Справа №461/862/20
27 серпня 2021 року Галицький районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,
з участю секретаря судового засідання Іваненко В.І.,
представника позивача Макух А.В.
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Буковецької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом адвоката Кульчицького Олександра Сергійовича (79018, м.Львів, вул.Валова, 16/4) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ІПН: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію змін розділу та усунення перешкод у користуванні спільними приміщеннями, -
28.01.2020 року адвокат Кульчицький О.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію змін розділу, прийняте приватним нотаріусом Загвойською Н.І. про приєднання балкону та коридору до квартири АДРЕСА_4 ; усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування спільними приміщеннями - коридорами та балконом, які знаходяться на 3-му поверсі буд. АДРЕСА_5 ; зобов'язати відповідача не чинити позивачу перешкоди у користуванні спільними приміщеннями - коридором та балконом та забезпечити вільний доступ у вказані приміщення.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 20.11.2015 року позивач купив квартиру за адресою: АДРЕСА_6 . Вказана квартира знаходиться на третьому поверсі будинку, де також проживає відповідач, яка є власником квартири АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 квартири АДРЕСА_7 . Вхід до квартири АДРЕСА_7 , яка належить ОСОБА_1 здійснюється через балкон, вийти на який можливо лише через коридор загального користування. Вхід до квартири АДРЕСА_7 та квартири позивача здійснюється з площадки, яка знаходиться біля сходової клітки. Однак, відповідач об'єднала квартири АДРЕСА_7 та АДРЕСА_7 і здійснює вхід до таких лише через вхід квартири АДРЕСА_7 . На початку травня 2019 року відповідач без будь-якої домовленості, згоди, всупереч діючого законодавства, замкнула вхід до спірного коридору загального користування, чим унеможливила позивачу доступ до балкону спільного користування. ОСОБА_2 неодноразово звертався до відповідача з проханням не чинити перешкоди у користуванні коридором та балконом загального користування, не закривати двері цього коридору, однак остання здійснити вказане відмовляється, пояснюючи тим, що коридор та балкон є її приватною власністю. У відповідь на адвокатський запит від 07.10.2019 року, ГРА ЛМР повідомила, що в електронній базі документообігу районної адміністрації відсутня інформація щодо приєднання приміщень загального користування до квартир АДРЕСА_9 . На усні зауваження голови ОСББ «Біля порохової вежі» Завади Р.В., який також є сусідом сторін, ОСОБА_1 не реагує. Згідно довідки ОКП «БТІ та ЕО» від 13.06.2019 року, приміщення під номером ІІ 1,6 кв.м. (коридор) та під номером ІІІ 2,1 кв.м. (балкон) на третьому поверсі чотирьохповерхового будинку, знаходяться у загальному користуванні мешканців вказаного будинку. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.01.2020 року, 09.08.2016 року приватний нотаріус Загвойська Н.І. здійснила державну реєстрацію змін розподілу квартири АДРЕСА_7 . Під час вчинення змін, нотаріус збільшила загальну площу квартири з 63,5 кв.м. на 67,2 кв.м. Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 06.06.2016 року, виданим державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Мельник Г.Я. та Довідка ФОП ОСОБА_3 від 08.08.2016 року. 12.08.2019 року приватний нотаріус Загвойська Н.І. внесла виправлення до розділу квартири за рішенням з індексним №30923307, які стосувались площі коридору, а саме: 16 кв.м. виправлено на 1,6 кв.м. Таким чином, до площі квартири приєднано площу балкону 2,1 кв.м. та площу коридору 1,6 кв.м., які є приміщеннями загального користування, площа яких в сумі становить 3,7 к.вм. та на які збільшилась загальна площа квартири відповідача. Згідно Наказу ГУЮ у Львівській області №4/6 від 12.01.2017 року, нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Загвойської Н.І. припинено з 12.01.2017 року у зв'язку з її смертю. Зазначає, що на даний час позивач не може скористатись ні коридором, ні балконом, які розташовані на 3-му поверсі, чим порушено його право на вільне користування приміщеннями, які знаходяться у спільній власності мешканців будинку. Відтак, просить позов задоволити.
01.10.2020 року відповідач ОСОБА_1 скерувала на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову у зв'язку з наступним. Так, з часу заселення у будинок у 1986 році, прохід зі сходової клітки на спірні коридор і балкон завжди були під окремим доступом, ключі від дверей мали тільки мешканці квартири АДРЕСА_7 . На самій сходовій клітці, де знаходяться вхідні двері до квартири АДРЕСА_10 та АДРЕСА_7 , також знаходяться вхідні двері, за якими знаходиться спірний коридор та балкон - вхід до квартири АДРЕСА_7 . На вказаних дверях до сьогоднішнього дня зберігся автентичний знак - номер квартири АДРЕСА_7 , до якої вони ведуть. З поверхового плану 3-го поверху будинку АДРЕСА_5 від 25.06.1950 року вбачається, що станом на 1950 рік був наявний спільний балкон з виглядом у внутрішній двір будинку, який проходив під зовнішніми стінами квартири АДРЕСА_11 . З вказаного плану також вбачається, що частина балкону, яка проходила під стіною квартир АДРЕСА_12 і АДРЕСА_10 , була закрита для проходження. По частині балкону, що проходить під зовнішніми стінами квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_7 , забезпечувався вхід в квартиру АДРЕСА_7 , а також доступ до туалетів спільного користування (квартири АДРЕСА_10 та АДРЕСА_7 не мали індивідуальних туалетних приміщень в квартирах). Згідно поверхового плану 3-го поверху будинку АДРЕСА_5 від 10.06.1973 року, наявний балкон з виглядом у внутрішній двір будинку, який проходить під зовнішніми стінами квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_7 , по якому проходить вхід в квартиру АДРЕСА_7 . З порівняльного аналізу вказаних планів випливає, що станом на 1973 рік було демонтовано більшу частину великого спільного балкону, яка зв'язувала по внутрішній стіні будинку два під'їзди. Частина балкону, яка залишилась станом на 1973 рік, порівняно із 1950 роком, існує по даний час. Згідно копії частини поверхового плану квартири АДРЕСА_10 , засвідченої ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», приміщення 12-4 (колишні приміщення загального корситування - туалети) приєднані до квартири АДРЕСА_10 без дотримання документального порядку оформлення. Отримавши додатково приєднану до квартири АДРЕСА_10 площу за рахунок ліквідованих спільних туалетних приміщень та спільної поврехової кухні, квартира АДРЕСА_10 була позбавлена виходу на спільний балкон, який шляхом реконструкції в 1973 році став виключно входом до квартири АДРЕСА_7 . Відповідач зазначає, що перебування у її приватній власності коридору та балкону жодним чином не порушує та не обмежує цивільні права позивача щодо вказаних приміщень, оскільки прав власності у останнього на вказане ніколи не було.
09.10.2020 року представником позивача - адвокатом Кульчицьким О.С. скеровано на адресу суду відповідь на відзив, згідно якої вказує, що з аргументами відповідача не погоджуються, оскільки спірні коридор та балкон є приміщеннями загального користування, усі співвласники житлових та нежитлових приміщень мають рівні права володіння, користувнаня та розпорядження спільним майном. Факт того, що спірні коридор та балкон ведуть до квартири АДРЕСА_7 , не надає цим приміщеням окремого статуту та більших прав щодо таких.
19.10.2020 року відповідач ОСОБА_4 подала заперечення на відповідь на відзив, в якому вказує, що незаперечним є факт того, що коридор ІІ/1,6 кв.м. та балкон ІІІ/2,1 кв.м. обслуговують лише квартиру АДРЕСА_7 , є ізольованими приміщеннями від приміщень загального користування, якими користуються мешканці більше, ніж однієї квартири та виключно через ці приміщення коридору та балкону здійснюється вхід у квартиру АДРЕСА_7 . Підтвердженням факту набуття права власності ОСОБА_1 , власником квартири АДРЕСА_4 , на балкон та коридор, що є входом до вказаної квартири, було здійснено державним реєстратором - нотаріусом Загвойською Н.І., згідно з порядком, визначеним ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в 2016 році. В даному випадку нотаріус виступила як суб'єкт делегованих державою владних повноважень - прийняття владних рішень щодо державної реєстрації.
07.07.2021 року відповідачем та її представником - адвокатом Буковецькою Н.В. надано письмові пояснення, в яких зазначають, що спірні коридор та балкон є первинно функціональним входом до квартири АДРЕСА_7 , необхідності проходу через такі в мешканців інших квартир немає. До капітального ремонту на кожному поверсі будинку на АДРЕСА_5 , були цілісні внутрішні балкони по периметру будинку. Під час ремонту в 1970 - 1973 р.р. за заявами мешканців з огляду на оборону приватного особистого життя, балкони були ліквідовані - залишились лише окремі фрагмети, які функціонально були необхідні для забезпечення використання квартир (у випадку квартири АДРЕСА_7 та коридор завжди були з обмеженим доступом - лише для власників квартири АДРЕСА_7 , оскільки це були фактично їх вхідні двері до квартири. При купівлі квартири, ОСОБА_2 було відомо те, що двері до вхідного коридору та балкону завжди закриті як безпосередній вхід до квартири. Крім того, звертають увагу суду на те, що на балкон виходить вікно з ванної кімнати квартири АДРЕСА_7 , тому для охорони приватного, особистого життя, вільний загальний доступ до балкону є неприйнятним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позові, просила такий задоволити.
Відповідач та її представник проти задоволення вказаного позову заперечили з мотивів безпідставності та надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та поясненнях.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_13 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 782336046101) на підставі Договору купівлі - продажу від 12.11.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. (а.с.13-14).
Вказане підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №48079931 від 20.11.2015 року. (а.с.15).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №177510463, №177509029 від 14.08.2020 року, ОСОБА_1 є власником квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_4 . (а.с.16-17, 18-19).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №195907390 від 10.01.2020 року, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Загвойська Н.І. 09.08.2016 року здійснила державну реєстрацію змін розподілу квартири АДРЕСА_7 , а саме: загальну площу 63,5 кв.м. змінила на 67,2 кв.м. на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 06.06.2016 року та Довідки ФОП ОСОБА_3 від 08.08.2016 року (а.с.20-21).
Так, згідно зазначених змін, до квартири загальною площею 67,2 кв.м., житловою площею 37,5 кв.м., додано коридор 1,6 кв.м. та балкон 2,1 кв.м.
Як вбачається з листа заступника голови ГРА ЛМР Гавчак Р. №31-2636 від 29.05.2019 року, адресованого ОСОБА_2 , будинки АДРЕСА_5 , АДРЕСА_14 , 09.06.2016 року зняті з балансу ЛКП «Старий Львів» та передані в управління ОСББ «Біля порохової вежі» (а.с.23).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив суду про те, що є сусідом сторін у справі та головою ОСББ «Біля порохової вежі», на утриманні якого перебуває будинок АДРЕСА_5 . Спірний балкон на 3-му поверсі за призначенням завжди був загального користування. Після капітального ремонту в 70-х р.р. деякі балкони в будинку були демонтовані, інші збережені, в т.ч. балкон, через який є єдиний вхід до кв. АДРЕСА_7 . Зазначив, що ОСОБА_2 не може в повному обсязі використовувати балкон зі своєї квартири для всіх побутових потреб, оскільки такий є фасадним, а сам будинок є пам'яткою архітектури.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав пояснення про те, що до моменту продажу ОСОБА_2 у 2005 році квартири АДРЕСА_13 , був власником такої та проживав там з сім'єю. З часу проведення реконструкції будинку, тільки мешканці квартири АДРЕСА_7 мали ключі від вхідних дверей, що знаходяться на сходовій клітці. Потреби у користуванні балконом, який слугує входом до кв. АДРЕСА_7 , не мав.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що проживала в квартирі АДРЕСА_15 з 1970 р.р. до 2014 року. Вказана квартира знаходиться на 3-му поверсі будинку, навпроти квартири АДРЕСА_7 . Спірним балконом не користувалась та не мала в цьому потреби. Крім того, ключі від дверей вказаного балкону мали мешканці квартири АДРЕСА_7 та такий був лише в їх користуванні, оскільки є єдиним входом в цю квартиру.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обв'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути як правочини (п.1), так і інші юридичні факти (п.4).
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
За ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною другою ст.382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Таким чином, ч.2 статті 382 ЦК України визначено правовий режим допоміжних приміщень та приміщень загального користування житлового будинку у дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, за власниками квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру. Вказана норма спрямована на врегулювання порядку користування мешканцями квартир зазначеними приміщеннями та обладнанням.
Усі вищезазначені об'єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, такі призначені для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.
За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 року у справі №1-22/2011, власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.
Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Як вбачається Довідки №2/7196, виданої 13.06.2019 року директором ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_8 , згідно даних інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_5 , приміщення ІІ/1,6 кв.м. (коридор); ІІІ/2,1 кв.м. (балкон) на третьому поверсі чотирьохповерхового будинку, знаходяться у загальному користуванні мешканців вищевказаного будинку (а.с.24).
Згідно відповіді Голови правління ОСББ «Біля порохової вежі» №128 ОСОБА_5 від 11.12.2019 року, звернень від власників кв. АДРЕСА_7 та АДРЕСА_4 про погодження щодо приєднання до вказаних квартир місця загального корситувнаня - балкону площею 2,1 к.вм. на третьому поверсі вказаного будинку після передачі його з балансу ЛКП «Старий Львів» Галицької РДА на баланс ОСББ, не було (а.с.25).
Згідно відповіді заступника голови ГРА ЛМР Гавчака Р. №31-5395 від 11.10.2019 року, наданої на адвокатський запит ОСОБА_9 , інформація щодо приєднання приміщень загального користування до квартир АДРЕСА_9 , в електронній базі документообігу адміністрації відсутня (а.с.27).
Відповідно до ч.2 ст.10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Згідно абз.4 п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМ України від 24.01.2006 року №45, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
Згідно п.2 ч.1 та п.1 ч.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», нотаріус є державним реєстратором та встановлює відповідність заявлених прав і поданих /отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто рішення суду може грунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.
Дослідивши представлені сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, оскільки позивачем доведено, що балкон та коридор на третьому поверсі в будинку АДРЕСА_5 , є приміщеннями загального користування. Натомість державним реєстратором - приватним нотаріусом Загвойською Н.І. всупереч вимог законодавства прийнято рішення та зареєстровано право власності за відповідачем на спірні об'єкти загального користування до площі її квартири, чим позивача позбавлено права на вільне користування вказаними приміщеннями. При цьому, в ході судового розгляду також доведено, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу щодо доступу до спірних коридору та балкону, оскільки встановлено замок та ключ від дверей останньому не надано.
Крім того, суд не приймає до уваги в якості доказів покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки такі не спростовують вищенаведених висновків суду.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 1681,60 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 258 - 259, 263, 264, 265,268 ЦПК України, суд, -
позов задоволити.
Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію змін розподілу, індексний номер: 30861171 від 09.08.2016 року, прийняте державним реєстратором, приватним нотаріусом - Загвойською Наталією Ігорівною про приєднання балкону площею 2,1 кв.м. та коридору площею 1,6 кв.м. до квартири АДРЕСА_4 .
Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування спільними приміщеннями - коридором та балконом, які знаходяться на 3-му поверсі буд. АДРЕСА_5 .
Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у користуванні спільними приміщеннями - коридодором та балконом, які знаходяться на 3-му поверсі буд. АДРЕСА_5 та зобов'язати ОСОБА_1 забезпечити вільний доступ ОСОБА_2 у дане приміщення.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ) в користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1681,60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Х.М. Мисько