Справа № 420/9553/21
14 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1012-VІ щодо відмови йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту), оскільки зазначені земельні ділянки не відповідають Генеральному плану с. Нова Дофінівка;
- зобов'язати Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області (код 04379746, місцезнаходження: вул. Степна, буд. 4, с. Фонтанка, Одеської обл., 67571) надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га відповідно до графічного матеріалу, на якому визначено бажане місце розташування земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 23.07.2020 року засобами поштового зв'язку направив на адресу Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області заяву про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтованою площею 0,25 га із земель комунальної власності на території Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту). До заяви позивачем було додані всі необхідні документи. Разом з тим, рішенням четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1012-VІ йому було відмолено у наданні такого дозволу, з підстав того, що обрані ним земельні ділянки не відповідають Генеральному плану с. Нова Дофінівка.
Водночас позивач не погоджується із зазначеним рішенням та вважає його протиправним, оскільки воно не містить посилань на норми чинного законодавства, які можуть вказувати на обґрунтованість підстави відмови.
Ухвалою суду від 05.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області було прийнято до розгляду, у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
31.07.2021 року через канцелярію суду від Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 61-65), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що земельні ділянки, які були зазначені позивачем у графічних матеріалах відповідно до Генерального плану села Нова Дофінівка, затвердженого ще у 2006 році, не передбачені для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Водночас цільовим призначенням зазначених земельних ділянок відповідно до містобудівної документації є: будівництво стадіону і обслуговування загальноосвітньої школи; території вулиць, майданів, доріг та об'єктів інженерної інфраструктури; будівництво спортивного комплексу. Доказом цього є надані відділом архітектури та містобудування Фонтанської сільської ради викопіювання з Генерального плану села Нова Дофінівка.
За таких умов відповідач зазначає, що рішення четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1012-VІ є законним, прийняти у відповідності до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Суд зазначає про те, що головуючий у справі суддя Білостоцький О.В. з 09.08.2021 року перебував у відпустці, в зв'язку з чим справу розглянуто в перший робочий день після виходу судді на роботу.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Позивачем 23.07.2020 року засобами поштового зв'язку було направлено на адресу Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтованою площею 0,25 га із земель комунальної власності на території Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту).
Разом із заявою позивачем було подано: копію паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного коду; графічні матеріали, на яких зазначено бажані місця розташування земельних ділянок (а.с. 73-78).
Однак, рішенням четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1012-VІ йому було відмолено у наданні такого дозволу, з підстав того, що обрані ним земельні ділянки не відповідають Генеральному плану с. Нова Дофінівка (а.с.71).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/9553/21.
Також судом встановлено, що відповідно до рішення другої сесії Фонтанської сільської ради VIII скликання №12-VIII від 11 грудня 2020 року було вирішено розпочати процедуру реорганізації Новодофінівської сільської ради (ЄДРПОУ 20986405), місцезнаходження: вул. Центральна, 54А, с. Нова Дофінівка, Лиманський район, Одеська область, шляхом приєднання до Фонтанської сільської ради (ЄДРПОУ 04379746), місцезнаходження: вул. Степна, 4, с. Фонтанка, Лиманського району, Одеської області. Встановлено, що Фонтанська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Новодофінівської сільської ради.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 ст. 77 КАС України).
Дослідивши адміністративний позов позивача, відзив Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області та надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України).
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).
Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно частини 3 статті 78 ЗК України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно з ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Пунктом «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно п. «г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Згідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 43 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положеннями ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
В ч. 1 ст. 122 ЗК України визначені повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, та зазначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Так, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття оскаржуваного рішення четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1012-VІ було те, що обрані позивачем земельні ділянки не відповідають Генеральному плану с. Нова Дофінівка.
Так зокрема відповідач надав до суду копії викопіювань з Генерального плану с. Нова Дофінівка, згідно з якими бажані позивачем до отримання безоплатно у власність земельні ділянки мають цільове призначення: будівництво стадіону і обслуговування загальноосвітньої школи; віднесення земельної ділянки до території вулиць, майданів, доріг та об'єктів інженерної інфраструктури та будівництва об'єктів торгівлі; будівництво спортивного комплексу (а.с. 66-70).
Таким чином, під час розгляду справи суд встановив, що бажані позивачем до отримання безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не відповідають Генеральному плану села Нова Дофінівка.
Щодо посилань позивача на те, що невідповідність Генеральному Плану не можуть бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, суд зазначає, що зазначені твердження є помилковими та такими, що грунтуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення сорок четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1012-VІ є правомірним та законним, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову позивача .
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 73, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (67571, Одеська область, с. Фонтанка, вул. Степна, 4), Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (67672, Одеська область, с. Нова Дофінівка, вул. Центральна, 54А) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький