Справа № 428/581/21
Провадження № 22-ц/810/493/21
12 серпня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П. (суддя-доповідач)
суддів - Коновалової В.А., Назарової М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 квітня 2021 року, ухваленого судом у складі: Шубочкіної Т.В. в приміщенні того ж суду у цивільній справі про відшкодування вартості збереженого за рахунок іншої особи (потерпілого) безпідставно набутого майна
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Комунальне підприємство «Житлосервіс «Світанок»
встановив:
У січні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» на його користь вартість збереженого за рахунок іншої особи ( потерпілого) майна у сумі 60 680,60 гривень, або зарахувати її в рахунок квартирної плати за квартиру АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 з 2005 року проживає в квартирі АДРЕСА_1 , у під'їзді №3 поточні та капітальні ремонти якого з 2000 року і до серпня 2019 року не виконувалися.
Вартість поточного ремонту під'їзду сплачувалося ним у складі вартості послуги з управління багатоквартирним будинком на рахунок КП «Житлосервіс «Світанок». У зв'язку з тим, що під'їзд потребував ремонту, а КП «Житлосервіс «Світанок» не включив до плану на поточний ремонт зазначений під'їзд, 01 жовтня 2019 року позивач уклав з ТОВ «Будівельна фірма «Аметіст» договір № 01-10/19 на проведення робіт з поточного ремонту під'їзду №3 будинку №7 МЖК «Мрія». Будівельні роботи були проведені за рахунок позивача, вартість яких складає 60 680, 60 гривень, і сплачена останнім виконавцю.
31 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача КП «Житлосервіс «Світанок» із заявою про врахування сплачених ним витрат на ремонт під'їзду в рахунок оплати поточних та подальших платежів за квартиру АДРЕСА_2 , проте позивач отримав відмову з посиланням на неможливість використання грошових коштів сплачених співвласниками багатоквартирного будинку за спожиті житлово-комунальні послуги.
Посилаючись на вимоги ст.ст. 1212,1213 ЦК України,позивач вважає, що КП «Житлосервіс «Світанок» зберегло за його рахунок 60 680,60 гривень, що складається з вартості поточного ремонту під'їзду №3, обов'язок щодо здійснення якого останнім не виконано.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 квітня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на обставини якими обґрунтовується позов, а також обставини, якими відповідач заперечував проти позову під час вирішення судом справи, вказує, що висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав наведених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення є помилковими, вважає, що ним доведені всі обставини, на які він посилався у позові, проте, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та задовольнити його позов.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач Комунальне підприємство «Житлосервіс «Світанок» посилаючись на законність рішення суду першої інстанції та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводився без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду відповідає.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 суд виходив з того, що для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося, отже посилання позивача на безпідставність набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 60 680,60 гривень є необґрунтованими, а посилання на вимоги статей 1212, 1213 ЦК України безпідставними. Зарахування коштів, що складаються з вартості проведених робіт з поточного ремонту вказаного під'їзду, в рахунок квартирної плати позивача за квартиру АДРЕСА_1 МЖК «Мрія» не передбачено.
Крім того, судом зауважено, що відповідач КП «Житлосервіс «Світанок» здійснює управління будинком №7 МЖК «Мрія» лише з 12 червня 2018 року, а до цього часу управління будинком здійснював ЖК «Луч», вимог до якого, як співвідповідача не заявлено, а тому вимоги до КП «Житлосервіс «Світанок» за період часу до 12 червня 2018 року є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду, з огляду на таке.
За вимогами ст. 13 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
За вимогами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача щодо якої вона просить ухвалити рішення, а підставою - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Судом встановлені такі факти та обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до наданого позивачем акту про стан під'їзду № 3 будинку №7 МЖК «Мрія», який не містить дати складання, власники та мешканці квартир АДРЕСА_3 встановили наступне: після здачі в експлуатацію під'їзду №3 будинку №7 МЖК «Мрія» в 2000 році до теперішнього часу ремонт стін, стелі та підлоги, сходів, поручнів та площадки ганку, вікон сходової клітини, тамбуру та приміщення сміттєпроводу не виконувався. За цей час утворилося багато дефектів та пошкоджень, які потребують ремонту та заміни, перелік яких викладений в змісті цього акту.
Рішенням №391 від 09 червня 2018 року про затвердження результатів конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків у м. Сєвєродонецьку управителем багатоквартирних будинків призначено переможця конкурсу КП «Житлосервіс «Світанок».
Відповідно до договору №3 про надання управління багатоквартирним будинком від 12 червня 2018 року, укладеного між власниками квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку №7 МЖК «Мрія» та КП «Житлосервіс «Світанок» в особі директора Погорєлова Д.О., останнє є управителем зазначеного будинку і зобов'язується надавати замовникові послуг з управління багатоквартирним будинком згідно переліку послуг, до яких відноситься і поточний ремонт під'їздів. Від імені співвласників будинку договір підписаний ОСОБА_2 .
Актом прийому-передачі об'єкта з управління в управління до договору №3 від 12 червня 2018 року будинок №7 МЖК «»Мрія прийнятий на баланс КП «Житлосервіс «Світанок». При цьому організація або підприємство, з балансу якої передається будинок, не зазначений. Акт підписаний тим самим ОСОБА_2 .
За договором №01-10/19 від 01 жовтня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Аметіст», замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання на проведення робіт з поточного ремонту під'їзду №3 житлового будинку №7 МЖК «Мрія». До договору додані договірна ціна, дефектний акт, пояснювальна записка, підсумкова відомість ресурсів, локальний кошторис на будівельні роботи та інші. Вартість робіт склала 60 680,60 гривень разом із будівельними матеріалами.
За частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Аналіз вказаної норми та інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України ).
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій нормі закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного і обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наведених вище підстав.
Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.
Доказів які б спростували висновки суду скаржником не надано.
Доводи скаржника за своєю суттю є обґрунтуванням позовних вимог, зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, яким суд надав належну правову оцінку.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі про те, що справедливим вирішенням даного спору його думку мала стати навіть і часткова (пропорційна) компенсація витрат, які ним понесені на ремонт вказаного під'їзду в розмірі 26 988,24 гривень за рахунок коштів, які накопичені відповідачем на поточний ремонт під'їзду станом на 01 грудня 2020 року, що судом не враховано, колегія суддів не приймає, вважає ці посилання безпідставними, оскільки позивач з такими вимогами до суду не звертався.
Отже, доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.А. Коновалова
М.В. Назарова