Справа № 199/1023/20
(4-с/199/26/21)
08.09.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В.,при секретарі Божко А.В., за участі представника заявника - боржника Маніної М.А, державного виконавця Швидкої Я.Г., стягувача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі скаргу ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Швидкої Яни Геннадіївни про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом,заінтересована особа-стягувач ОСОБА_1 ,-
Заявник звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Швидкої Яни Геннадіївни про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, зазначивши, що 23 березня 2020 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська було винесено рішення по справі № 199/1023/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення дітьми повноліття. Рішення набуло чинності 06 серпня 2020 р., виконавчий лист був виданий 20 серпня 2020 р. Рішення по справі № 199/1023/20 заявник отримав лише 3 червня 2020 р.
15 жовтня 2020 р. старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гомілко А.Є. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви про примусове виконання виконавчого листа № 199/1023/20 від 20.08.2020 р. При цьому 09.12.2020 р. державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Швидкою Я.Г. було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Заявник зазначає, що жоден із вищезгаданих документів йому не надсилався, отже він не був належним чином повідомлений. Про наявність вказаних постанов він дізнався лише 20.07.2021 року. При винесенні постанови про тимчасове обмеження заявника у праві керувати транспортними засобами, державним виконавцем не було враховано, що таке обмеження позбавляє заявника єдиного законного джерела засобів для існування, а також засобів для сплати аліментів, оскільки він працював водієм автотранспортних засобів у транспортному відділі ТОВ «Торговий дім «Ельба», що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 . У зв'язку з чим заявник просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС у м.Дніпрі ПСМУ МЮ (м.Дніпро) Швидкої Я.Г. від 09.12.2020 р. про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом ОСОБА_2 .
Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Державний виконавець та стягувач в судовому засіданні проти скарги заперечували.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали виконавчого провадження, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 року, та відповідно до ст.9КонституціїУкраїни є частиною національного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст.10 ЦПК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).
Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.03.2020 року присуджено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від його доходу (заробітку), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 14 лютого 2020 року. А також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання в розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 14 лютого 2020 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У провадженні Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) знаходиться виконавче провадження № 63080246 від 15.10.2020 з примусового виконання вищевказаного рішення суду.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
09.12.2020 р. державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Швидкою Я.Г. було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частин 1, 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Згідно ч.ч.4,9,13 ст.71 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Згідно припису п.1 ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 дійсно працював на посаді водія автотранспортних засобів з 20.05.2020 року та був звільнений за власним бажанням 17.08.2020 року, у той час як постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами була винесена 09.12.2020 р.
Оскільки у боржника, станом на день винесення спірної постанови, наявна заборгованості зі сплати аліментів, яка станом на серпень 2021 року становить 731280,83 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці та проти якої останній не заперечує та на момент винесення постанови боржник не працював водієм, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги про визнання постанови неправомірною та її скасування, так як дії державного виконавця повністю відповідали вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».
Керуючись ст.ст. 259,447-451 ЦПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Швидкої Яни Геннадіївни про встановлення тимчасового обмеження керування транспортним засобом,заінтересована особа-стягувач ОСОБА_1 ,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали апеляційної скарги.
Суддя