13.09.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5694/20
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),
суддів Антоніка С.Г., Дарміна М.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 року (суддя Новікова Р.Г.) у справі №904/5694/20
за позовом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради м.Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" м. Кривий Ріг
за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг
про стягнення збитків в розмірі 116 529 грн. 50 коп.
Позивач - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради м. Кривий Ріг звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" м. Кривий Ріг з позовом про стягнення збитків в розмірі 116 529грн.50коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 року у справі №904/5694/20 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 по справі №904/5694/20 скасувати та позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що зазначене рішення суду є таким, що порушує законні права та охоронювані законом інтереси управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.
Зокрема, апелянт вважає, що суд не врахував те, що осередок пожежі, що сталася 06.04.2019 в будівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Харківська, будинок 4, знаходився в середній частині приміщення 8/12.9, яке орендував саме відповідач, а отже, відповідальною особою, за завдану під час пожежі шкоду є відповідач.
Також апелянт посилається на те, що ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» до теперішнього часу не відшкодував Орендодавцю збитки, завдані внаслідок погіршення стану та знищення орендованого майна, яке сталось внаслідок пожежі та не сплатив додаткові витрати на проведення незалежної оцінки та рецензування звіту про оцінку майна. Крім того, інформацію щодо вирішення в судовому порядку питання по страховому випадку не надав, виплати страхового відшкодування на адресу Вигодонабувача не здійснені.
Отже, відповідачем не було дотримано вимог, викладених в умовах Договору №19/5 від 15.05.2018 в частині виконання зобов'язань щодо забезпечення збереження орендованого майна, утримання майна в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, що призвело до пожежі в орендованому приміщенні по вулиці Харківській у місті Кривому Розі.
Апелянт зазначає, що Господарським судом Дніпропетровської області при ухвалені судового рішеним не було з'ясовано явну причину пожежі, місце виникнення пожежі та вину відповідача, причинний зв'язок між діями відповідача та пожежою і як наслідок, заподіяною позивачеві шкодою.
Здійснюючи судовий розгляд справи суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав належної оцінки з встановленням відповідних обставин справи, доводам позивача стосовно ймовірної причини пожежі, яка виникла в орендованому відповідачем приміщенні з наявними доказами того.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 року і прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021 року (колегією суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 року (суддя Новікова Р.Г.) у справі №904/5694/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відпусткою судді Орєшкіної Е.В. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021 року визначено для розгляду справи №904/5694/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Антонік С.Г.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
12.07.2021 року відповідачем - ТОВ «Житлосервіс-КР» подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області - залишити без змін.
Комунальним підприємством теплових мереж « Криворіжтепломережа» надано пояснення на апеляційну скаргу позивача, в якому останній просив суд вирішити справу з урахуванням всіх фактичних обставин, які були ( будуть) встановлені судом, та винести законне та обгрунтоване рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс КР” (орендар) та Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (орендодавець) був укладений договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста №19/5 від 15.05.2018 (договір оренди), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, вбудоване в окремо розташовану нежилу одноповерхову будівлю, загальною площею 92,8м2, за адресою: вул. Харківська, 4 для розміщення службових приміщень.
Згідно пункту 10.1 договору оренди цей договір діє з 15.05.2018 по 15.04.2021 включно.
Пунктом 2.2 договору оренди передбачено, що вступ орендаря в строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передачі, який підписується з КП “Парковка та реклама”.
Відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 15.05.2018 орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, вбудоване в окремо розташовану нежилу одноповерхову будівлю, загальною площею 92,8м2, за адресою: вул. Харківська, 4 для розміщення службових приміщень.
Розділом 6 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний - нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки та санітарії в приміщеннях; забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки; здійснювати заходи протипожежної безпеки. У разі погіршення стану бо знищення чи допущення порушення щодо орендованого майна орендар відшкодовує орендодавцю збитки.
Згідно з матеріалами справи, Комунальне підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" користувалось нежитловим приміщення площею 465м2, також розташованим за адресою вул. Харківська, 4, на підставі договору позички від 28.04.2016, укладеним між Управлінням комунальної власності міста виконкому міської ради та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа". Тобто третя особа 2 користувалось приміщенням також розташованим в будівлі, в якій 16.04.2019 виникла пожежа.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2019 в будівлі за адресою: вул. Харківська, 4 сталась пожежа, внаслідок якої було знищено частину даху будівлі та пошкоджено облицювання стін та стелі, внутрішнє устаткування, дахове покриття та перекриття.
