вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" вересня 2021 р. Справа№ 911/1806/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Станіка С.Р.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 02.09.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден» на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2021 (повний текст ухвали складено 24.06.2021)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча організація «Міжріччя-Сервіс»
про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден» та особам, які діють в його інтересах, вчиняти дії
у справі № 911/1806/21 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча організація «Міжріччя-Сервіс»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден»
2) Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Прозріння»
про витребування майна, зобов'язання вчинити дії, визнання недійсними договорів, технічних умов та технічного рішення
У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча організація «Міжріччя-Сервіс» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про витребування майна, зобов'язання вчинити дії, визнання недійсними договорів, технічних умов та технічного рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконне заволодіння та реєстрацію прав власності за відповідачем 1 майна, належного позивачу, а саме: ЗТП № 1504 (2*630 кВА). Також, позивач стверджує, що без належних на те правових підстав, між відповідачами укладені спірні документи, а саме: Договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №КСР-00-18-0517 від 14.12.2018 р. разом із Додатковою угодою про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №2-КСР-00-18-0517/2019 між Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» та ТОВ «Рівер-Гарден»; Технічні умови № КСР-00-18-0517 нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок разом із Змінами №1 до Технічних умов №КСР-00-18-0517 від 10.12.2018 р.; технічне рішення № КСР-00-18-0517 до проектної документації (нестандартного приєднання до електричних мереж та електроустановок, підготовлене Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» 26.06.2019 р.
Враховуючи зазначене, позивач просив:
- витребувати з незаконного володіння ТОВ «Рівер Гарден» на користь ТОВ «Обслуговуюча організація «Міжріччя-Сервіс» майно, а саме - нежитлову будівлю (ЗТП) загальною площею 73,6 кв.м., розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2293375932218; кабель ААБл 3*185, довжиною 3,2 км; комірки 10 кВ №10 та №5, що розміщені в РП-7;
- скасувати запис про право власності №40599998 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який було внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер: 56669064 від 17.02.2021 державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Тарнавської Світлани Володимирівни про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю (ЗТП) за адресою Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада загальною площею 73,6 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден» (код ЄДРПОУ 37633451), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2293375932218;
- визнати недійсним Договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №КСР-00-18-0517 від 14.12.2018 разом із Додатковою угодою про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №2-КСР-00-18-0517/2019 між ПрАТ «Київобленерго» та ТОВ «Рівер-Гарден»;
- визнати недійсними Технічні умови №КСР-00-18-0517 нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок від 10.12.2018 разом із Змінами№1 до Технічних умов №КСР-00-18-0517 від 10.12.2018;
- визнати недійсним технічне рішення №КСР-00-18-05І7 до проектної документації (нестандартного приєднання до електричних мереж та електроустановок), підготовлене ПрАТ «Київобленерго» 26.06.209;
- визнати недійсним договір «Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» між ТОВ «Рівер Гарден» та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
- визнати недійсним Договір №420091612 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 12.02.2021, укладений між ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ТОВ «Рівер Гарден».
Разом із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- заборони ТОВ «Рівер Гарден» та особам, які діють в його інтересах, здійснювати відчуження та передачу у користування нежитлової будівлі (ЗТП) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2293375932218), адреса: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 3221888800:38:140:0567, шляхом заборони внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно реєстрації/перереєстрації права власності та інших речових прав щодо даного об'єкту нерухомого майна.
- заборони ТОВ «Рівер Гарден» та особам, які діють в його інтересах, використання, передачу у користування та відчуження майна, що розташоване в нежитловій будівлі (ЗТП) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2293375932218) за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 3221888800:38:140:0567, а також комірками 10 кВ №10 та №5, що розміщені в РП-7.
- заборони ТОВ «Рівер Гарден» та особам, які діють в його інтересах, доступ до нежитлової будівлі (ЗТП) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2293375932218) за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 3221888800:38:140:0567.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову, позивач вказує на те, що ТОВ «Рівер Гарден», фактично здійснює незаконну системну діяльність, спрямовану на протиправне заволодіння елементами електромереж, належними іншим власникам. Про це свідчить наявність кримінального провадження №12021116150000102. На думку позивача, відверте ігнорування правами та законними інтересами власників та користувачів електромереж при розробці технічних умов, спроби зареєструвати право власності на майно, створене багато років тому без достатніх правових підстав, заміна сторони з ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» на ТОВ «Рівер Гарден» у відносинах щодо приєднання до системи розподілу, яка заперечується самим підписантом - колишнім директором ТОВ «Б.М.К. - Білдінг» тощо, свідчить про нагальну потребу у застосуванні заходів забезпечення позову до розгляду справи по суті. З метою попередження подальших можливих зловживань з боку відповідача, у тому числі для запобігання протиправної передачі права власності, знищення чи розукомплектування спірного майна, що унеможливить виконання рішення суду, у разі задоволення позову, позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову, заявлені у поданій заяві.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча організація «Міжріччя-Сервіс» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову у справі № 911/1806/21, а саме:
- заборонено ТОВ «Рівер Гарден» та особам, які діють в його інтересах, здійснювати відчуження та передачу у користування нежитлової будівлі (ЗТП) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2293375932218), адреса: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 3221888800:38:140:0567 шляхом заборони внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно реєстрації/перереєстрації права власності та інших речових прав щодо даного об'єкту нерухомого майна;
- заборонено ТОВ «Рівер Гарден» та особам, які діють в його інтересах, використання, передачу у користування та відчуження майна, що розташоване в нежитловій будівлі (ЗТП) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2293375932218) за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 3221888800:38:140:0567, а також комірками 10 кВ №10 та №5, що розміщені в РП-7.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 22.06.2021, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2021 у справі №911/1806/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №911/1806/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 поновлено пропущений строк звернення з апеляційною скаргою, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Рівер Гарден» на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2021, справу призначено до розгляду на 02.09.2021. Витребувано у Господарського суду Київської області належним чином засвідчену копію ухвали від 22.06.2021 у даній справі №911/1806/21.
У відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, ТОВ «Обслуговуюча організація «Міжріччя-Сервіс» проти задоволення скарги заперечило, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях відповідача-1, а ухвала місцевого суду від 22.06.2021 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду про забезпечення позову без змін.
У письмових поясненнях ТОВ «Прозріння» заперечило проти задоволення апеляційної скарги та просило задовольнити повністю позовні вимоги. При цьому, третя особа зазначила, що станом на 10.10.2020 на земельній ділянці з кадастровим номером 3221888800:38:140:0567 вже знаходилося належне ТОВ «ОО «Міжріччя-Сервіс» на праві власності майно - ЗТП № 1504 (2х630 кВА). Не дивлячись на вказаний факт ТОВ «Рівер Гарден» 15.02.2021, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер: 56669064 від 17.02.2021, державним реєстратором Гостомельської селищної ради Тарнавською С.В. було зареєстровано право власності на будівлю ЗТП.
За доводами третьої особи, ТОВ «Рівер Гарден» було подано неправдиве повідомлення про початок будівельних робіт від 31.12.2020 та здійснено подальшу реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації на майно, яке вже явно існувало станом на 10.10.2020.
02.09.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду Київської області надійшла належним чином засвідчена копія ухвали від 22.06.2021 у даній справі №911/1806/21.
У судове засідання 02.09.2021 з'явилися представники ТОВ «Рівер Гарден» та ТОВ «ОО «Міжріччя-Сервіс».
Представник ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ТОВ «Прозріння» у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, відповідачі-2,3 та третя особа повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Представник ТОВ «Рівер Гарден» у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, ухвалу місцевого суду від 22.06.2021 у справі №911/1806/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.
Представники ТОВ «ОО «Міжріччя-Сервіс» заперечили проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу і додаткових пояснень та просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову залишити без змін.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої ст.136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №914/1257/18).
Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звертається (має намір звернутися) позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.05.2019 року у справі № 915/1792/18).
Також, за висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - Постанова № 16) зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як зазначалось вище, в обґрунтування необхідності забезпечення позову, позивач зазначає, що ТОВ «Рівер Гарден», фактично здійснює незаконну системну діяльність, спрямовану на протиправне заволодіння елементами електромереж, належними іншим власникам. Про це свідчить наявність кримінального провадження №12021116150000102. На думку позивача, відверте ігнорування правами та законними інтересами власників та користувачів електромереж при розробці технічних умов, спроби зареєструвати право власності на майно, створене багато років тому без достатніх правових підстав, заміна сторони з ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» на ТОВ «Рівер Гарден» у відносинах щодо приєднання до системи розподілу, яка заперечується самим підписантом - колишнім директором ТОВ «Б.М.К. - Білдінг» тощо, свідчить про нагальну потребу у застосуванні заходів забезпечення позову до розгляду справи по суті. З метою попередження подальших можливих зловживань з боку відповідача, у т.ч. для запобігання протиправної передачі права власності, знищення чи розукомплектування спірного майна, що унеможливить виконання рішення суду, у разі задоволення позову, позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову, заявлені у поданій заяві.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно правового висновку Верховного суду від 17.10.2019 року у справі №640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).
За таких обставин, на переконання колегії суддів, для забезпечення ефективного захисту прав позивача у разі задоволення позову, місцевим господарським судом правомірно застосовано такий обмежувальний захід, як заборона відповідачу 1 та особам, які діють в його інтересах, здійснювати відчуження та передачу у користування нежитлової будівлі (ЗТП) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2293375932218), адреса: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 3221888800:38:140:0567, шляхом заборони внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно реєстрації/перереєстрації права власності та інших речових прав щодо даного об'єкту нерухомого майна, а також, використання, передачу у користування та відчуження майна, що розташоване в нежитловій будівлі (ЗТП) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2293375932218) за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 3221888800:38:140:0567, комірками 10 кВ №10 та №5, що розміщені в РП-7.
Колегія суддів звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Крім того, відповідні заходи не пов'язані з правом, а стосуються убезпечення від вчинення будь-яких дій поза правовим полем до вирішення спору про право і дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що задоволені судом заходи забезпечення позову, жодним чином не порушують інтересів відповідачів та інших осіб, в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача, є адекватними і пов'язаними з предметом спору. При цьому, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду, що, в свою чергу може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.
Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, враховуючи те, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, зважаючи на те, що вжиття заходів забезпечення не призведе до будь-якої істотної шкоди інтересам сторін у спорі, але невжиття їх може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ «ОО «Міжріччя-Сервіс» про вжиття заходів забезпечення позову саме, щодо заборони здійснювати відчуження та передачу у користування нежитлової будівлі та використання, передачу у користування та відчуження майна, що розташоване в нежитловій будівлі (ЗТП).
В той же час, місцевий господарський суд вірно відмовив заявнику у вжитті заходів забезпечення позову щодо заборони ТОВ «Рівер Гарден» (код ЄДРПОУ 37633451, місцезнаходження 01015, місто Київ, вул. Старонаводницька, будинок 29, офіс 3) та особам, які діють в його інтересах доступу до нежитлової будівлі (ЗТП) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2293375932218) за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 3221888800:38:140:0567, оскільки, відповідно до п. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 22.06.2021 про забезпечення позову у справі №911/1806/21 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден» на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2021 у справі №911/1806/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2021 у справі №911/1806/21 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден».
4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 22.06.2021 у справі №911/1806/21 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 13.09.2021
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді Є.Ю. Шаптала
С.Р. Станік