Справа № 172/1450/19
Провадження № 1-кп/172/4/21
14.09.2021 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілої - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у сел. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040420000426 від 17.12.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Сміла Черкаської області, має середньо-спеціальну освіту, є військовозобов'язаним, не працює, утримує неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчинені кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -
ОСОБА_6 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 у листопаді 2019 року з дозволу власниці - ОСОБА_10 , користувались приміщенням літньої кухні розташованої на території садиби АДРЕСА_2 , з метою попрати особисті речі та заночувати. Покидаючи приміщення літньої кухні ОСОБА_10 , у ОСОБА_6 виник протиправний намір, направлений на порушення недоторканості житла ОСОБА_10 , а саме: на незаконне проникнення до приміщення літньої кухні, розташованої на території садиби АДРЕСА_2 . З цією метою, покидаючи приміщення літньої кухні ОСОБА_10 , ОСОБА_6 не зачинив вхідні двері на навісний замок, не замкнувши його.
В подальшому, 15.12.2019 року ОСОБА_6 продовжуючи свій протиправний намір, направлений на порушення недоторканості житла ОСОБА_10 , а саме: на незаконне проникнення до приміщення літньої кухні, розташованої на території садиби АДРЕСА_2 та достовірно знаючи про те, що ОСОБА_10 тимчасово відсутня за місцем свого проживання, а вхідні двері до приміщенні літної кухні не зачинені, спільно з ОСОБА_9 , яку ввів в оману, а саме, запевнивши її у погодженні з власницею на користування приміщенням літньої кухні, направився до території садиби ОСОБА_10 .
Так, ОСОБА_6 15.12.2019 року близько 19:00 год. з метою тимчасового проживання, при цьому не маючи дозволу власниці проникнути до приміщення літньої кухні, розташованої на території садиби АДРЕСА_2 , реалізуючи свій протиправний намір направлений на порушення недоторканості житла ОСОБА_10 , а саме: на незаконне проникнення до приміщення літньої кухні, в порушення ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканність житла, умисно, з метою вторгнення до житла всупереч волі законного власника, спільно з ОСОБА_9 зайшли до території садиби та через вхідні двері незаконно проникли до приміщення літньої кухні розташованої на території садиби АДРЕСА_2 . У вказаному приміщенні ОСОБА_6 та ОСОБА_9 залишилися до 07:30 год. 16.12.2019 року, після чого покинули вказане приміщення та територію садиби і припинили свої неправомірні дії.
У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Пояснив, що 14.12.2019 року його дружина ОСОБА_9 домовилася з потерпілою, що остання дозволить їм покупатися і попрати в кухні. 15.12.2019 року він закінчив прати, а дружина зранку на роботу пішла. 15.12.2019 року увечері вирішив покупати дітей і потім вирішили залишитися до ранку, оскільки був мороз. Зранку 16.12.2019 року пішли з кухні, закрили і більше там не з'являлися. Потерпіла сама дозволила їм знаходитися в кухні. Воду гріли на газовій плитці. З 15 по 16 грудня вирішили покупатись, але дозволу потерпіла не давала. 16.12.2019 року о 06:30 год. пішли з кухні.
Потерпіла ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим неприязні відносини, оскільки він вчинив злочин. З 02.12.2019 року по 16.12.2019 року вона з дитиною знаходилася у лікарні в м. Дніпро. Коли приїхала додому, то близько 02:00 год. прийшов сусід і повідомив, що горить літня кухня. Після чого вона викликала пожежників, які погасили пожежу, а також поліцію. Коли вона була в лікарні, то сусід повідомив, що бачив в літній кухні ОСОБА_6 зі своєю сім'єю, які там жили. Один раз дружина ОСОБА_6 попросила і вона їй дозволила, випрати білизну у літній кухні. Кухня замикалась на навісний замок. За два-три дні до виписки з лікарні дружина ОСОБА_6 телефонувала і просила ще раз випрати білизну, але вона була у лікарні, а тому не дозволила. Потім ОСОБА_11 зателефонував чоловікові і повідомив, що горить світло. Так як чоловік також був в м. Дніпро, то попросив ОСОБА_11 зайти і подивитись чому горить світло. Останній зайшов до літньої кухні і побачив там ОСОБА_6 , його дружину, дітей і брата дружини. Під час пожежі, вона зателефонувала дружині ОСОБА_6 і запитала, чому горить кухня, на що вона повідомила, що не знає, але коли прийшла до неї, то попросила пробачення і сказала, що це " ОСОБА_12 ". Коли вона приїхала з м. Дніпро близько 20:20 год., то відразу пішла до батьків, бо там була інша дитина, а біля свого дому не проходила. Оскільки у літній кухні ОСОБА_11 бачив ОСОБА_6 , то вона зробила висновок про те, що він винен у пожежі. Після пожежі чоловік знайшов замок у згарищі і він був закритий. До літньої кухні підведено газ і електропостачання, є газова плита. Увечері близько 22:00 год. ОСОБА_11 бачив як ОСОБА_6 йшов з кухні сам, без дітей. Причина пожежі їй не відома. Думає, що це ОСОБА_6 , оскільки бачили його в кухні останнім.