Відповідно до звіту про оцінку вартості майна від 01.06.2020, затвердженого наказом Управління комунальної власності міста №17 від 10.06.2020, розмір заподіяних збитків внаслідок знищення (псування) частини нежитлового приміщення через пожежу становить 95765грн. (без ПДВ) та 114918грн. (з ПДВ).
Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" м. Кривий Ріг з позовом про стягнення збитків в розмірі 116 529грн.50коп., позивач - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради м. Кривий Ріг посилався на недотримання відповідачем вимог договору оренди об'єктів комунальної власності міста №19/5 від 15.05.2018 щодо забезпечення збереження орендованого майна, утримання майна в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, що призвело до пожежі в орендованому приміщенні, що входить до комплексу будівель та споруд по вул. Харківській,4 у місті Кривому Розі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними доказами як вину відповідача у виникненні пожежі в орендованому приміщенні, так і причино-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та пожежею в орендованому відповідачем приміщенні, що призвела до пошкодження будівлі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини четвертої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно з частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стаття 224 Господарського кодексу України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При цьому згідно з вимогами частини другої статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох складових правопорушення, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Виходячи з наведеного та вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
Стверджуючи про наявність причино-наслідкового зв'язку та вини відповідача у пошкодженні будівлі внаслідок пожежі, позивач посилається на висновок експертного дослідження №14/10.8/5 від 12.06.2019 та недотримання відповідачем зобов'язань за договором оренди щодо забезпечення збереження орендованого майна, утримання майна в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки.
Частинами 1, 2 статті Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Згідно з частиною 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Долучений до матеріалів справи позивачем висновок не містить таких застережень, а тому суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що даний всновок не є належним доказом по справі.
Разом з цим, позивач посилається на те, що у висновку експертного дослідження №14/10.8/5 від 12.06.2019, виконаного судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Віценко О.О. на підставі заяви Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", було зазначено, що осередок пожежі, що сталась 16.04.2019 за адресою - вул. Харківська, 4, знаходився в середній частині приміщення 8/12.9.
Також у висновку було вказано, що причиною виникнення пожежі є дія теплових проявів електричної енергії в осередку виникнення пожежі.
Як встановив суд першої інстанції, до теплових проявів електричної енергії належать (підручник “Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках”, затверджений Міністерством освіти і науки України, автори О.В. Кулаков, В.О. Росоха, Харків 2012):
- електрична іскра (дуга). Виділяють іскри та дуги, що виникають внаслідок термічної дії струмів короткого замикання, електричні іскри (краплі металу), що створюються при електрозварюванні, виникають при руйнації колб електричних ламп розжарювання загального призначення або внаслідок накопичування зарядів статичної електрики.
Основна причина виникнення короткого замикання - порушення ізоляції провідників.
- нагрівання речовин, окремих вузлів та поверхонь технологічного устаткування. Відрізняють нагрівання електропроводу при виникненні перевантаження, нагрівання електричних контактів при виникненні великих перехідних опорів.
Причинами струмових перевантажень у кабельних виробах є:
· помилки при проектуванні електричних мереж;
· вмикання в мережу споживачів, не передбачених проектом;
· підвищення температури навколишнього середовища;
· КЗ у вторинних колах трансформаторів;
· механічні перевантаження електродвигунів тощо.
Причинами струмових перевантажень у кабельних виробах є:
· помилки при проектуванні електричних мереж;
· вмикання в мережу споживачів, не передбачених проектом;
· підвищення температури навколишнього середовища;
· КЗ у вторинних колах трансформаторів;
· механічні перевантаження електродвигунів тощо.
Причинами струмових перевантажень у кабельних виробах є:
· помилки при проектуванні електричних мереж;
· вмикання в мережу споживачів, не передбачених проектом;
· підвищення температури навколишнього середовища;
· КЗ у вторинних колах трансформаторів;
· механічні перевантаження електродвигунів тощо.
Причинами струмових перевантажень у кабельних виробах є:
· помилки при проектуванні електричних мереж;
· вмикання в мережу споживачів, не передбачених проектом;
· підвищення температури навколишнього середовища;
· КЗ у вторинних колах трансформаторів;
· механічні перевантаження електродвигунів тощо.
Виявити струмове перевантаження можливо двома способам
Причинами струмових перевантажень у кабельних виробах є - помилки при проектуванні електричних мереж; вмикання в мережу споживачів, не передбачених проектом; підвищення температури навколишнього середовища; коротке замикання у вторинних колах трансформаторів; механічні перевантаження електродвигунів тощо.
Причинами виникнення великих перехідних опорів у контактних з'єднаннях є - електрохімічна корозія металевих частин через їх несумісність; окислення та руйнування металевих поверхонь контактних з'єднань внаслідок корозії під впливом тепла, вологи, агресивних речовин та іскріння; текучість та втома металів у з'єднаннях; послаблення поверхні контакту через внутрішню та зовнішню вібрацію; виконання з'єднань методом "скрутки" та за допомогою нестандартних з'єднувальних пристроїв; застосування пристроїв з'єднання, параметри яких не відповідають допустимому струмовому навантаженню та умовам експлуатації, вказаним в інструкціях виробників; недостатнє притиснення провідників під час виконання монтажу з'єднання.
- розряди атмосферної електрики. Відрізняють прямий удар блискавки та вторинні дії блискавки.
- нагрівання електропроводів при виникненні перенапруги та струмів витоку.
Перенапруга - аварійне підвищення напруги вище за номінальну. Перенапруги бувають імпульсними (короткочасними) та тривалими.
Імпульсні перенапруги виникають внаслідок вторинних дій блискавки та перехідних процесів під час вмикання або вимикання потужних споживачів електричної енергії. Вплив таких перенапруг може призвести до електричного пробою ізоляції, наслідком якого може стати утворення електричних дуг та іскор в місцях пробою або пошкодження ізоляції з подальшим протіканням струму витоку та виникненням короткого замикання в кабельних виробах.
Тривалі перенапруги виникають внаслідок аварійних режимів роботи електромережі та порушень правил виконання ремонтних робіт.
Причинами виникнення струму витоку в кабельних виробах є - мікродефекти ізоляції, отримані при порушенні технології виготовлення; механічні пошкодження ізоляції під час транспортування, монтажу та експлуатації; теплове й електричне старіння ізоляції, вплив вологи та агресивного середовища; обрив або від'єднання проводів і доторкання їх до елементів будівель і споруд тощо.
Як вбачається з висновку експертного дослідження №14/10.8/5 від 12.06.2019 причиною виникнення пожежі є дія теплових проявів електричної енергії в осередку виникнення пожежі.
Таким чином, теплові прояви електричної енергії в орендованому приміщенні могли виникнути як внаслідок дій або бездіяльності відповідача, так і за незалежних від відповідача обставин, внаслідок неналежного утримання електромережі власником приміщення, оскільки відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на вищезазначене, на власникові комунального майна (орендованого приміщення) також лежить обов'язок належним чином утримувати електромережу в будівлі вул. Харківська, 4.
А тому, не встановлення причини пожежі та причинно-наслідкового зв'язку між пожежею та діями або бездіяльністю відповідача, виключає можливість покладення на відповідача обов'язку відшкодувати заподіяні збитки.
При цьому, посилання апелянта на те, що оскільки пожежа розпочалась у приміщенні, який орендував відповідач, то саме він і є відповідальною особою, є неспроможними, оскільки для відшкодування збитків необхідно довести вину заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок.
Крім того, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта про те, що висновок експертного дослідження від 12.06.2019 року № 14/10.8/5, який суд першої інстанції визнав неналежним доказом, не є єдиним доказом виникнення пожежі, оскільки будь-яких інших доказів, позивачем суду не надано.
Лише той факт, що пожежа виникла в орендованому приміщенні, не свідчить про беззаперечну вину орендаря, оскільки власник також є зобов'язаною особою відносно належного йому майна та його утримання.
Інші доводи апелянта є неспроможними і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 року (суддя Новікова Р.Г.) у справі №904/5694/20 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.09.2021року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя С.Г.Антонік