Справа № 11-cc/824/275/2021 (757/62611/19-к) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 277 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
07 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні судув місті Києві апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2020 року, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри від 02.08.2019 в рамках кримінального провадження №42018000000001818 від 31.07.2018.
Приймаючи рішення, слідчий суддя вказав, що на час розгляду скарги досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001818 від 31.07.2018 закінчено, та прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, та скасувати повідомлення від 30.07.2019 про зміну раніше оголошеної підозри у кримінальному провадженні №42018000000001818.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги підозрюваний зазначає, що розгляд його скарги здійснювався протягом семи місяців та неодноразово відкладався через неявку у судове засідання прокурора. Стверджує, що прокурором подано заяву про відвід слідчого судді з метою затягування процесу, а сам розгляд скарги здійснено без участі підозрюваного. Додає, що скарга подана у передбачений законом строк з дотриманням норм КПК України.
Далі в апеляційній скарзі підозрюваний вказує на порушення підслідності, невідповідність кваліфікації, необґрунтованість підозри. зазначає про наявність підстав для повернення обвинувального акта прокурору та додає, що матеріали провадження слідчим суддею офіційно не витребовувалися.
Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску строку вказує, що ухвалу слідчого судді постановлено без його участі, ухвала йому не направлялась, а про існування оскаржуваного судового рішення стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 участі у судовому засіданні не приймав, ухвала слідчого судді апелянту не направлялась, про існування оскаржуваного судового рішення стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущено з поважних причин.
Справа неодноразово призначалась до розгляду, про що повідомлено учасників провадження, проте в судове засідання ні апелянт, ні прокурор не прибули, будь-яких заяв до суду від них не надходило. У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності зазначених осіб, явка яких не є обов'язковою.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження №42018000000001818, відомості про яке 31.07.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
10.08.2018 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
30.07.2019 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
27.11.2019 підозрюваний ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зі скаргою про скасування повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри від 30.07.2019 в рамках кримінального провадження №42018000000001818.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2020 року у задоволенні даної скарги підозрюваного ОСОБА_6 відмовлено.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для скасування повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри від 30.07.2019 в рамках кримінального провадження №42018000000001818 від 31.07.2018, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 п.п. 4, 5 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Крім того, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому слідстві може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру від 10.08.2018 та в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 30.07.2019 ОСОБА_6 , вказано зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (а.с. 11-14, 24-30 т. 1).
Твердження підозрюваного ОСОБА_6 про те, що скарга про скасування повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри від 30.07.2019 подана з дотриманням норм КПК України, та у строки, передбачені законом, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, з урахуванням вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, проте, у відповідності до вимог чинного законодавства, факт звернення підозрюваного у передбачені законом строки до суду зі скаргою, не тягне за собою скасування оскаржуваного судового рішення та автоматичне визнання повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри від 30.07.2019 незаконним та необгрунтованим, з урахуванням тих обставин, що підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України та здійснена за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_6 причетний до інкримінованого кримінального правопорушення.
Посилання підозрюваного на невідповідність кваліфікації його дій, слід визнати необгрунтованими, оскільки на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, тоді як оцінка кваліфікації дій підозрюваного буде дана судом при розгляді справи по суті, з урахуванням тих обставин, 13.04.2020 обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні скеровано до Печерського районного суду міста Києва.
Твердження апелянта про наявність підстав для повернення обвинувального акта прокурору, на переконання колегії суддів, з урахуванням вимог ст. 314 КПК України, не є предметом розгляду на даному етапі провадження.
Не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення і посилання апелянта на порушення територіальної підслідності даного кримінального провадження, оскільки відповідно до постанови Заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження іншому органу досудового розслідування, здійснення досудового розслідування доручено Головному слідчому управлінню Служби безпеки України (а.с. 91 т. 1).
Посилання підозрюваного в апеляційній скарзі на неодноразове перенесення розгляду його скарги через неявку у судові засіданні прокурора, що в свою чергу призвело до тривалого розгляду справи у суді та те, що розгляд скарги здійснено за його відсутності, заслуговують на увагу, проте не є визначеною законом самостійною підставою для визнання повідомлення про підозру незаконним.
Твердження апелянта про те, що прокурором подано заяву про відвід слідчого судді з метою затягування процесу, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, з урахуванням змісту заяви про відвід, у якій прокурор посилався на упередженість слідчого судді.
Посилання автора апеляційної скарги на те, що слідчим суддею не витребовувалися у органу досудового розслідування матеріали кримінального провадження, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, є необгрунтованим, оскільки чинний КПК України не містить норм, які б прямо покладали на слідчого суддю такий обов'язок.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі підозрюваного, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 277-278, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити підозрюваному ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2020 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри в рамках кримінального провадження №42018000000001818 від 31.07.2018, залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4