Не зважаючи на повне невизнання обвинуваченим своєї вини, винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю підтверджена показаннями свідків та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.
Допитаний судом свідок ОСОБА_9 пояснила, що з потерпілою дружили раніше, обвинувачений є її співмешканцем. Вона один раз просила потерпілу попрати у неї та покупатися, так як у неї вдома відрізали світло та газ. Після того як попрали, пральна машинка залишилась в кухні. Коли загорілась кухня, вона з дітьми та чоловіком була вдома. 15.12.2019 року вона приїхала з роботи. 14.12.2019 року чоловік купав дітей у літній кухні. Потерпіла телефонувала, але не давала дозвіл перебувати в літній кухні 15.12.2019 року. ОСОБА_6 проник туди без дозволу. Потім потерпіла зателефонувала і сказала, що горить її літня кухня, але сказала, що причина невідома і вона прийшла на пожежу. З 15.12.2019 на 16.12.2019 року вони ночували в літній кухні, а зранку 16.12.2019 року вона поїхала на роботу, а чоловік сказав, що власниця дозволила залишитися в літній кухні, але потім коли потерпіла стала заперечувати проти цього, то чоловік зізнався, що вона не давала дозвіл. Можливо пожежа сталася через зношену електричну проводку.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що з обвинуваченим відносини напружені стали через скоєний злочин, потерпіла є його співмешканкою. Обвинувачений разом з сім'єю проживав в сел. Письменне. Він поїхав у м. Дніпро до дружини у лікарню першою електричкою. Йому зателефонував ОСОБА_11 і повідомив, що хтось є у старій хаті, на що він попросив ОСОБА_11 подивитися хто там. Після цього останній повідомив, що в літній кухні знаходиться ОСОБА_6 зі своєю сім'єю та родичами, вони там топлять, випивають. Раніше вони з дружиною дозволяли перебувати в літній кухні ОСОБА_6 та його сім'ї, щоб покупатись та випрати речі. Але саме в той день, дозволу не давали знаходиться у цьому чи іншому приміщенні. Будинок належить його співмешканці ОСОБА_10 . Кухня опалювалася газовим конвектором. Кухня замикалася на навісний замок, який після пожежі знайшли поламаним. Кухня була замкнута коли він їхав з дому, він особисто її замкнув. Наступного дня увечері близько 18:20 год. приїхала ОСОБА_10 , а після 22:00 год. прийшов ОСОБА_14 і повідомив, що горить літня кухня, де був ОСОБА_6 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що потерпіла є його сусідкою, стосунки нормальні. Він з 15 на 16.12.19 до пізна ремонтував автомобіль, десь до 23:00-24:00 год., почув тріскіт, вийшов на город і побачив як горить кухня в будинку, де жила ОСОБА_16 . Побіг туди і побачив там ОСОБА_17 . Потім він позвав потерпілу і повернувся. Чи мав обвинувачений відношення до будинку не відомо. Пізніше прийшов обвинувачений з дружиною. Його дружина казала, що вона не винна. Хто саме підпалив ніхто не знає.
