13 вересня 2021 року м. Кропивницький
справа № 941/265/21
провадження № 22-ц/4809/1612/21
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л.М. (суддя-доповідач), розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2021 року позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 238585,84 грн, а також судовий збір у розмірі 2385,89 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4255,45 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
У апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2021 року на підставі ч. 2 ст. 354 ЦПК України, обґрунтоване тим, що копію повного судового рішення скаржником було отримано 18 серпня 2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, вступну та резолютивну частини оскаржуваного судового рішення було оголошено у засіданні суду першої інстанції 27 липня 2021 року та повідомлено, що повний текст рішення буде виготовлено 06 серпня 2021 року.
Виходячи з викладеного, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у даній справі мала бути подана протягом 30 днів з дати складення судом повного рішення, тобто до 06 вересня 2021 рокувключно, фактично ж подана через суд першої інстанції 01 вересня 2021 року.
Таким чином, апеляційна скарга подана у строк, встановлений ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Оскільки строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржником не пропущений, підстави для його поновлення судом відсутні.
Крім того, у апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за апеляційною скаргою на підставі ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», мотивоване тим, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за апеляційною скаргою, перевищує 5% річного доходу скаржника за попередній календарний рік.
Вирішуючи заявлене скаржником клопотання, апеляційний суд виходить із наступного.
У пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Виходячи із положень пп.1 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду у 2021 році позовної заяви майнового характеру з ціною позову, що дорівнює стягнутій з відповідача сумі заборгованості за договором позики мав бути сплачений судовий збір у сумі 2385,85 грн (238585,84 грн х 1%).
Таким чином, сума судового збору за подання відповідачем апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 3578,76 грн (2385,85 грн х 150%).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Порядок та підстави відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати унормовано у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Зазначеною правовою нормою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є : а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Як роз'яснено у п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Скаржником до апеляційного суду надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів, за змістом яких неоподаткований дохід ОСОБА_1 за чотири квартали 2020 року складає 5000,00 грн від продажу (обміну) рухомого майна. Також надано роздруківку відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у якому за критерієм пошуку «Прізвище, ім'я, по батькові» інформація про реєстрацію відповідача як фізичної особи - підприємця відсутня.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у п. 111 рішення від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»), для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.
Враховуючи, що 5% від річного доходу ОСОБА_1 складає 250,00 грн (5000,00 грн х 5% = 250,00 грн), і ця сума є меншою від 3578,76 грн судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору підлягає задоволенню апеляційним судом.
Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Однак, вказаної процесуальної вимоги скаржником у повній мірі не дотримано, оскільки до примірника скарги для позивача додано лише копію оскаржуваного судового рішення. Копій решти документів, зазначених у додатках, а також копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів, що були фактично додані до скарги, матеріали апеляційного оскарження не містять.
Апеляційний суд вважає за необхідне наголосити, що процесуальним законом імперативно та без жодних виключень встановлений обов'язок скаржника надавати для учасників справи разом з копією апеляційної скарги також копії доданих до неї документів. Зазначена процесуальна вимога не є формальною, оскільки у даному випадку саме таким чином досягається забезпечення рівності процесуальних прав та обов'язків учасників справи.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2021 року,- залишити без руху.
Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
- у одному примірнику копії документів, зазначених у додатках до скарги та фактично наданих до апеляційного суду (за виключенням копії оскаржуваного судового рішення).
У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич