Справа № 420/10197/21
14 вересня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №420/10197/21, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті за №287047 від 24.05.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ОСОБА_1 у розмірі 34000 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті за №287048 від 24.05.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Залучено в якості співвідповідача у справі Державну службу України з безпеки на транспорті. Відповідачам запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
16.08.2021 року (під час перебування головуючого судді у справі у відпустці) через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову в адміністративній справі №420/10197/21, в якій ОСОБА_1 просить суд:
- зупинити дію постанови №287047 від 24.05.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 грн. до набрання законної сили рішенням за даною справою;
- зупинити дію постанови №287048 від 24.05.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн. до набрання законної сили рішенням за даною справою.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначила, що невжиття заходів щодо зупинення дій оскаржуваних постанов про накладення штрафу порушить її права та інтереси та призведе до ускладнення відновлення позивачем свого порушеного права в разі прийняття судом рішення по цій справі на її користь.
Відповідно до ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Суд зазначає про те, що головуючий у справі суддя Білостоцький О.В. з 09.08.2021 року перебував у відпустці, в зв'язку з чим заяву розглянуто в перший робочий день після виходу судді на роботу.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Судом встановлено, що предметом оскарження у справі №420/10197/21 є постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті за №287047 від 24.05.2021 року та №287048 від 24.05.2021 року. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваними постановами на ОСОБА_1 відповідачем були накладені адміністративно-господарські штрафи.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У частині 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, суд зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
В свою чергу зупинення дій постанов, які є предметом оскарження за адміністративним позовом, за своїм характером є фактично вирішенням вказаного спору по суті до прийняття судом рішення, що, на думку суду, не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 року у справі №1540/4668/18.
Крім того, позивачем не було надано до суду жодного доказу щодо здійснення Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки будь-яких дій, спрямованих на стягнення з неї штрафів на підставі оскаржуваних постанов, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт коштів позивача, що свідчить про недоведеність ОСОБА_1 існування у справі обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась з позовом до адміністративного суду до постановлення рішення у справі.
На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою, недоведеною належними доказами, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 150-154, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 у справі №420/10197/21 - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.