ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 вересня 2021 року Справа № 918/167/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Дика А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на окрему ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.07.2021 (суддя Торчинюк В.Г.) у справі №918/167/21
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 36152 грн. 34 коп.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Окремою ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.07.2021 у справі №918/167/21 стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 4 540 грн. 00 коп.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати окрему ухвалу Господарського суду Рівненської області.
Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою через недоведеність обставин, що мають значення для справи, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи; ухвала є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Так, на виконання ухвал суду про витребування доказів, позивачем були надані всі наявні у нього документи (оригінали та копії) та відповідні пояснення. Банк намагався як найшвидше надати необхідні документи та не зловживав процесуальними правами.
Зазначає, що 22.06.2021 року суд по даній справі ухвалив рішення про часткове задоволення позову, отже надані докази виявилися достатніми для прийняття рішення.
Вважає, що судом першої інстанції неправомірно застосовано до скаржника заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, оскільки Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" надало суду витребувані документи і Банк не відмовляв суду у наданні витребуваних доказів.
З урахуванням вказаного апелянт доводить, що відсутні підстави для застосування до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заходів процесуального примусу.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на окрему ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.07.2021 у справі №918/167/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.09.2021 об 14:20год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.
Запропоновано відповідачу - у строк до 27.08.2021 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Також роз'яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
Матеріалами справи стверджується, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у даній справі була отримана позивачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Разом з тим, на адресу апеляційного суду повернулась ухвала від 16.08.2021, яка направлялась ОСОБА_1 з відміткою "Укрпошти" - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідач був повідомлений про розгляд справи в установленому порядку згідно з ч.2 ст.271 ГПК України. Адреса відповідача підтверджена матеріалами справи та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Колегія суддів у зв'язку з цим зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв'язку з позначками "адресат відсутній", "закінчення терміну зберігання" тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов'язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.
Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
09.09.2021 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника апелянта - Кузіна Є.В. в іншому судовому засіданні у справі №159/3237/20.
В судове засідання представники сторін не з'явилися; повідомлені судом в установленому порядку.
Колегія суддів відхиляє клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, ураховуючи таке. Переглядаючи справу в суді апеляційної інстанції за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів керується нормами ст.270 ГПК України. Відповідно до норм ч.12 ст.270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.
При цьому господарський суд виходить з того, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника; неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, заявником клопотання не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без його участі, судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, враховуючи 30-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ст. ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
09.03.2021 Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 27 615,88 грн. боргу за кредитом, 8 143,50 грн. борг по процентах за користування кредитом, 392,96 грн. борг по комісії за користування кредитом /а.с. 1-51/.
09.03.2021 до суду першої інстанції подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження /а.с. 55/.
Відповідно до ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/167/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.03.2021.
Запропоновано позивачу надати суду докази в обґрунтування позовних вимог.
26.03.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про безпідставність позову, зокрема, що не підписував заявку на приєднання до умов договору; ставка, щодо нарахування відсотків має бути на рівні 30 відсотків в той час позивачем нараховано за ставкою 45 відсотків /а.с. 61 -64/.
В судове засідання 30.03.2021 з'явились представники сторін і суд першої інстанції ухвалою від 30.03.2021 відклав розгляд справи на 27.04.2021. Також суд витребував у позивача в строк до 20.04.2021: відповідь на відзив; договори на підставі яких виникли зобов'язання у відповідача; підтверджуючі та погоджуючі документи (із відповідачем) на зміну процентної ставки; оригінал для огляду підписаної заявки на надання кредитного ліміту та приєднання до умов договору /а.с. 71-72/.
20.04.2021 на виконання вимог ухвали суду позивачем надано лише заявку на отримання послуг, в якій зазначено, що ОСОБА_1 приєднується до Умов та Правил надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", в той же час, самі Умови та Правила, в редакції до яких приєднався відповідач, позивачем не надано /а.с. 73-76/.
23.04.2021 відповідачем було подано заяву, зі змісту якої вбачається що Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" списало з рахунку відповідача 2 270 грн. 00 коп., призначення платежу: переказ коштів. Пошлина /ас. 77-78/.
27.04.2021 в судове засідання представники сторін не з'явились; суд вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання на 18.05.2021 на 10:00 год.
Витребувано у позивача в строк до 17.05.2021: договори на підставі яких виникли зобов'язання у відповідача, зокрема Умови та Правила надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" в редакції до якої приєднався відповідач; у разі внесення змін в Умови та Правила надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", надати суду докази підписання нової редакції кредитного договору і Умов та Правил надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" відповідачем (ЕЦП або в будь який інший спосіб); підтверджуючі та погоджуючі документи (із відповідачем) на зміну процентної ставки; письмові пояснення з правовим обґрунтуванням підстав списання 2 270 грн. 00 коп. (пошлини) з рахунку відповідача, яке було здійснено 12 лютого 2021 року; письмові пояснення з належними доказами чи були зараховані кошти в сумі 2 270 грн. 00 коп. на погашення боргових зобов'язань відповідача перед позивачем.
Попереджено сторін, що при невиконанні процесуальних обов'язків, зокрема ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторону, до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до ст. 135 ГПК України /а.с. 96-97/.
28.04.2021 року через відділ канцелярії позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач наголошував на безпідставності тверджень відповідача, вказував на ґрунтовність позову, просив суд позов задоволити. Доказів, які витребовував суд надано не було /а.с. 85-89/.
Відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 18.05.2021 відкладено підготовче засідання на 08.06.2021 на 10:40 год.
Повторно витребувано у позивача в строк до 07.06.2021: договори на підставі яких виникли зобов'язання у відповідача, зокрема Умови та Правила надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" в редакції до якої приєднався відповідач; у разі внесення змін в Умови та Правила надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", надати суду докази підписання нової редакції кредитного договору і Умов та Правил надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" відповідачем (ЕЦП або в будь який інший спосіб); підтверджуючі та погоджуючі документи (із відповідачем) на зміну процентної ставки; письмові пояснення з правовим обґрунтуванням підстав списання 2 270 грн. 00 коп. (пошлини) з рахунку відповідача, яке було здійснено 12 лютого 2021 року; письмові пояснення з належними доказами чи були зараховані кошти в сумі 2 270 грн. 00 коп. на погашення боргових зобов'язань відповідача перед позивачем.
Попереджено сторін, що при невиконанні процесуальних обов'язків, зокрема ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторону, до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до ст. 135 ГПК України /а.с. 100-102/.
Ухвалою суду від 08.06.2021 закрито підготовче провадження у справі № 918/167/21. Призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2021 /а.с. 107/.
22.06.2021 позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників у призначене судове засідання, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином /а.с. 110-114/.
22.06.2021 судом було прийнято рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором № б/н від 13.08.2018- 25 345 грн. 88 коп. - заборгованість за кредитом та 2 270 грн. 00 коп. судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 2 270 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 8 143 грн. 50 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 392 грн. 96 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.
Окремою ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.07.2021 у справі №918/167/21 стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 4 540 грн. 00 коп.
Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що позивач безпідставно не виконував вимоги Господарського суду Рівненської області, що стало наслідком переходу судом від спрощеного позовного провадження до загального, а в подальшому до неодноразового відкладення розгляду справи. Разом з тим, суд першої інстанції встановив факт невиконання позивачем вимог ухвал суду, зокрема від 30 березня 2021 року, від 27 квітня 2021 року та від 18 травня 2021 року, отже АТ КБ "Приватбанк" не виконувало вимоги Господарського процесуального кодексу України та вимоги ухвал суду.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про накладення стягнення на АТ КБ "Приватбанк" штрафу в розмірі двох прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 540 грн. 00 коп., шляхом стягнення в дохід Державного бюджету України в особі Державної судової адміністрації України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи таке.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною п'ятою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді.
Лише здійснення сторонами своїх процесуальних прав для досягнення тих процесуальних цілей, які визначені законом, та сумлінне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків може забезпечити справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення господарської справи, у межах якого будуть встановлені дійсні права та обов'язки сторін.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
У відповідному контексті "добросовісність" слід розуміти як використання правових важелів процесуального статусу сторони виключно для досягнення встановленої законом процесуальної мети.
Відповідно до частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Частиною третьою статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Згідно зі статтею 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Застосування заходів господарсько-процесуальної відповідальності має на меті: запобігання неправомірній поведінці учасників судового процесу; забезпечення дотримання встановленого законом порядку та принципів здійснення правосуддя; захист інтересів учасників судового процесу, компенсацію витрат добросовісної сторони; превентивний вплив на правопорушника й інших суб'єктів тощо.
Статтею 132 Господарського процесуального кодексу України визначені види заходів процесуального примусу, до яких входить штраф.
За приписами частини першої статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи та витребовував необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи.
За визначенням наведеним у частині першій статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, з огляду на наведені норми, обставини справи встановлюються на підставі, зокрема, письмових доказів, а зібрання відповідних доказів є одним із завдань підготовчого провадження, визначених статтею 177 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено судом апеляційної інстанції суд першої інстанції неодноразово витребовував у позивача докази на підставі яких виникли зобов'язання у відповідача, зокрема Умови та Правила надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" в редакції до якої приєднався відповідач; у разі внесення змін в Умови та Правила надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", зобов'язував надати суду докази підписання нової редакції кредитного договору і Умов та Правил надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" відповідачем (ЕЦП або в будь який інший спосіб); підтверджуючі та погоджуючі документи (із відповідачем) на зміну процентної ставки; письмові пояснення з правовим обґрунтуванням підстав списання 2 270 грн. 00 коп. (пошлини) з рахунку відповідача, яке було здійснено 12 лютого 2021 року; письмові пояснення з належними доказами чи були зараховані кошти в сумі 2 270 грн. 00 коп. на погашення боргових зобов'язань відповідача перед позивачем.
Також, попереджав сторін, що при невиконанні процесуальних обов'язків, зокрема ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторону, до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до ст. 135 ГПК України /а.с. 100-102/.
Систематичне ж невиконання вимог ухвал суду позивачем не свідчить про виконання стороною обов'язку забезпечити розумність строків розгляду справи та сприяння у з'ясуванні всіх обставин справи з метою законного, обґрунтованого, правильного ухвалення судового рішення.
Розмір застосованого штрафу - у сумі двох прожиткових мінімумів для працездатних -4540,00 грн. відповідає положенням статті 135 Господарського процесуального кодексу України.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що наведені місцевим господарським судом обґрунтування обставин невиконання процесуальних обов'язків позивачем є достатніми підставами для застосування до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно з'ясував всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" штрафу в порядку процесуального примусу.
Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо достатності місцевому суду письмових доказів для прийняття рішення, про що свідчить часткове задоволення позову, оскільки саме не подання витребуваних судом доказів позивачем і стало причиною для часткового задоволення позову і зменшення суми основного боргу на суму безпідставно списаних з рахунку відповідача коштів (пошлина).
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними. Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм процесуального права судом першої інстанції судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 135, 227, 229, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на окрему ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.07.2021 у справі №918/167/21 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "13" вересня 2021 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.