Крім показань свідків, вина обвинуваченого повністю доведена дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 17.12.2019 року зареєстроване кримінальне провадження № 12019040420000426 за фактом незаконного проникнення ОСОБА_6 до приміщення літньої кухні, належного ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 1);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 17.12.19, згідно з яким ОСОБА_10 повідомила, що ОСОБА_6 15.12.2019 року проник до приміщення кухні за адресою: АДРЕСА_2 (т. 3 а.с. 7);
- протоколом огляду місця події від 17.12.19 року з фототаблицею в ході якого оглянута територія садиби за вищевказаною адресою, де розташоване приміщення літньої кухні. На момент огляду покрівля та верхні стропила пошкоджені та мають сліди пошкодження вогнем. В середині в двох кімнатах на підлозі знаходяться обгорілі рештки покрівлі та домашніх речей. Двері та віконні рами приміщення відсутні. До приміщення під'єднана металева труба газопостачання. На землі навпроти приміщення маються залишки дощечок зі слідами пошкодження вогнем (т. 3 а.с. 16-20);
- актом про пожежу, складеним 17.12.2019 року комісією у складі провідного інспектора Васильківського РС ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області ОСОБА_18 , начальником караулу 55 ДПРЧ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області ОСОБА_19 , пожежним-рятувальником 55 ДПРЧ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області ОСОБА_20 , згідно з яким 17.12.2019 року о 01:30 год. ОСОБА_10 виявлено пожежу літньої кухні, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та звітом про причину виникнення пожежі, відповідно до якого пожежа, що сталася за вищевказаною адресою має один незалежний осередок пожежі, а саме: осередок пожежі виник в кімнаті (господарчій споруді). Пожежа, що сталася має дві найімовірніших причини пожежі: версія виникнення горіння внаслідок дії теплових проявів електричної енергії - короткого замикання; версія виникнення горіння внаслідок занесення джерела запалювання ззовні (т. 3 а.с. 22-24);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.19 з фототаблицею у ході якого підозрюваний ОСОБА_6 розказав та показав механізм проникнення до приміщення літньої кухні, розташованої на території садиби, належній ОСОБА_10 . При цьому розказав в який період часу він перебував в літній кухні (т. 3 а.с. 49-52).
При цьому суд не погоджується з доводами захисника про відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення оскільки літня кухня не є житлом у розумінні чинного законодавства з огляду на те, що зазначене приміщення має газопостачання, електропостачання, опалення для забезпечення комфортних умов у холодний період, місце для приготування та прийому їжі, відпочинку. Тобто саме ця літня кухня має всі ознаки характерні для житла як тимчасового так і постійного. Зазначений факт підтверджується показаннями потерпілої, свідків, а також тим фактом, що обвинувачений із сім'єю залишились там ночувати.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, проживає без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 , на утриманні має трьох неповнолітніх дітей.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.
З урахуванням обставин справи, думки прокурора, потерпілої, характеристики особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне й доцільне призначити покарання в межах санкції статті КК України за якою ОСОБА_6 визнаний винним, у виді обмеження волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
До початку підготовчого судового засідання потерпілою ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення на загальну суму 159439,00 грн.
У судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_10 свої вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач цивільний позов не визнав.
Заслухавши сторони та вивчивши матеріали справи суд приходить до такого.
Згідно зі ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, шкода, заподіяна злочинними діями, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У судовому засіданні доведена вина обвинуваченого у порушенні недоторканості житла, однак жодних прямих доказів того, що пожежа та знищення майна сталася внаслідок його умисних чи не обережних дій суду не надано. Обвинувачення в цій частині ОСОБА_6 не висувалось. Саме по собі проникнення до житла чи іншого володіння особи не може спричинити будь-які збитки за відсутності ознак іншого злочину проти власності.
Щодо вимог цивільного позивача про відшкодування моральної шкоди суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Статтями 16, 23, 1167 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.п. 9, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Під час судового розгляду позивачем не доведено факт моральних страждань та заподіяння моральної шкоди скоєним кримінальним правопорушенням, адже про факт незаконного проникнення потерпіла дізналась лише після його закінчення, не була безпосереднім свідком події та не могла відчувати моральні переживання в цей час, що могли б вплинути на стан її здоров'я. Тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
На досудовому розслідуванні судові експертизи не проводились, речові докази у справі відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні проступку передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Позов ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення залишити без задоволення.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1