 втрати від інфляції за період з лютого 2021 по червень 2021 за розрахунком позивача склали 11 024,46грн.
Загальна сума втрат від інфляції, яку просить стягнути позивач становить 29 059,93грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5 093,61 грн. (по договору № 520/13/231В від 25.06.2020 за період з 21.08.2020 по 12.07.2021 та
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є вірним. Заперечень або контррозрахунку відповідач з приводу нарахувань не надав.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумах заявлених позивачем.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
На підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи було долучено ордер серії ДН № 128813 від 14.07.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4662 від 29.11.2013 року, договір про надання правової допомоги від 05.07.2021 року, акт прийняття-передачі наданих послуг від 05.07.2021, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 05.07.2021.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами пунктів 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статус адвоката Левіта С.О. підтверджується копією свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №4662 від 29.11.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2021 року між Левітом Семеном Олександровичем (далі - Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНССТІЛЛ" (далі - Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1 Договору Адвокат надає правову допомогу Клієнтові з приводу представництва та захисту його інтересів у судах загальної юрисдикції, адміністративних судах та господарських судах всіх інстанцій.
Згідно пункту 2 Договору для виконання цього договору Клієнт надає Адвокату такі повноваження: подавати від імені та в інтересах клієнта позовні заяви та будь які інші заяви правового характеру, знайомитися з матеріалами справи (провадження), роботи з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи (провадження), одержувати копії рішень, ухвал, постанов та вироків. Брати участь у судових засіданнях, подавати докази та брати участь у їх дослідженні, задавати запитання іншим особам, які беруть участь у справі, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, заперечувати проти клопотань доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, робити з нього копії, подавати письмові зауваження, з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення, ухвали, постанови та вироки суду, в тому числі шляхом подання апеляційних та касаційних скарг, змінювати підстави або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, відмовлятися від позову, визнавати позов повністю або частково, пред'являти зустрічний позов, укладати мирові угоди, підписувати і подавати від імені Клієнта будь-які процесуальні документи.
Сторони домовилися, що за надані адвокатом Клієнту послуги з надання правової допомоги, Клієнт сплачує адвокату гонорар. Сума гонорару є договірною, на час укладення договору є орієнтовною та залежить від складності справи, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, ознайомлення з діючими нормами права, що регулюють спірні правовідносини, часу витраченого адвокатом на вивчення судової практики з аналогічних справ, часу на надання консультацій Клієнту та часу, витраченого Адвокатом на прибуття в судові засідання та участь у судових засіданнях. Сторони дійшли згоди про те, що договірна сума адвокатського гонорару складає на час укладення договору-доручення про надання правової допомоги 30 000 (тридцять тисяч) гривень. На підтвердження сплати Клієнтом та отримання Адвокатом вказаного гонорару Сторонами складається акт про прийняття-передачу наданих послуг. Складення будь-яких інших документів на підтвердження сплати та отримання гонорару сторони не передбачили. У випадку, якщо розгляд справи у суді першої інстанції по незалежним від сторін обставинам займе понад 5 (п'ять) судових засідань та/або термін понад 6 (шість) місяців Сторонами може бути передбачена сплата додаткового гонорару за надання правничої допомоги. В такому випадку Сторони складають додаткову угоду до договору про надання правової допомоги та акт приймання-передачі додаткових послуг (п. 2 Договору).
Договір відповідно до п. 3 Договору діє з моменту його підписання Сторонами до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань або до дострокового його розірвання у випадках, передбачених чинним законодавством.
Між Адвокатом та Клієнтом підписаний акт про прийняття-передачі наданих послуг від 05.07.2021 року.
Згідно вказаного акту адвокат надав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНССТІЛЛ" прийняло послуги на суму 30 000,00грн.
Відповідно до змісту зазначеного акту адвокатом надано клієнту юридичні послуги відповідно до договору-доручення про надання правової допомоги від 05.07.2021 року, а клієнт прийняв наданні послуги.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд звертає увагу, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зазначений акт та сам договір не містять посилань, ані на назву юридичної особи-боржника, щодо заборгованості якої надається правова допомога, ані найменування господарського суду до якого подано позов.
Отже, договір про надання правової допомоги від 05.07.2021 року та акт прийняття-передачі наданих послуг 05.07.2021 не є належним та допустимим доказом надання правничої допомоги саме за правовідносинами, що виникли саме між позивачем та відповідачем та за наслідками розгляду справи № 904/6495/21
За таких обставин позивачем не доведено обсяг та вартість послуг адвоката, які останній просить стягнути з відповідача.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні щодо стягненні з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНССТІЛЛ" 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНССТІЛЛ" (50011, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, буд. 13, код ЄДРПОУ 3721487143611210) суму заборгованості у розмірі 329 434,20 грн., 3% річних у розмірі 5 093,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 29 059,93 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 453,82 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні у стягненні з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНССТІЛЛ" 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 14.09.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік