10 вересня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2021 року, якою продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 вересня 2021 року, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білопеченськ, Краснодарського краю, РФ, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.310 КК України, у кримінальному провадженні № 1202115000000029 від 28 січня 2021 року
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_8
підозрюваний ОСОБА_7
захисник ОСОБА_6
встановив:
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" терміном до 17 вересня 2021 року, з визначенням застави у розмірі 1 021 500 (один мільйон двадцять одна тисяча п'ятсот) гривень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді змінити та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або зменшити розмір застави.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 .
Вважає, ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.
Зазначає, що клопотання слідчого було вручено з порушенням строків подання клопотання не пізніше ніж у 10 днів до закінчення строку дії попередньої ухвали.
Заважує, що час фактичного затримання не відповідає часу затримання, який зазначено в протоколі затримання, крім того, слідчим протокол складено зі значними недоліками.
Наголошує, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного.
Вказує, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінуємого кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Звертає увагу, що ОСОБА_7 не судимий, має міцні соціальні зв'язки, в нього не задовільний стан здоров'я, він неодноразово звертався за медичною допомогою в ДУ « Миколаївський слідчий ізолятор».
Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 .
Вважає, ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.
Вказує, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінуємого кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стверджує, що на даний час ризики які, були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу зменшились або взагалі відпали.
Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021150000000029, зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2021р. за фактом незаконного посіву та незаконного вирощування вчиненому за попередньою змовою групою осіб з метою збуту у кількості п'ятдесят і більше рослин за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310 КК України.
27.05.2021р. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
29.05.2021р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави 1 021 500 гривень, строком дії до 26.07.2021р. включно.
21.07.2021р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 27.09.2021р.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , в обґрунтування клопотання вказав, що не змінились і продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а закінчити досудове розслідування до спливу дії попередньої ухвали суду не є можливим, оскільки необхідно виконати ряд слідчих дій, а тому потрібен додатковий строк.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені ризики не зменшилися та не перестали існувати, а також доведено обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З наданих суду матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років. За матеріалами обвинувачення зазначені дії вчинялися ОСОБА_7 протягом тривалого часу у складі організованої групи, із чітким розподілом ролей та функцій учасників, із корисливим мотивом, та із застосуванням заходів конспірації.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що ризики встановлені під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати. Так, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та слідства, незаконно впливати на свідківпідозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо лише за умови застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.07.2021 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 27.09.2021 року.
Прокурором у суді першої інстанції вмотивовано доведено що, на теперішній час не можливо закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження, оскільки необхідно розсекретити результати проведених негласних слідчих дій, провести необхідні експертні дослідження та інші слідчі дії, виконати вимоги ст. 290-291 КПК України з підозрюваними та захисниками, що перешкоджає завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу.
Вказані обставини, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Що стосується розміру застави, з яким не погоджується сторона захисту, то слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність визначення застави в сумі 1 021 500 ( один мільйон двадцять одна тисяча п'ятсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку колегії суддів, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Так при визначенні розміру застави стосовно підозрюваного, слідчим суддею було враховано тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та правильно визначив розмір застави, який, з урахуванням наведених ризиків і особи підозрюваного, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає.
Посилання захисників на те що, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, не можуть бути взяті до уваги, оскільки, вказані факти не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, ризики, встановлені слідчим суддею у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження апелянтів, про які йдеться в поданих апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення.
Керуючись ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2021 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 вересня 2021 року, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді