іменем України
09 вересня 2021 року
м. Харків
справа № 953/3999/20
провадження № 22-ц/818/1236/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів -Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря - Гришиної А.О.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі - ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2020 року в складі судді Губської Я.В.,
У березні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі- ПрАТ «СК «Провідна») про відшкодування шкоди у зв'язку дорожньо-транспортною пригодою (далі- ДТП).
Позов мотивовано тим, що 21 вересня 2019 року о 16:26 год. в місті Харкові по вулиці Героїв Праці, будинок № 7 сталася ДТП за участю транспортних засобів Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , та Toyota Avalon, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Київського районного суду міста Харкова від 08 жовтня 2019 року водія ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Внаслідок ДТП їм завдано матеріальних збитків, а саме пошкоджено автомобіль Toyota Avalon, який є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідно до Висновку № 7086 експертного дослідження від 02 грудня 2019 року, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становить 65178,40 грн.
13 грудня 2019 року ПрАТ «СК «Провідна» виплачено страхове відшкодування у розмірі 24 184,09 грн, що є заниженим, оскільки відповідно до заказу-наряду від 28 грудня 2019 року фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Avalon, державний номерний знак НОМЕР_2 , становив 70539,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили стягнути з відповідачів матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, яка сталась 21 вересня 2019 року за вирахуванням вже отриманих 24063,17 грн страхової виплати у розмірі 41115,23 грн, витрати на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності в сумі 2 200,00 грн, а всього 43315,23 грн.
04 травня 2020 року засобами поштового зв'язку ПрАТ «СК «Провідна» подала відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відзив мотивовано тим, що ПрАТ «СК «Провідна» виконало зобов'язання за договором страхування належним чином та у повному обсязі. Розмір страхового відшкодування є обґрунтованим та визначеним у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Висновок № 7086 від 02 грудня 2019 року не може бути взятий до уваги, оскільки огляд автомобіля проведено за відсутності представника ПрАТ «СК «Провідна», якого про проведення дослідження повідомлено не було. Зазначає, що вимогами чинного законодавства не передбачено солідарне стягнення спричиненої шкоди страховиками, оскільки в даному випадку страховик не є заподіювачем шкоди.
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, в розмірі 19403,52 грн. В іншій частині позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПрАТ «СК «Провідна» зобов'язання за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виконало належним чином та в повному обсязі, підстави для стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» коштів відсутні, а тому різниця між страховою виплатою та загальною сумою завданої шкоди становить 19403,52 грн. та підлягає стягненню з ОСОБА_3 , який є завдавачем шкоди.
23 листопада 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, ухвалити в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ПрАТ «СК «Провідна» не в повному обсязі виконало свій обов'язок щодо виплати суми страхового відшкодування, а тому з страховика підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування, а з ОСОБА_4 підлягає стягненню сума, яка не покрита сумою повного страхового відшкодування. Зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги висновок № 7086 експертного дослідження від 02 грудня 2019 року та помилково визначено розмір спричиненої шкоди на підставі звіту № 47/09/19 від 30 жовтня 2019 року. При складанні вказаного звіту огляд пошкодженого автомобіля проведено без повідомлення та без участі власника автомобілю, що свідчить про необ'єктивність та упередженість даного огляду. Залучений відповідачем спеціаліст при складанні звіту проігнорував істотне механічне пошкодження транспортного засобу - тріщини місць кріплення бампера переднього, вартість ремонту якого становить більшу частину суми, на яку спеціаліст ОСОБА_5 неправомірно зменшив оцінку розміру завданих збитків. До того ж, вказаний спеціаліст здійснив заниження вартості інших деталей та вартості робіт, які є необхідними для здійснення відновлювального ремонту.
Інші учасники справи рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Матеріали справи свідчать, що 21 вересня 2019 року о 16 год. 26 хв. в місті Харкові по вулиці Героїв Праці, будинок № 7, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Toyota Avalon, державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Київського районного суду міста Харкова від 08 жовтня 2018 року по справі № 953/19330/19 ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а. с. 4).
Відповідно до Звіту № 47/09/19 про оцінку вартості відновлювального ремонту, складеного 30 жовтня 2019 року фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_5 , розмір матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу Toyota Avalon, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 25927,60,81 грн (а. с. 64-79).
20 грудня 2019 року AT «СК «Провідна» виплачено страхове відшкодування у розмірі 24184,09 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 047214(а. с. 38).
Згідно з висновком експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 7086, складеного 02 грудня 2019 року експертом товарознавцем Крутінь В.І., вартість матеріального збитку спричиненого власнику транспортного засобу Toyota Avalon, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 33285,76 грн.
Відповідно до заказ-наряду № 02117 від 28 грудня 2019 року, складеного ФОП ОСОБА_6 , вартість ремонту транспортного засобу Toyota Avalon, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 70539,00 грн.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У статті 29 Закону № 1961-IV зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку.
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).
Пунктом 2.3 Методики передбачено, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до пункту 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Фактично не погодившись із визначеним страховою компанією розміром страхового відшкодування, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до експерта з метою визначення реального розміру матеріального збитку в результаті пошкодження їх транспортного засобу під час ДТП.
Згідно з Висновком експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 7086, складеного 02 грудня 2019 року експертом товарознавцем Крутінь В.І., вартість матеріального збитку спричиненого власнику транспортного засобу Toyota Avalon, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 33285,76 грн, вартість відновлювального ремонту- 65178,40 грн.
ПрАТ «Провідна» не надало належних та допустимих доказів на спростування розміру матеріального збитку визначеного експертним автотоварознавчим дослідженням від 02 грудня 2019 року № 7086.
Крім того, відповідачі не скористалися своїм правом та не заявляли клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи з метою спростування результатів вказаного дослідження.
Протокол (акт) огляду транспортного засобу, складений ФОП ОСОБА_7 , містить примітку щодо наявності прихованих недоліків, а тому не спростовує висновки експертного дослідження щодо наявності значних пошкоджень бамперу та необхідності його заміни.
Отже, розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачам, є більшим, ніж визначено страховою компанією, що підтверджується відповідним Висновком експерта, цивільно-правова відповідальність перед третіми особами винної у ДТП особи була застрахована в межах ліміту 100 000 грн у ПрАТ «Провідна», а тому з останньої підлягає стягненню різниця між виплаченим страховим відшкодуванням та вартістю матеріально збитку, що становить 9096,67 грн (33285,76 грн - 24184,09 грн).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що «відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)».
Таким чином, обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.
Тобто, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування для повного відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи - на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті, становить 33285,76 грн, вартість відновлювального ремонту відповідно до висновку експертного дослідження визначена у розмірі 64178,40 грн.
Оскільки розмір страхового відшкодування не покриває вартості відновлювального ремонту автомобіля Toyota Avalon, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та враховуючи законодавчі обмеження щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза та врахування зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу), з ОСОБА_3 , як особи, винної у скоєнні ДТП, підлягає стягненню на користь потерпілої особи, різниця між розміром заподіяної позивачам та страховим відшкодуванням, що становить 31892,64 грн, виходячи з такого розрахунку: 64178,40 грн- 33285,76 грн.
Також, позивачам підлягають відшкодуванню 2200 грн витрат, понесених у зв'язку з проведенням експертного дослідження.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи позовної заяви щодо виплати страхового відшкодування ПрАТ «Провідна» у меншому розмірі, а саме 24063,17 грн, оскільки вказана сума надійшла на банківський рахунок, є необґрунтованими. Відповідно до платіжного доручення № 047214 від 20 грудня 2019 року позивачам було перераховано 24184,09 грн, а тому підстави для стягнення різниці між зазначеними сумами відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом наведених положень процесуального закону, якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Судові витрати, понесені позивачами, документально підтверджуються: за подачу позовної заяви - 840,80 грн, за подачу апеляційної скарги у частині оскарження рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 сплачено -840,80 грн.
Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено частково 99,72%, а саме стосовно ОСОБА_3 - 76,17%, ПрАТ «СК «Провідна» - 23,55 %, то судовий збір, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 становить: з ПрАТ «СК «Провідна» - 99,00 грн, з ОСОБА_3 - 320,22 грн.
Оскільки ОСОБА_2 було оскаржено рішення в апеляційному порядку у частині незадоволених позовних вимог, то на його користь підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Провідна» - 395,99 грн, з ОСОБА_3 - 715,86 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провіднаою задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ідентифікаційний код юридичної особи 23510137, місцезнаходження юридичної особи: 03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 , виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 22 січня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_5 , виданий Дзержинським РВ у місті Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 19 травня 2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) 9101,67 грн (дев'ять тисяч сто одна грн 67 коп.) страхового відшкодування та 1100 (одна тисяча сто грн) грн витрат на проведення експертного дослідження.
Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 , виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 22 січня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_5 , виданий Дзержинським РВ у місті Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 19 травня 2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 31892,64 грн (тридцять одна тисяча вісімсот дев'яносто дві грн 64 коп.) та 1100 грн (одна тисяча сто грн) витрат на проведення експертного дослідження.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ідентифікаційний код юридичної особи 23510137, місцезнаходження юридичної особи: 03049, місто Київ, Проспект Повітрофлотський, будинок 25) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 , виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 22 січня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 99,00 грн (дев'яносто дев'ять грн) судового збору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ідентифікаційний код юридичної особи 23510137, місцезнаходження юридичної особи: 03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25) на користь ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_5 , виданий Дзержинським РВ у місті Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 19 травня 2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) 395,99 грн (триста дев'яносто п'ять грн 99 коп.) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 , виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 22 січня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 320,22 грн ( триста двадцять грн 22 коп.) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_5 , виданий Дзержинським РВ у місті Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 19 травня 2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) 715,86 грн (сімсот п'ятнадцять грн 86 коп.) судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 13 вересня 2021 року.
Головуючий А.В. Котелевець
Судді І.В. Бурлака
О.М. Хорошевський