13 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5003/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської Ради Кременчуцького району Полтавської області у видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї загиблого на підставі пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як члену сім'ї особи, яка за життя прирівнювалась та належала до осіб з інвалідністю внаслідок війни із числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, і яка померла після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської Ради Кременчуцького району Полтавської області видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї загиблого на підставі пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як члену сім'ї особи, яка за життя прирівнювалась та належала до осіб з інвалідністю внаслідок війни із числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, і яка померла після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 , який був інвалідом 2 групи, брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та мав пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 . 26.04.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про встановлення статусу "члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" та видачу посвідчення з відповідним записом. 13.05.2021 за вихідним №05/3325 листом Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської Ради Кременчуцького району Полтавської області позивачу було відмовлено у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з посиланням на те, що вказаний Закон поширюється тільки на членів сім'ї військовослужбовців, вказаних у ст.6 та 7 зазначеного Закону, які померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують законні права щодо встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана та видачу посвідчення, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов відповідач просить в задоволенні позову відмовити та вказує на те, що позивачем не було надано доказів того, що отримане захворювання в результаті чого ОСОБА_2 став інвалідом 2 групи та що стало причиною смерті останнього, було пов'язане з виконанням обов'язків військової служби в контексті статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" під час воєнних дій та конфліктів, а тому він не є ветераном війни у розумінні зазначеної статті.
Дослідивши докази та письмові пояснення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до довідок відділу державної служби охорони при Кременчуцькому МУ УМВС України в Полтавській області №182 від 24.07.2001, №187 від 10.05.2001 ОСОБА_2 працював у відділі державної служби охорони при Кременчуцькому МУ УМВС України в Полтавській області 3 05.09.1986 по 13.07.2001, звільнений з ОВС за ст. 63 п. "б" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу). Згідно наказу ВО при УВС Полтавської області №28 ос від 01.08.1990 був відряджений в розпорядження УО при УВС Київської області для участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 01.08.1990 по 01.12.1990 (30-ти кілометрова зона м. Прип'ять) /а.с. 15, 20/.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №123-С було визначено причину - захворювання, пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС /а.с. 12/.
У відповідності до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чонобильської катастрофи серії НОМЕР_2 та вкладки до посвідчення № НОМЕР_3 від 20.09.2001 - ОСОБА_2 був віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи /а.с. 16/.
26.01.2001 ОСОБА_2 було видане посвідчення інваліда 2 групи, пред'явник якого мав пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни /а.с. 18/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер /а.с. 14/.
26.04.2021 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про встановлення статусу "члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" та видачу посвідчення з відповідним записом /а.с. 6/.
13.05.2021 за вихідним №05/3325 листом Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради позивачу було відмовлено у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з посиланням на те, що питання встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, може бути розглянуто у разі пов'язання смерті чоловіка ОСОБА_1 з пораненням, контузією чи каліцтвом, одержаним під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби /а.с. 7/.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №3551-XII, закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Статтею 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Як встановлено судом, гр. ОСОБА_2 визнаний за життя інвалідом другої групи та інвалідом війни.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 7 Закону, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами, а згідно з пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як слідує з матеріалів справи, гр. ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто, у випадку позивача наявні перераховані вище обов'язкові умови.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
З аналізу абзацу 1 пункту 1 статті 10 вказаного Закону можна зробити висновок, що суб'єктом даного абзацу пункту 1 статті 10 є сім'ї: військовослужбовців; партизанів; підпільників; учасників бойових дій на території інших держав; прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 Закону, тобто за життя вони мали статус учасника бойових дій чи інваліда війни.
До членів сімей загиблих (тих які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених в пункті 1 статті 10 Закону, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Статус сім'ям цих осіб надається у разі загибелі (смерті) внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків).
Постановою військово-лікарської комісії УМВС України в Полтавській області від 30.10.2001 №15ВЛК підтверджено, що захворювання гр. ОСОБА_2 , які призвели до смерті, ТАК, пов'язані з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 13/.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни встановлені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302.
Відповідно до пункту 4 зазначеного Положення, особам на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Згідно пункту 7 цього Положення "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина..
ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 (свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_4 ) /а.с.17/.
Враховуючи, що за життя ОСОБА_2 мав статус інваліда війни, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 від 26.07.2001, ОСОБА_1 , як його дружина, має право на отримання посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню, суд з врахуванням положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає протиправними дії Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської Ради Кременчуцького району Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі "Посвідчення члена сім'ї загиблого" та зобов'язує відповідача встановити зазначений статус та видати "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. І. Приходька, 90, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05385878) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської Ради Кременчуцького району Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської Ради Кременчуцького району Полтавської області встановити статус та видати "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. І. Приходька, 90, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05385878) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко